РОЗДІЛ 1. ЗМ.А: ДО ТОГО, ЯК ЗРОБИТИ ПЕРШИЙ КРОК

Дата: 09.11.2022 11:22

Кількість переглядів: 963

У цьому параграфі ми розглянемо інформацію про розвиток навичок дитини, які відповідають за керування великими м'язами тіла, починаючи від перших спроб підняти та повернути голову до моменту, коли вона навчиться ходити, тримаючись за руку дорослого.

Здорова дитина робить цей крок упродовж першого року життя. При цьому вона опановує багато навичок, які дають можливість керувати голівкою, гратись, лежачи на животику, на боці та на спині, перевертатись, сидіти, повзати, ставати на коліна, стояти та змінювати положення свого тіла.

Для того, щоб зорієнтувати вас та точно визначити рівень розвитку вашої дитини, ми пропонуємо ознайомитися з дев'ятьма рівнями розвитку, кожен з яких відповідає певному віку здобуття здоровою дитиною певних навичок. Якщо ваша дитина хвора, ця інформація може стати корисною при орієнтуванні в основних моментах розвитку дитини на різних вікових етапах. Не намагайтеся перескочити декілька рівнів відразу. У результаті це може призвести до затримки розвитку, а також до появи в дитини страху рухатися взагалі. Важливим є сам факт, а не вік оволодіння навичками.

Розвитком багатьох навичок загальної моторики в ранньому віці можна займатися в процесі повсякденного догляду за дитиною. Найважливішими моментами цього етапу розвитку є правильнісь вибору способу перенесення дитини, її лежання та ігор. Таке буденне заняття як заміна пелюшок може стати сприятливим часом для розвитку навичок дитини. Тренування загальної моторики можна комбінувати з розвитком мовлення та тонкої моторики.

Нижче наведені приклади навичок, які будуть розглядатися в цьому параграфі:

Від 0 до 4 місяців:

1. Лежачи на животику, дитина повертає голівку в різні боки.
2. Лежачи на животику, дитина піднімає голову та тримає її під кутом 45º.
3. Лежачи на боку, дитина піднімає голову від плеча.
4. У момент, коли дитину садять, вона намагається підняти голівку під кутом 45º.

3 місяці:

5. Лежачи на животику, піднімає голову на 90º, опираючись на передпліччя.
6. Лежачи на спинці, утримує голівку вздовж середньої лінії з притисненим до грудей підборіддям.
7. Лежачи на спинці, тримає ручки разом на рівні грудей.
8. Коли малюка намагаються посадити, рухи голови є повільнішими від рухів тіла.

9. Сидячи з підтримкою, утримує голівку прямо, з виступаючим уперед  підборіддям.
10. При утримуванні в положенні стоячи дещо опирається на ніжки.

4. місяці:

1. Лежачи на животику, переносить вагу тіла на передпліччя та лікті, при цьому утримуючи підборіддя.
2. Лежачи на животику, не постійно перебуває в позі „жабки”, час від  часу рухається.
3. Лежачи на спинці, грається ручками, притискаючи їх до тіла та відводячи від нього.
4. Лежачи на спинці, тягнеться ручками до колін.
5. Самотужки перевертається зі спинки на бік.
6. Коли малюка намагаються посадити, тримає голівку на одній лінії з тілом.
7. Коли малюка намагаються посадити з положення лежачи на боці, тримає голівку рівно.
8. Сидячи, утримує голівку прямо, підборіддя опущене.
9. Стоячи, утримує більшу частину свого тіла, керуючи рухами голови і верхньої частини тулуба.

5. місяців:

1. Лежачи на животику, опирається на витягнуті ручки.
2. Лежачи на животику, опирається на передпліччя та намагається дістати іграшку.
3. Лежачи на животику, незумисно перевертається на спинку.
4. Лежачи на спинці, витягує дві ручки разом уперед.
5. Перевертається зі спинки на бік і залишається в такому положенні для гри.
6. Сидить без підтримки впродовж однієї хвилини.
7. Стоїть на всій стопі, тримаючись за щось.

6. місяців:

1. Лежачи на животику, проявляє реакцію збереження рівноваги.
2. Лежачи на животику, опирається на витягнуті ручки, припіднімаючи тулуб та животик.
3. Лежачи на животику, піднімає ніжки вгору позаду себе і зводить їх.
4. Лежачи на животику, повертається на півоберта вбік, щоб дістати іграшку.
5. Лежачи на животику та опираючись на випрямлені ручки, намагається дістати іграшку.
6. Лежачи на спинці, перевертається на животик.
7. Коли малюка намагаються посадити, спершу він піднімає голову, а потім відштовхується ручками.
8. Сидячи, витягує ручки вперед, щоб не впасти.
9. Сидить упродовж 10 хвилин, руки є вільними для гри.
10. Стоячи на ногах, витримує масу свого тіла.

7. місяців:

1. Лежачи на животику, повертається по колу.
2. Лежачи на животику, повертається на бік та грається, спираючись на один лікоть.
3. Змінює положення лежачи на животику на положення для повзання, погойдуючись при цьому.
4. Змінює положення для повзання на сидяче положення.
5. Лежачи на животику, повзе вперед, допомагаючи собі ручками.
6. Лежачи на спинці, проявляє розвинену реакцію збереження рівноваги.
7. Сидячи, повертає тулуб, вільно граючись ручками.
8. Положення лежачи на животику змінює на сидяче.
9. Підтягуючись ручками та випрямляючи обидві ноги, намагається встати.
10. Стоїть, тримаючись ручками за меблі та „пританцьовує”.

8. місяців:

1. Сидячи, проявляє розвинену реакцію тулуба на підтримку рівноваги.
2. Сидить без підтримки і не падає, коли тягнеться вбік.
3. Сидячи, спирається на відведену вбік випрямлену руку для підтримки рівноваги.
4. Змінює сидяче положення на положення для повзання.
5. Повзає самостійно.
6. Стає на коліна та утримується в такому положенні.
7. Стоячи біля меблів, більше опирається на ноги, ніж на руки.

9. місяців:

1. Стоячи біля предмета меблів, повертається, тримаючись за опору однією рукою.
2. Падаючи, змінює стояче положення на сидяче.
3. Навколо меблів рухається „боком”.
4. За допомогою рук встає на ноги, проходячи через позицію “стоячи на одному коліні, ступня другої ноги попереду”.
5. „Подорожує” навколо меблів, повернутий на півоберта до напрямку руху.
6. Стоїть при підтримці за одну руку.

Від 10 до 11 місяців:

7. Сидить у різних позиціях.
8. Сидячи, опирається ззаду на витягнуті ручки, щоб не впасти.
9. З положення стоячи сідає на підлогу, тримаючись за меблі.
10. Встає на ноги з положення „стоячи на одному коліні” чи „сидячи навпочіпки”.
11. Ходить боком, вздовж стіни.
12. Ходить при підтримці за обидві руки.

ЗМ.А.1. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ПОВЕРТАЄ

ГОЛІВКУ В РІЗНІ БОКИ

Вміння повертати голівку в різні боки - дуже важливий крок. Це є першою спробою дитини подолати силу тяжіння. Для того, щоб повернути голівку, малюк повинен перенести вагу на один бік. Перенесення ваги - це навичка, яка вико- ристовуватиметься у всіх подальших рухах.

Як оцінити:

Матеріали: рівна тверда поверхня, наприклад, стіл покритий одіяльцем.

Спосіб: покладіть малюка на животик на тверду поверхню

Результат позитивний, якщо малюк зможе підняти голівку та повернути її вбік. Як учити: покладіть дитину на животик обличчям від себе. Використовуючи брязкальце  та/чи  просто  свій  голос,  спонукайте  дитину до того,        щоб вона

повернула голову та подивилась на вас.

У випадку потреби покладіть долоню на чоло малюка і підніміть голівку так, щоб він вас побачив.

При розвитку цієї навички може стати у пригоді великий пляжний м'яч. Покладіть малюка животиком на м'яч та використовуйте описаний вище прийом для стимуляції руху. Обережно повертайте м'яч у різні сторони на кілька градусів.

Спонукайте дитину повертати голівку в різні боки, щоб м'язи з обох боків тренувались однаково.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Прослідкуйте за тим, щоб ваш малюк проводив більше часу, лежачи на животику. Коли ви агукаєте чи розмовляєте з малюком, покладіть його на животик собі на коліна. Завжди використовуйте тверду поверхню, щоб малюк міг на неї опиратись. Це також стосується матраса, на якому він спить.

Доведено, що діти, яких частіше кладуть на животик, засвоюють навички загальної моторики швидше, ніж ті, яких кладуть в основному на спину.

Особливо важливим є те, що дітей із затримкою розвитку та з низьким м'язовим тонусом не можна вкладати спати чи залишати гратися без нагляду, коли вони лежать на спинці. Краще загорнути малюка та покласти його на бік. Не забувайте змінювати по черзі праву та ліву сторону. Покладіть поруч іграшки, щоб дитина могла на них дивитись.

Радимо використати ще одну позицію для вашого малюка. Щільно загорніть малюка і покладіть його на бік у спеціальну сумку, поруч поклавши цікаві предмети чи іграшки (бокові м’язи шиї допомагають переміщати голівку вперед і назад.

Носіть малюка щільно загорнутим у ковдру. Мал.1.Щільно загорніть малюка

Загорніть його так, щоб ручки були щільно схрещені на грудях, а ніжки зігнуті. Коли малюка тримають саме в такому положенні, йому не потрібно керувати ніжками та ручками, і тому йому легше рухати голівкою.

Ідеальним способом укладання малюка спати в перші декілька місяців є щільне сповивання.

Носіть малюка вертикально, розташувавши вище своїх плечей, щоб він самостійно тримав голівку. Якщо ви помітили, що малюк втомився і погано керує рухами голови, опустіть його нижче, щоб він мав змогу притулитися до вашого плеча чи обличчя, але так, щоб він підняв голівку, відчувши можливість це зробити.

Щільно загорнутого малюка можна носити на згині руки так, щоб його голівка була вище від руки, яка його підтримує. При цьому малюк не повинен лежати на спинці. Можна покласти його на бік, щоб він міг дивитися вперед, витягнувши при цьому руки.

Кожного разу, коли ви піднімаєте і опускаєте, носите, купаєте малюка, вчіть його керувати рухами голови.

ЗМ.А.2. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ПІДНІМАЄ ГОЛІВКУ ТА ТРИМАЄ ЇЇ ПІД КУТОМ 45º

Малюк повинен навчитися керувати рухами голови в чотирьох напрямках. Один з них - вгору, коли він лежить на животику і, долаючи силу тяжіння, піднімає голівку; вгору, лежачи на спинці, і вгору, лежачи на боку і піднімаючи голівку в бік.

Як уже згадувалося, малюк насамперед учиться піднімати голову, щоб повернути її вбік, долаючи силу тяжіння. Тепер поспостерігайте за тим, чи зможе малюк утримати голову під кутом 45º упродовж 5 секунд.

Як оцінити:

Матеріали: рівна тверда поверхня.

Спосіб: покладіть малюка на животик, помістивши його руки під грудьми.

Результат позитивний, якщо малюкові вдасться підняти голівку, відірвавши її від поверхні стола та втримавши впродовж 5 секунд.

Як учити: якщо ваш малюк ще зовсім маленький і надто слабкий, допоможіть йому підняти голівку, підклавши під груди подушечку чи згорнений рушник. Ручки повинні бути попереду. Таке положення змусить малюка спертись на них, а також задіяти м'язи передпліччя.

Покладіть дитину на стіл чи на ліжечко так, щоб її обличчя було на рівні з вашим. Заохочуйте малюка підняти голівку, покликавши його чи помахавши брязкальцем.

Можливо, доведеться покласти свою руку малюкові на сіднички чи на передпліччя, щоб уникнути зміщення його рук назад при спробі припідняти голівку.

Намагайтеся завжди тримати лікті малюка безпосередньо під плечима, щоб він міг спиратися на них.

Як тільки ви помітите, що тримати голову малюкові стало легше, заберіть подушечку та зведіть до мінімуму свою фізичну допомогу.

Установіть дзеркало на рівні поверхні, на якій лежить малюк. Це

заохочуватиме його піднімати голову для того, щоб бачити своє відображення. Для цієї процедури слід залучити іграшки, аби привернути увагу малюка.

Для розвитку цієї навички можна використати великий пляжний м'яч. Покладіть дитину на животик на м'яч, підігнувши її лікті під плечима. Використовуйте брязкальце і, утримуючи його в одному положенні, повільно покотіть м'яч уперед. Дитині доведеться припідняти голівку, щоб стежити за іграшкою.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Щодо розвитку ранніх навичок загальної моторики, то для опанування ними досить важливим є відповідно правильне ставлення до дитини та сприяння її прогресу.

Продовжуйте класти малюка на животик, так як описано в попередньому параграфі.

Носіть малюка таким чином, щоб він мав можливість самотужки утримувати голівку.

Посадіть малюка собі на колінах, обійнявши обома руками його плечі. Трохи нахиливши його до себе, зачекайте, коли він відведе голівку назад, щоб вас побачити. Потім повільно нахиляйте малюка в різні боки, а також назад. Незабаром він навчиться тримати голівку на одній лінії зі своїм тілом.

Тато, лежачи на ліжку, може також займатись з малюком, поклавши його собі на груди. Якщо, перебуваючи в такому положенні, малюк підніме голову, то зможе побачити татове обличчя, і саме це стане для нього великою нагородою. При цьому лікті дитини повинні лежати у тата на грудях, щоб при нагоді він міг спертися на них.

Стежте за тим, щоб малюк спав та грався, лежачи на різних боках, аби бокові м'язи шиї допомагали йому переміщати голівку вперед, назад і в різні боки.

Дітей з пониженим тонусом під час сну, харчування та перенесення корисно тримати щільно загорнутими, щоб ручки були розташовані спереду, а ніжки були підігнутими.

ЗМ.А.3. МАЛЮК, ЛЕЖАЧИ НА БОЦІ, ПІДНІМАЄ ГОЛІВКУ ВІД ПЛЕЧА

Це друге положення, перебуваючи в якому, дитині потрібно побороти силу тяжіння для того, щоб підняти голівку.

Як оцінити:

Матеріали: рівна тверда поверхня.

Спосіб: покладіть дитину на бік, підтримуючи її під грудьми.

Трішки підніміть верхню частину тіла так, щоб вона знаходилась приблизно під кутом 20º відносно поверхні стола.

Результат буде позитивним, якщо малюк підніме голівку і триматиме її у вертикальному положенні впродовж трьох секунд.

Як учити: покладіть дитину на бік, підтримуючи її під грудьми. Підніміть верхню частину її тіла, і, стоячи за нею, заведіть розмову, спонукаючи дитину

підняти голівку та подивитися на вас. Проробіть цю ж вправу, поклавши дитину на інший бік. Якщо ви помітите, що малюкові легше виконувати вправу на одному боці, ніж на іншому, то при повторі частіше кладіть малюка саме на той бік, де піднімати голівку йому важче.

Як правильно носити малюка та гратися з ним.

Кожного дня, після того як малюк прокидається, кладіть його на бік, по черзі змінюючи лівий на правий. Позаду нього покладіть маленьку подушечку або згорнутий рушничок, щоб малюк не перекидався на спинку. Поблизу розташуйте іграшки.

Лежаче положення на боці можна використовувати і під час сну, змінюючи його лежачим положенням на животику. Другий хороший спосіб покласти малюка на бік - це покласти його на бік у спеціальну вузьку сумку так, щоб він мав можливість бачити все, що відбувається навколо, рухаючи при цьому голівкою. Перебування малюка у цих положеннях не повинно тривати впродовж довгого періоду часу.

Продовжуйте носити малюка туго загорнутим в одіяльце. При цьому рівень розташування його голівки повинен бути вищим від ваших плечей для того, щоб у нього була можливість повертати та відхиляти голівку, дивлячись на вас. Крім того, поклавши малюка на свою зігнуту руку, трохи нахиліть так, щоб він міг “попрацювати” і підняти голівку. Не носіть його на руках так, як в колисці, лежачого на спинці. У нього не буде стимулу скористатись м’язами шиї.

Розташуйте дитину у себе на колінах і нахиліть її вперед. Потримайте її в такому положенні 5-10 секунд, при цьому розмовляючи або наспівуючи її улюблену пісеньку. Ваш голос стане заохоченням для того, щоб дитина підняла голову і побачила ваше обличчя.

Інший цікавий і ефективний спосіб допомогти малюкові навчитися керувати боковими м'язами шиї полягає у зміні положення з лежачого на боку на лежаче на спинці.

Покладіть малюка на бік, потім, притримуючи його за ніжки, перекотіть на спинку, щоб він міг побачити ваше обличчя.

Цю вправу можна перетворити на гру в хованки: коли малюк лежить на боці, він не бачить вашого обличчя, а коли перевертається, бачить.

Повторіть таку вправу разів шість, а потім знову покладіть малюка на бік та почекайте, поки він сам повернеться на спинку, щоб вас побачити.

Якщо виконання цієї вправи виявиться не під силу вашій дитині, спробуйте підкласти під спинку нахилену поролонову подушечку, щоб полегшити процес перевертання на спинку.

Досить ефективною вправою для розвитку м'язів є часта зміна положення дитини. Тобто потрібно якомога частіше брати малюка на руки, а потім класти на ліжко. Це змусить його постійно використовувати м'язи і відповідно тренувати їх.

Кожного разу перед тим, як узяти малюка на руки, перекотіть його на бік, потім візьміть за верхню частину ручок і плечей та обережно підніміть. У цьому випадку малюк буде змушений використати бокові м'язи шиї, щоб утримати голівку. По черзі змінюйте правий бік на лівий.

Використовуйте цей прийом і тоді, коли кладете дитину на ліжко. Спочатку поверніть її на бік, і опускаючи, не підтримуйте голівку.

Якщо, незважаючи на ваші зусилля, малюкові все ще важко самостійно підняти голівку, потрібно проконсультуватися з лікарем, масажистом та спеціалістом з лікувальної фізкультури. Регулярного виконання кількох простих вправ та різних способів перенесення малюка зазвичай достатньо, щоб усунути недоліки.

ЗМ.А.4. МАЛЮК НАМАГАЄТЬСЯ ПІДНЯТИ ГОЛІВКУ, КОЛИ ЙОГО САДЯТЬ ПІД КУТОМ 45º

Це третє положення, перебуваючи в якому, малюк повинен навчитись керувати голівкою.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на тверду поверхню та, підтримуючи його руками, трішки підніміть верхню частину тулуба так, щоб вона знаходилась приблизно під кутом 45º до поверхні. Повільно змінюйте лежаче положення на сидяче.

Результат позитивний, якщо малюк робить будь-які спроби підняти голівку так, щоб вона знаходилась на одній лінії з верхньою частиною тіла.

Як учити: дітям з пониженим тонусом дуже важко розвинути та засвоїти цю навичку, тому знадобиться багато коротких “практичних занять” і декілька тижнів, щоб малюк зміг навчитися керувати своєю голівкою, одночасно припіднімаючи тулуб і долаючи силу тяжіння.

Намагайтеся розташувати малюка так, щоб під час заняття підтримувався зоровий контакт. Оптимальна позиція у цьому випадку є такою. Посадіть малюка на стіл, при цьому притримуючи за руку, а самі сядьте навпроти на стільчик чи на підлогу.

Мал. 2. Малюка можна залишати ненадовго лежати на спинці

Тримаючи малюка за плечі, потроху відхиляйте його взад і вперед. Цією вправою ви допоможете йому контролювати рухи голови. Вказівними пальцями притримуйте шию малюка позаду, щоб у випадку втрати малюком контролю над головою допомогти йому. Постійно тримаючи зоровий контакт з малюком та розмовляючи з ним, повільно відхиліть тулуб назад, потримайте у такому положенні від 5 до 8 секунд, а потім поверніть в сидяче положення. Важливим у цій вправі є нахиляння малюка не лише вперед і назад, але і в різні боки.

Повторіть цю вправу декілька разів, весь час розмовляючи з малюком. Коли він навчиться контролювати рухи своєї голови при невеликому нахилі, почніть потроху збільшувати кут нахилу до 45º. Продовжуйте виконувати кожну вправу до тих пір, поки малюк не навчиться впевнено тримати голівку у різних положеннях.

Мал. 3. Під коліна дитині покладіть покривало

Коли ви помітите, що малюк навчився керувати своєю голівкою при опусканні корпусу з сидячого положення в положення нахилу 45º, спробуйте його саджати із напівлежачого положення, коли верхня частина тіла знаходиться під кутом 45º до поверхні, на якій він лежить. Підкладіть під спинку дитини подушку так, щоб він знаходився у напівсидячому положенні (кут 45º), підтримуйте малюка  за плечі, повертаючи їх своїми руками вперед. Потім

обравши потрібну вам вказівку (”сідай” чи “оп”), припідніміть малюка з подушки і перед тим, як продовжити рух, почекайте - нехай він спробує підняти голівку.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Покладіть малюка на кілька хвилин на спинку. Над ним розташуйте іграшки. Самі в цей момент можете змінити підгузку, а малюк без будь-яких проблем порухається. Коли ви кладете малюка на спинку на підлогу, підкладіть йому під голову маленьку подушечку, а під сідниці подушечку чи згорнуту пелюшку. Це забезпечить правильне положення тазу та хребта, а згодом сприятиме розвиткові хорошої постави малюка і його здатності нормально рухатися.

Перебування малюка у дитячому кріслі повинно тривати недовго. Під коліна та під стегна можна підкласти пелюшку чи складену ковдру для забезпечення потрібного положення тазу та активної роботи м'язів живота. Зверніть увагу, що іграшки в цей момент повинні бути в полі зору малюка і він може до них дотягнутись.

Під час гри намагайтесь якомога більше звертатись до малюка, відхиляючи його корпус назад на 45º, спонукайте його піднятися самостійно, постійно підтримуючи з ним зоровий контакт. Не забувайте, нахиляючи назад, відхиляти корпус малюка трохи в сторону.

Сядьте на підлогу, притулившись спиною до твердої поверхні, і зігніть коліна так, щоб стегна знаходились під кутом 45º до підлоги. Покладіть малюка собі на коліна і знову піднімайте та опускайте його, підтримуючи за плечі або за ручки.

Продовжуйте носити малюка загорнутим в одіяльце на зігнутій руці таким чином, щоб його руки були попереду, а ніжки були підігнуті. Не підтримуйте його голівку. Якщо ви відхилите малюка назад, йому потрібно буде прикласти зусилля, щоб нахилити голову вперед. Не нахиляйте дитину назад так, щоб її голівка звисала, робіть це поетапно.

Продовжуйте брати малюка на руки та опускати, повертаючи його в різні боки.

ЗМ.А.5. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ПІДНІМАЄ ГОЛІВКУ НА 90º, СПИРАЮЧИСЬ ПРИ ЦЬОМУ НА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ

Ця навичка об'єднує всі вміння, які малюк засвоїв до цього часу. Крім того, це положення є дуже зручним для гри.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик на тверду поверхню.

Результат позитивний, якщо малюк самостійно підніме голівку і утримає її впродовж 5 секунд під кутом 90º до поверхні.

Як учити: покладіть малюка на животик на тверду поверхню. Перед ним покладіть яскраву та цікаву іграшку. Потроху підіймайте іграшку догори, щоб малюку довелося підняти голівку якнайвище і при цьому спертися на передпліччя. Якщо малюк дивиться на іграшку, утримуйте її в такому положенні впродовж кількох секунд. Якщо при піднятті іграшки малюк перестає дивитись на неї, опустіть її нижче, до того рівня, на якому малюк зможе знову її бачити. Потім  спробуйте знову підняти іграшку. Очевидно, що вона повинна бути особливо цікавою, аби малюк працював якомога наполегливіше та тримав її в полі зору. Можна засвоювати це вміння іншим способом. Покладіть малюка на животик на тверду поверхню, при цьому тримаючи своє обличчя на одному рівні з личком малюка. Не треба надіятись, що малюк відразу підніме голову на 90º. Спочатку це буде 65º, потім 70º, потім 80º, однак постійне тренування зміцнить м’язи спини і шиї достатньо для того, щоб в результаті дати можливість малюку підняти голівку під кутом 90º.

Засвоїти цю навичку малюку допоможе великий пляжний м'яч. Покладіть малюка на животик та притримуйте його за стегна чи тулуб. Коли ви підштовхуватимете м'яч уперед, малюк намагатиметься припідняти голову назад. Можете використати у цій вправі дзеркало. Воно стимулюватиме малюка активніше виконувати цю вправу, адже при погляді у дзеркало він бачитиме своє відображення. Можна також помістити в поле зору малюка яскраву іграшку на підставці. Якщо у вас є старші діти, нехай і вони візьмуть участь у заняттях з малюком, тримаючи іграшку чи будь-який інший цікавий предмет перед малюком.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Якщо впродовж дня ваш малюк бадьорий і активний, час гри на підлозі в положенні „лежачи на животику”, можна збільшити. Слідкуйте за тим, щоб навколо дитини було багато яскравих іграшок. Бувають ситуації, коли діти опираються лежанню на животику. Якщо ви помітили, що ваш малюк не отримує задоволення від лежання на животику або навіть плаче, перебуваючи у такому положенні, кладіть його на спинку, попередньо підклавши подушечку або згорнуту ковдру. Період перебування малюка в лежачому положенні на животику потрібно збільшувати, а частота повинна зводитися до 3 разів на день.

Укладайте малюка спати на животик (простежте, щоб матрац у ліжечку був твердий), хоча б під час одного періоду його сну. Якщо в такому положенні дитина не засинає, кладіть її на бік.

Як було заначено вище, малюк може розвинути цю навичку, розташувавшись на грудях у тата, який лежить на дивані. Коли малюк переносить свою вагу на передпліччя, підтримуйте його трохи нижче плечей, розмовляючи при цьому. Помістіть малюка собі на коліна та спонукайте його піднімати голівку, реагуючи на ваш голос.

Для розвитку цієї навички заохочуйте малюка повертати голівкою, коли він утримує її під кутом 90º. Звертайтеся до дитини, стоячи збоку, щоб вона рухала голівкою, шукаючи ваше обличчя. Важливо, щоб при виконнанні цієї вправи малюк

повертав голівку в різні боки. Якщо повертатися в один з боків для малюка легше, ніж в інший, візьміть до уваги таку пораду. Покладіть малюка в таке положення, щоб ваше обличчя було не в полі його зору. При цьому самі станьте з того боку, куди малюкові повертатися важче. Говорячи, спонукайте його повертатися в ту сторону, де перебуваєте.

Гра з дитиною у ранньому віці у веселі та „безладні” ігри (наприклад „купа мала”), є дуже важливим елементом розвитку маляти. Добре, якщо старші діти допоможуть вам у цьому. Спробуйте робити веселі рухи, розкачуючи малюка на руках, дмухаючи на животик чи лоскочучи ніжки. При цьому малюка не слід щільно пеленати для того, аби забезпечити активну його участь у цій вправі. Продовжуйте носити свого малюка так, щоб його тулуб був трохи вище ваших плечей або в положенні „сидячи на згині руки”, при цьому не підтримуючи голівки. Переконайтесь у тому, що коли ви носите малюка в такому положенні, його ніжки разом. Підтримуйте його так низько під грудьми, як тільки це можливо.

Спробуйте носити малюка в лежачому положенні, поклавши його поздовж свого передпліччя обличчям донизу. Його голівка може лежати на вашій руці. При спробі малюка підняти голову підтримуйте його руками під грудьми.

На цьому етапі спостерігається миттєве спирання малюка на плечі та передпліччя, щойно його поклали на животик. Як тільки ви це помітили, спробуйте повернути малюка на бік, підтримуючи його за груди та стегна, і прослідкуйте, щоб при цьому він самостійно втримав голівку. Опускаючи малюка на горизонтальну поверхню, прослідкуйте, щоб першим торкнулося поверхні його передпліччя. Зіпріть малюка на ручки, підтримуючи за плечі. Потім покладіть його на бік і переверніть на животик.

Виконання цих вправ кожного разу перед сном підготує м'язи шиї та плечового поясу малюка до розвитку таких навичок. Не забувайте при цьому повертати малюка на різні боки.

ЗМ.А.6. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК УТРИМУЄ ГОЛІВКУ ВЗДОВЖ СЕРЕДНЬОЇ ЛІНІЇ ТІЛА, ПІДНІМАЮЧИ ПІДБОРІДДЯ

Тепер малюк лежить на спинці, утриму- ючи голівку вздовж середньої лінії тіла (уявної лінії, яка проходить уздовж центра тіла від голови до кінчиків ніг). Дуже важливо, щоб малюк самостійно підняв та утримував підборіддя впродовж кількох секунд. До цього моменту малюк, відхиляючи голівку назад, використовував м'язи шиї з боку спини. Щоб підтримати рівновагу, йому доводилося піднімати плечі. Зараз, коли малюк лежить на спині, він може достатньою мірою керувати передніми м'язами шиї для того, аби підняти підборіддя.

У випадку, якщо малюк не засвоїть цієї навички, подальший його розвиток буде

Мал. 4. Як допомогти дитині розслабити м’язи плеч

ускладнений, адже для координації рухів голови та шиї йому доведеться постійно піднімати плечі. Якщо він не досягне успіху за допомогою способів, описаних нижче, проконсультуйтеся з масажистом та спеціалістом з лікувальної фізкультури. Цю навичку можна засвоювати одночасно з навичкою, яка описувалась у попередньому параграфі.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть дитину на спинку.

Результат позитивний, якщо голівка малюка перебуває на одній лінії з тілом, він не хитається в різні боки, а підборіддя при цьому підняте.

Як учити: покладіть малюка собі на коліна таким чином, щоб його голівка була у ваших руках, та утримуйте її вздовж середньої лінії тіла малюка. При цьому підтримуйте з малюком зоровий контакт та розмовляйте з ним. Повторюючи цю вправу, не підтримуйте голівки.

Виконайте цей комплекс вправ, розташувавши малюка на твердій поверхні.

Якщо виконання цієї вправи видалось важким для малюка, поспостерігайте ще раз, як він виконує вправи, описані вище, адже саме вони є основними сходинками до засвоєння цієї навички.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Під час кожного періоду підготовки до сну вашого малюка завжди приділіть час для тренування цієї навички.

Гра в „гойдалки” принесе вам задоволення та допоможе малюкові навчитись утримувати голівку вздовж середньої лінії тіла. Покладіть малюка на ковдру невеликих розмірів. Нехай хтось допоможе вам виконати цю вправу, тримаючи ковдру з боку голови малюка, а ви тримайте її з боку ніг. Підніміть ковдру, обережно погойдайте малюка, розмовляючи з ним та щось наспівуючи. Пам'ятай- те, що голівка малюка повинна бути вздовж середньої лінії тіла.

Малюк може відчути деякі незручності при виконанні цієї вправи. Причиною цього може бути ослаблення м'язів малюка впродовж періоду, коли для підтримки рівноваги він піднімав плечі, а також звичка перебувати у лежачому положенні, повернувши голівку в один з боків.

З цим легко впоратись, якщо постійно гратися з дитиною, поклавши її собі на коліна і розмістивши голівку вздовж середньої лінії його тіла. Нижня частина тіла малюка та його ніжки при цьому повинні піднятися і торнутися ваших грудей. Тримаючи малюка за плечі, м'яким, але добре відчутним дотиком натисніть на них. Натискання може бути як почерговим, так і паралельним. Створіть умови, щоб у такому положенні малюк рухав ніжками. Якщо потрібно, трішки підніміть його вище, так, щоб він міг ручками діставати ніжки. Ще краще діставати ручкою протилежну ніжку.

Цю вправу необхідно виконувати до того часу, поки малюк не навчиться піднімати підборіддя, не рухаючи при цьому плечима. Спосіб, яким ви берете свою дитину, тримаєте, носите та кладете назад знову допоможе їй здобути контроль над м’язами шиї.

ЗМ.А.7. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК З'ЄДНУЄ РУЧКИ НА РІВНІ ГРУДЕЙ

Як тільки малюк навчиться утримувати голівку вздовж середньої лінії тіла, він зможе з'єднувати ручки на рівні грудей. Це вміння особливо важливе для гри малюка.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку на тверду поверхню. Якщо йому подобається тримати в руках предмети, дайте йому таку можливість, запропонувавши яскраву іграшку.

Результат позитивний, якщо малюк лежить на спинці, утримуючи голівку вздовж середньої лінії з притисненим до грудей підборіддям, і з’єднує ручки на рівні грудей.

Як учити: цю навичку можна засвоювати одночасно з навичкою, яка описана вище.

Тримаючи малюка на колінах, піднесіть іграшку до його грудей та зачекайте, доки він простягне ручки вперед та схопить її.

Можна спробувати інший спосіб: покладіть малюка на тверду подушечку, розмістіть свої руки позаду його плечей і допоможіть йому підняти вперед його плечі і руки. Оскільки обидві ваші руки зайняті, нахиліться до малюка, щоб йому було легше дотягнутися до вашого обличчя.

Потім дайте малюкові можливість порухати лише однією рукою та зачекайте, доки він самостійно витягне вперед іншу.

Поступово, в міру засвоєння цієї навички, зменшуйте свою допомогу.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Ви можете допомогти своєму малюку витягнути ручки вперед у будь-якому положенні, в якому ви знаходитесь чи носите його.

Використайте всі ті речі, до яких малюку було б цікаво доторкнутися. Це може бути ваше обличчя, волосся, іграшки, груди, пляшечка для годування і, звичайно ж, особистий одяг малюка, його тіло та ручки.

ЗМ.А.8. КОЛИ МАЛЮКА САДЯТЬ, ЙОГО ГОЛІВКА ДЕЩО ВІДХИЛЯЄТЬСЯ

Щоразу змінюючи лежаче положення на сидяче, ми використовуємо м'язи шиї, щоб підняти голову. Голівка малюка дуже велика у порівнянні з усім тілом, тому йому важко утримувати її на одній лінії з тулубом, коли його садять.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спину на плоску поверхню і поступово трохи піднімайте верхню частину його тулуба, притримуючи його за кисть та зап'ястя.

Результат позитивний, якщо малюк піднімає та утримує голівку на одній лінії з тулубом, з незначним запізненням у момент початку руху. Голівка дитини може відхилятися в сторону, але на цьому етапі це допустимо.

Як учити: на даному етапі важливо попереджувати малюка про свої дії

словами. Намагайтеся використовувати одні і ті ж вирази, наприклад, „давай сядемо”, „давай встанемо”... Давши таке розпорядження, візьміть малюка за зап'ястя і зачекайте кілька секунд перед тим, як почати його піднімати - дайте йому можливість допомогти вам.

Також потренуйте вміння малюка змінювати сидяче положення на лежаче. Тримаючи малюка за зап'ястя, повільно опускайте його, роблячи паузу лише перед тим, як торкнутися поверхні стола. Це спонукатиме малюка ще трохи попрацювати перед тим, як розслабитись.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Ігри на зразок „Греби, греби на човнику” можуть принести велике  задоволення усій сім'ї (опис гри дивіться в параграфі ЗМ.А.28). Граючись, щоразу відхиляйтеся все більше назад. Рухи вперед та назад - це гарна підготовка до

„обертання”. Коли малюк навчиться краще керувати голівкою, можна спробувати носити його таким чином, щоб його ніжки були розведені і лежали поверх ваших стегон. Виконуйте цю вправу, попередньо порадившись з лікарем, масажистом чи спеціалістом з лікувальної фізкультури. Усі діти з пониженим тонусом дуже часто тримають ноги розставленими для того, щоб підтримувати рівновагу. Це заважає їм ефективно використовувати м'язи тулуба, коли вони починають сидіти, змінювати сидяче положення на положення для повзання та ставати на коліна. Дуже важливо, щоб діти з пониженим тонусом навчилися використовувати для рівноваги м'язи тулуба.

Продовжуйте носити малюка на згині руки, підтримуючи його тулуб якомога нижче.

Несучи малюка таким чином, поверніть його ніжки вперед, щоб тіло перебувало у трішки „повернутому” положенні. Таке „обертання” або „поворот” тепер стає надзвичайно важливим для рухів малюка та утримання рівноваги.

Продовжуте піднімати малюка з положення лежачи на боці та опускати в таке ж положення. Але, звичайно, це не означає, що він повинен лежати на боці весь час.

ЗМ.А.9. СИДЯЧИ З ПІДТРИМКОЮ, МАЛЮК УТРИМУЄ ГОЛІВКУ ПРЯМО, З ВИСТУПАЮЧИМ УПЕРЕД ПІДБОРІДДЯМ

Це вміння є комбінацією усіх рухів, необхідних для керування головою, і оволодіти ним малюк повинен до того моменту, коли ви перейдете до наступного етапу і вчитимете його сидіти.

На цьому етапі малюк ще не навчився піднімати підборіддя в сидячому положенні так, як він це робить, лежачи на спинці.

Як оцінити:

Спосіб: підтримуйте малюка в сидячому положенні, міцно охопивши його груди чи плечі.

Результат позитивний, якщо малюк утримує голівку прямо впродовж 5 секунд. На цьому етапі розвитку підборіддя малюка все ще виступає вперед, але не коливається з боку в бік і не опускається донизу.

Як учити: цю навичку можна об'єднати з розвитком мовлення. Для того, щоб малюк міг постійно підтримувати зоровий контакт з вами, ваші очі повинні бути на одному рівні. Спершу важливо підтримувати малюка за плечі, розмістивши свої витягнуті пальці за його шиєю. Тоді його голівка не відхилиться назад, якщо він утратить рівновагу.

Розмовляючи з малюком, спробуйте повільно й легенько гойдати його з боку в бік. Якщо його голівка гойдається надто сильно, посадіть його прямо і зачекайте, доки він знову контролюватиме її. Коли малюк навчиться тримати голівку під нахилом на 45º від поверхні, підтримуйте його за груди. Не забувайте постійно з ним розмовляти.

Зауважте, що кожне заняття повинно тривати часто, але недовго. Ефективним тренування буде тоді, коли відбуватиметься щоразу при зміні підгузки або коли малюк сидить у вас на колінах.

ЗМ.А.10. У ПОЛОЖЕННІ СТОЯЧИ МАЛЮК ОПИРАЄТЬСЯ НА НІЖКИ І КІЛЬКА СЕКУНД УТРИМУЄ СВЮ ВАГУ

Для нормального розвитку ацетабулярної западини малюка слід якомога раніше ставити на ніжки. Якщо цього не робити вчасно, у кістці стегна може утворитися порожнина, яка пізніше, зі збільшенням росту і ваги малюка, стане причиною його зміщення.

Ставлячи малюка на ніжки, ви допоможете йому зміцнити м'язи та забезпечити розвиток правильної їх довжини.

Малюк, якого в ранньому віці не ставили на ніжки, у старшому віці може опиратися виконанню цієї вправи. Саме в цей період, ставлячи малюка на ніжки, ми готуємо його до розвитку подальших навичок у стоячому положенні.

Як оцінити:

Спосіб: тримаючи малюка під грудьми, поставте його так, щоб стопи повністю торкались твердої поверхні.

Результат позитивний, якщо малюк принаймні на мить зіпнеться на ніжки. На цій стадії розвитку малюк може тримати ніжки розведеними в боки, при цьому його коліна будуть напруженими, а стегна відведеними назад.

Як учити: якщо ви помітили, що ніжки вашого малюка ледве згинаються, обов'язково перед початком тренування проконсультуйтеся з масажистом чи спеціалістом з лікувальної фізкультури. І навпаки, якщо ніжки дитини слабкі, зверніться до спеціаліста щодо необхідності зміцнення колін малюка за допомогою спеціальних вправ. Якщо такої консультації ви не отримали, а дитині не менше 5 місяців, ви могли б спробувати наступний спосіб - тримати ніжки малюка випрямленими в стоячому положенні.

За допомогою еластичного бинта закріпіть навколо ніжок малюка шматочки килимка чи картону. Можна також використати дитячі щитки, які одягають на гомілку під час гри в футбол, та підкласти під них м'яку тканину.

Такі шини повинні покривати всю ніжку малюка. В іншому випадку в малюка буде можливість зігнути коліна. Зверху і знизу шин потрібно положити щось м’яке.

Якщо в дитини понижений тонус, таким обладнанням можна користуватись на протязі декількох місяців, до тих пір, поки її здатність до практики, не покращиться. Звичайно, не у всіх дітей м'язи дуже слабкі чи, навпаки, добре розвинені. Як

правило, більшість дітей не потрібно спонукати ставати на ніжки, адже вони роблять це за кожної нагоди. Якщо малюкові подобаються такі вправи, давайте йому можливість ставати на ніжки якомога частіше. Ставте малюка собі на коліна, коли ви граєте з ним в мовні ігри.

ЗМ.А.11. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ПЕРЕНОСИТЬ ВАГУ ТІЛА НА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ ТА ЛІКТІ, ТРИМАЮЧИ ПІДБОРІДДЯ

Навчитися спиратися на передпліччя - основне завдання для малюка на цьому етапі. Для того, щоб він зміг утриматись у такому положенні впродовж деякого часу, м'язи його плечового поясу повинні працювати разом як одна команда. Паралельні рухи цих м'язів забезпечують стійкість шиї та плечового поясу малюка, коли він починає рухати руками, засвоюючи навички тонкої моторики. Крім того, міцний плечовий пояс потрібен малюкові для того, щоб він міг сидіти, повзати, подорожувати навколо меблів, а згодом ходити.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик таким чином, щоб його передпліччя спиралися в підлогу і розміщувались під плечима.

Результат позитивний, якщо малюк спирається на передпліччя, таким чином регулюючи своє положення, а його лікті знаходилися попереду плечей. Голівку малюк повинен утримувати під кутом 90º, тримаючи при цьому підборіддя.

Мал. 5. Хороший спосіб примусити дитину спертися на лікті

Як учити: до цього часу ваш малюк повинен уже добре вміти переносити вагу тіла на передпліччя. Якщо ви все ж помічаєте труднощі при виконанні цієї вправи малюком, повторіть виконання вправ, описаних у попередньому розділі.

На цьому етапі малюкові необхідно навчитися спиратися на ручки. Якщо  самому втримати вагу тіла на руках малюкові важко, підкладіть йому під груди згорнений рушник. Щоб малюкові було цікаво перебувати в такому положенні, використовуйте яскраві та цікаві для нього іграшки. Також можете покласти його таким чином, щоб він мав змогу спостерігати за вашими діями.

Мал.6. На малюнку показано, як дитину опускають на витягнуті руки.

Якщо дитині це поки що важко, опускайте її на передпліччя.

Коли малюк звикне гратися в такому положенні, заберіть рушник.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Так як ви кладете дитину на підлогу в положення, описаному вище, ви можете покласти малюка на стегна, сидячи на підлозі, чи покласти собі на груди, впевнев- шись, що ручки знаходяться перед плечи- ма. Спонукайте малюка спертися на лікті, розмовляючи з ним, наспівуючи улюблену пісеньку, дмухаючи на волосся... Малень- ким дітям подобається терти одну ніжкою об іншу, таким чином вивчаючи своє тіло. Якщо ваш малюк цього не робить, самі візьміть його ніжку, коли він лежить на

животику, та потріть нею іншу. Це важливо для підготовки для вміння стояти і також допомагає малюку вивчити своє власне тіло. Носіть малюка на руках так, як це описано в попередньому розділі. Стежте за тим, щоб його ручки були попереду.

Зараз можна спробувати новий спосіб опускання малюка з рук. Знову поверніть дитину на бік, але цього разу підтримуйте його під грудьми, залиште ручки малюка вільними для рухів. При наближенні до поверхні поверніть тіло малюка так, щоб ручки торкнулися поверхні першими. Якщо малюк витягне вперед руки, дозвольте йому трохи спертися на них, а потім покладіть його на бік.

Такий спосіб „опускання” малюка є підготовкою до повзання та ігор на підлозі.

Почергово змінюйте цей спосіб опускання малюка на той, який був описаний у попередньому параграфі.

Піднімаючи малюка, знову перекотіть його на бік, потім дозвольте йому  перекотитися на ручки, щоб він опинився у напівлежачому положенні. При необхідності підтримуйте малюка за сіднички та плечі. Залиште його в такому положенні на кілька секунд, потім продовжуйте його піднімати. Носіть малюка у вертикальному положенні на згині вашої руки так, як це було описано в параграфі ЗМ.А.8.

Положення лежачи на боці є чудовою позицією для малюка впродовж дня. Коли він сидить у вас на колінах, підтримуйте його в такому положенні. Ви можете сидіти на підлозі, а малюк у цей час нахилятиметься до ваших стегон і залишатиметься у напівлежачому положенні. Якщо він втомився, дозвольте йому спиратися на вас, а не на своє передпліччя.

Якщо ви зараз привчите себе завжди тримати малюка перед собою, то виявите, що він легко проходить шлях від однієї навички до іншої.

Не забувайте почергово змінювати правий та лівий бік.

ЗМ.А.12. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК НЕ ЗАВЖДИ ПЕРЕБУВАЄ В ПОЗІ „ЖАБКИ”,  ЧАС ВІД ЧАСУ РУХАЄТЬСЯ

Це важливий крок, який сприяє подальшому розвиткові рухів малюка.

У малюка може з'явитися звичка тримати ніжки широко розставленими, що з

часом може негативно вплинути на його здатність нормально повзати, зберігати рівновагу і навіть ходити, бігати та підніматися. Оскільки це шкодить правильному розвиткові реакції рівноваги, у малюка може з'явитися страх до будь-яких рухів. Цього можна уникнути, не дозволивши, щоб малюк тримав ніжки широко розставленими - починайте робити це прямо зараз!

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик на підлогу.

Результат позитивний, якщо малюк довго не перебуває в позі „жабки”, з вивернутими наверх колінами, а навпаки, його ніжки займають найрізноманітніші позиції. Він може згинати та випрямляти ніжки і одночасно потирати випрямлену ніжку ступнею іншої. Ніжки мають бути разом упродовж тривалого періоду.

Як учити: З цього моменту ніколи не дозволяйте малюкові лежати з розведеними ногами. У випадку необхідності зведіть ніжки малюка за допомогою одного з таких способів:

• Зшийте разом дві еластичні пов'язки для кистей рук, які використовуються під час гри в теніс. Одягніть їх на стегна малюка.
• Обгорніть двічі навколо одного стегна малюка пов'язку для голови, яка використовується для гри в теніс, потім перекрутіть її та обгорніть один раз навколо іншого стегна.
• Натягніть одну штанину від підгузок на ніжки малюка так, щоб вони були повністю закритими нею від колін до самої талії (поза „русалки”).
• Зшийте разом обидві штанини комбінезона чи підгузок та одягніть їх на малюка.

Такі пристосування не заважатимуть рухам малюка. Діти, які перебувають на стадії ризику розвитку „широкої ходи”, можуть носити їх упродовж усього дня - коли вони сидять, повзають, стоять чи ходять.

Мал. 7. Використовуйте пов'язки, щоб тримати ніжки разом

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Тримайте ніжки малюка разом, в якому б положенні він би не перебував - на животику, на боці чи сидячи (наприклад, на автомобільному сидінні в спеціальному дитячому кріслі).

Завжди носіть малюка так, щоб він тримав ніжки разом; не носіть, коли він своїми розставленими в боки ніжками охоплює ваші стегна.

Якщо у малюка ніжки згинаються важко, слід проконсультуватися з

масажистом чи спеціалістом з лікувальної фізкультури.

Продовжуйте носити, піднімати та опускати його так, як це було описано в параграфі ЗМ.А.11.

ЗМ.А.13. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК ГРАЄТЬСЯ РУЧКАМИ, ПРИТИСКАЮЧИ ЇХ ДО ТІЛА ТА ВІДВОДЯЧИ ВІД НЬОГО

Уміння малюка гратися значно посилиться, якщо він навчиться відводити ручки від тулуба та піднімати їх догори.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку. Запропонуйте йому цікаву іграшку та нахиліть до нього своє обличчя. Спонукайте малюка дотягнутись до іграшки або до вашого обличчя.

Результат позитивний, якщо малюк намагається дістати іграшку обома руками. Йому не обов'язково торкатися неї. Ручки його повинні бути витягнуті вгору і не бути разом.

Як учити: якщо малюк не може витягнути ручки вперед, помістіть свої пальці під його плечі та трохи підніміть верхню частину його рук, відірвавши їх від поверхні, на якій він лежить.

Потім допоможіть одній ручці витягнутися вперед і зачекайте, доки він сам не підніме іншу. По черзі допомагайте як одній, так і іншій ручці.

Врешті, попросіть малюка підняти обидві ручки самостійно. Не змушуйте його поспішати. Йому може знадобитися дуже багато часу, щоб налаштуватися та виконати ці рухи.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Ніколи не залишайте малюка лежати на спинці без цікавих іграшок, до яких він міг би торкнутись. Не забувайте розташовувати його так, як це було описано в параграфі ЗМ.А.4.

Щоразу, коли ви піднімаєте малюка, спонукайте його першим протягувати ручки до вас, використовуючи для цього яку-небудь постійну вказівку, наприклад,

„вгору”.

Повісьте над столиком, де ви змінюєте підгузки, щось цікаве, щоб малюк міг до нього дотягнутися. Для підтримання інтересу малюка частіше змінюйте іграшки.

Упродовж дня ненадовго посадіть малюка в дитяче кріселко. Повісьте поруч іграшки, щоб він міг до них дотягнутися. Не забувайте підкладати під коліна малюка згорнену ковдру.

Пам'ятайте про ті положення, в яких потрібно носити, піднімати, опускати дитину та гратися з ним.

ЗМ.А.14. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК ТЯГНЕТЬСЯ РУЧКАМИ ДО КОЛІН

Ця вправа сприяє зміцненню м'язів живота і допомагає тазу малюка “розміститись” під правильним кутом, таким чином готуючи дитину до засвоєння нових навичок.

Це є також наступним кроком у вивченні та пізнанні свого тіла.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він лежить на спинці.

Результат позитивний, якщо він простягає ручки до колін і, піднімаючи їх, злегка піднімає сіднички, відриваючи їх від поверхні стола.

Як учити: покладіть малюка на спинку і, притримуючи його стегна, підніміть коліна до грудей.

Знову покладіть його на спинку, підніміть його ніжку до грудей так, щоб він міг дотягнутися до ступні. Проробіть те ж саме з іншою ніжкою. Простежте, щоб малюк діставав її протилежною ручкою.

Покладіть малюка на бік, зігніть його коліна і допоможіть йому дістати ручками до колін.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Покладіть малюка на спинку так, як це описано в параграфі ЗМ.А.4. і поспостерігайте за ним. Заберіть пелюшки, щоб йому було легше рухати ніжками. Якщо активність малюка недостатня, змініть його положення.

Для гри покладіть малюка на бік. У такому положенні йому легше бачити свої ручки та коліна.

Пограйтеся з ним у хованки, піднімаючи його коліна так, щоб він не бачив вашого обличчя. Це добре робити знову ж таки під час зміни пелюшок.

Допомагайте малюкові гратися ручкою з протилежною ніжкою, коли він сидить у вас на колінах.

Полоскочіть йому животик, коли міняєте підгузки чи купаєте, щоб працювали м'язи живота. Коли малюк стане старшим, він навчиться підносити свою ніжку прямо до ротика.

ЗМ.А.15. МАЛЮК ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ ЗІ СПИНКИ НА БІК

Малюк може перевертатись зі спинки на бік одним з двох способів: піднісши ручки до колін, або, використовуючи м'язи шиї, повертаючи голівку в сторону.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку, потім станьте збоку і гукніть його. Можна покликати малюка, коли він грається ручками зі своїми колінцями, як це описано у параграфі ЗМ.А.14.

Результат позитивний, якщо малюк перекочується на бік.

Як учити: покладіть малюка на спинку, зігніть його коліна та підніміть їх угору. Нахиліть голову та покладіть її поруч з голівкою малюка і покличте його. Коли він поверне голівку, допоможіть йому перекотитися на бік, притримуючи за стегна.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Покладіть малюка на спинку, збоку розташуйте іграшки. Також ви можете покласти малюка так, щоб, повернувши голову і перекотившись на бік, він мав

змогу поспостерігати за тим, чим займаються його родичі.

Якщо малюкові важко перекотитися набік, покладіть його на подушечку або зробіть невелику гірку з покритої ковдрою дошки. Така похила площина допоможе дитині перекотитися на бік.

Інший спосіб: охопіть малюка за коліна і поверніть його набік, схрестивши при цьому свої руки.

ЗМ.А.16. У СИДЯЧОМУ ПОЛОЖЕННІ МАЛЮК ТРИМАЄ ГОЛІВКУ НА ОДНІЙ ЛІНІЇ З ТУЛУБОМ

Для того, щоб малюк засвоїв цю навичку, передні та задні м'язи його шиї повинні працювати разом. Усі способи, за допомогою яких ви піднімаєте та опускаєте малюка, готують його до засвоєння цього вміння.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку. Тримаючи його за зап'ястя, повільно починайте садовити.

Результат позитивний, якщо малюк піднімає і рівно утримує голову під час руху тулуба. Щоб полегшити собі рух, він може підняти плечі.

Як учити: продовжуйте виконувати вправи, які описані в параграфі ЗМ.А.8.

Не забувайте про таке:

• Перед початком вправ установіть з малюком зоровий контакт.
• Завжди давайте йому одну і ту ж вказівку.
• Виконуйте все повільно.
• Тренуйтесь не лише при зміні положення лежачи на положення сидячи, але й при зміні сидячого на лежаче.
• Зупиняйтеся на різних етапах рухів та розмовляйте з малюком, щоб змусити його працювати ще більше.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Зосереджуючи увагу на цьому вмінні, не забувайте про те, що малюкові також необхідно лежати на животику. На цьому етапі розвитку малюкові необхідно щодня час від часу лежати на животику, на боці та спинці. Ніколи не залишайте малюка лежати на спинці, якщо він спить і не проявляє активності.

Продовжуйте носити малюка на згині руки, як це було описано в параграфі ЗМ.А.8, підтримуючи його тулуб якомога нижче.

Ви можете виконувати вправу разом з малюком. Ляжте на спину, а дитину посадіть собі на живіт. Потім сядьте та опустіть малюка на спинку. Коли ви лягаєте на спинку, то підтягуєте малюка і він сідає.

Старшим дітям із затримкою розвитку слід класти під підборіддя маленьку іграшку чи клубок. Спонукайте малюка втримати його під підборіддям, коли ви садовите його.

Як тільки малюк навчиться добре керувати голівкою, під час того, як його садять, почніть робити цю вправу, легко „повертаючи” його тіло. Це підготує дитину до важчих навичок, де „поворот” тулуба відіграє дуже важливу роль.

ЗМ.А.17. ПРИ ЗМІНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЛЕЖАЧОГО НА БОЦІ НА СИДЯЧЕ МАЛЮК ТРИМАЄ ГОЛІВКУ РІВНО

Це заключна вправа в навчанні малюка керувати голівкою, лежачи на боці.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку, притримуючи з одного боку його зап'ястя та стегно. Перекотіть малюка в бік, протилежний тому, де ви його тримаєте, та посадіть.

Результат позитивний, якщо малюк злегка піднімає голівку, відриваючи її від плеча, і тримає її рівно під час усього процесу садовіння.

Як учити: у порівнянні з умінням, яке описувалося в параграфі ЗМ.А.3, це великий крок вперед. Якщо ви постійно тренуєте вміння малюка трохи підніматися з положення лежачи на боці та годуєте його в положенні лежачи на боці, ви переконаєтесь у тому, що це завдання буде виконане досить легко.

Обіпріть малюка на подушки так, щоб його тулуб перебував під кутом 45º, і з цього положення потроху переміщуйте його в сидяче положення. Якщо він буде тримати голову рівно, поступово опускайте подушки, зупиняючись на потрібному рівні, до тих пір, доки він не триматиме голову рівно впродовж усього процесу зміни положення. Почніть вправу з положення лежачи. Початок руху має бути повільним, щоб у дитини був час зібратися. Впродовж усього руху корисно давати малюку однослівні вказівки про те, що ви хочете, щоб він зробив.

Виконуйте вправу на одному і на іншому боці, навіть якщо визначите, що один бік не такий сильний, як інший, що трапляється дуже часто. Більше тренуйте слабший бік.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Дуже важливо, щоб малюк навчився гратися лежачи на боці. Таке положення добре підготує м'язи для багатьох наступних вправ. Протягом усього розділу ЗМ.А. положення лежачи на боці буде так чи інакше використовуватися.

Дозволяйте малюкові гратися лежачи на боці протягом довгого часу з іграшками, до яких він міг би дотягнутися. Тоді у нього буде можливість тренувати під час гри м'язи шиї та тулуба. Можливо, вам доведеться прилаштувати що-небудь за спиною малюка, щоб він не перекотився на спинку або утримався в напівсидячому положенні.

Мал. 8. Дитину садовлять не по центру        Мал. 9. Дитина спирається на передпліччя

Мал. 10. Новий спосіб носіння малюка

Коли малюк сидить у вас на колінах, тримайте його не по центру, притуливши одним боком до себе. Ручку дитини покладіть собі на стегно, щоб вона могла спертися на нього. Нахиляйте малюка то в один, то в інший бік, притримуючи за лікоть. Розташуйте малюка у напівлежаче положення і дайте йому можливість спертися на передпліччя. При потребі притри- муйте малюка за плечі. Це положення дуже важливе, і потрібно навчити цьому кожного, хто няньчить вашого малюка.

Якщо вищеописані вправи малюк виконує із задоволенням і легкістю, можна перейти до наступних вправ. Розташуйте малюка таким чином, як це описано вище, щоб він опирався на зігнуту і витягнуту руку. Потім візьміть верхню ніжку малюка і підтягніть “колінце до неба” так, щоб при цьому його гомілки були схрещені. Ця позиція є дуже важливою для того, щоб навчити дитину повзати, сидіти і стояти.

Як тільки ваша дитина освоїть цю навичку, ви можете спонукати її спиратися на ручки, коли вона піднімається з положення лежачи на боці.

Підтримуйте дитину за стегно і під грудьми, і перекотіть її так, щоб ручки могли дотягнутись до підлоги і столу попереду тіла і спонукайте спертися на них. Підтримуйте малюка стільки, скільки потрібно, натискаючи йому на стегно, допомагаючи зайняти сидяче положення і тримайте свою руку в малюка під грудьми.

Пізніше вам треба буде лише злегка направити його стегно, а все інше малюк зробить сам. Важливо, щоб вправи виконувалися по черзі на правому і на лівому боці. Дозволяйте малюкові „відпочивати”, коли він піднімається до половини, щоб він навчився контролювати своє положення.

На цьому етапі можна ввести новий спосіб носіння малюка (мал. 10). Тримайте його перед собою, відвернувши його обличчя вбік від вас. Візьміть його на руки, притуливши спинкою до своїх грудей так, щоб сіднички, ніжки та тулуб були  витягнуті вздовж вашого тіла. Потім злегка нахиліть малюка, щоб йому довелося скоректувати положення своєї голівки для того,щоб триматися прямо. З часом це стане для вас дуже легким способом носіння малюка - ви виявите, що його можна тримати однією рукою. Не забувайте носити його, повертаючи лице то в один, то в інший бік.

Тепер якраз можна почати використовувати спеціальний рюкзак для носіння дитини. Стежте за тим, щоб при цьому ніжки малюка не були надто широко розведені в боки.

ЗМ.А.18. СИДЯЧИ, МАЛЮК УТРИМУЄ ГОЛІВКУ РІВНО, ПІДТРИМУЮЧИ ПІДБОРІДДЯ

Коли малюк сидить з рівно піднятою головою, тримаючи підборіддя, передні

та задні м'язи його шиї працюють одночасно. Таке положення голови дуже важливе для годування малюка та розвитку його мовлення.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка, підтримуючи його, охопивши нижче за тулуб.

Результат позитивний, якщо малюк тримає голову рівно, тримаючи підборіддя.

Як учити: ця вправа є продовженням тих навичок, які ваш малюк засвоював дл цього моменту.

Посадіть малюка собі на коліна, обережно та повільно нахиліть його назад, потім знову посадіть прямо. Нахиліть малюка вбік і назад, потім в інший бік і назад і вперед.

Малюк повинен утримувати голівку на одній лінії з тілом. Рухи мають бути повільними, щоб у малюка був час при кожному нахилі поправляти положення своєї голови.

Мал.11. Зручне положення для навчання стояти

Важливо, щоб малюк у сидячому положенні підтримував підборіддя. Якщо його підборіддя опущене, проробіть додатково вправи, описані в параграфі ЗМ.А.8 та 16. Важливо переконатися, що малюк не піднімає плечі при рухах головою.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Хоча можна піддатися спокусі та помістити малюка в яке-небудь положення сидячи з підтримкою, наприклад у дитяче кріселко, краще по черзі замінювати таке положення іграми на підлозі, коли малюк може більше тренуватися в русі. Продовжуйте носити малюка так, щоб він міг керувати голівкою та верхньою частиною тулуба в „повернутому” положенні. Тренуйтеся, коли малюк сидить у вас на колінах, а ви розмовляєте та граєтеся з ним.

ЗМ.А.19. СТОЯЧИ, МАЛЮК ВИТРИМУЄ ВАГУ ВЛАСНОГО ТІЛА ТА КЕРУЄ ГОЛІВКОЮ ТА ВЕРХНЬОЮ ЧАСТИНОЮ ТУЛУБА

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка, підтримуючи його за верхню частину тулуба. Результат позитивний, якщо він може втриматися в стоячому положенні.

Малюк повинен витримувати вагу власного тіла та керувати голівкою і верхньою частиною тулуба так, щоб йому не здавалось, що може раптом вислизнути з ваших рук.

Як учити: на малюнку показано, як треба правильно розмістити малюка в стояче положення. Таким чином ви зможете контролювати положення його ніжок

та стегон, одночасно розмовляючи з ним. Важливо, щоб малюк стояв так, щоб його стегна перебували на одній лінії з рештою частини тулуба. Дитина повинна стояти, тримаючи ніжки разом, тому добре розмістіть їх між вашими ногами.

Якщо малюк тримає коліна зігнутими, можна використовувати пов'язки.

Поверніться до параграфу ЗМ.А.10 і обов'язково порадьтеся з лікарем.

Коли ви відчуєте, що малюк стоїть упевнено, повільно та обережно відхиліть його на декілька градусів в один, а потім в інший бік. Це допоможе йому навчитись опиратися на одну ніжку, що є важливою підготовкою до оволодіння вмінням подорожувати навколо меблів та ходити.

Коли малюк, стоячи перед вами, навчиться керувати тулубом, плечовим поясом та стегнами, ви переконаєтеся, що при цьому його можна підтримувати тільки руками, коли він стоїть.

ЗМ.А.20. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ОПИРАЄТЬСЯ НА ВИТЯГНУТІ РУЧКИ

Це важливий крок на шляху до повзання. До тих пір, поки в малюка не буде достатньо сил, щоб спертися на витягнуті ручки, він не навчиться повзати. Ця навичка корисна також для вміння сидіти впродовж тривалого часу. Вона важлива для розвитку тонкої моторики малюка і взагалі для всіх навичок, які вимагають, щоб малюк мав міцний плечовий пояс.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик і над ним побрязкайте брязкальцем.

Результат позитивний, якщо він опирається на ручки, випрямляючи лікті, та залишається в такому положенні впродовж п'яти секунд. Підборіддя малюка повинне бути притисненим до грудей.

Як учити: існує декілька способів, за допомогою яких можна пробудити інтерес малюка спертися на випрямлені ручки.

Покладіть малюка з витягнутими вперед ручками на великий пляжний м'яч.

Притримуючи його ніжки за стегна, коліна чи кісточку, прокотіть м'яч уперед до тих пір, поки ручки малюка не торкнуться поверхні підлоги. Нахиліть його так, щоб він міг спертися на ручки, та легенько „поверніть” його стегна, щоб він переніс свою вагу на руку, протилежну до стегна, яке є зверху.

Спробуйте стати на коліна або сісти на п'яти, тримаючи малюка так, щоб він лежав животом на ваших стегнах, а ручками торкався підлоги. Тримаючи малюка за поясницю або за стегна, обіпріть його на ручки. Злегка покрутіть його за стегна з боку на бік, щоб він був змушений опиратись то на

Мал. 11. Малюка опускають на витягнуті ручки та одну ніжку

одну, то на іншу ручку.

Якщо малюкові важко тримати лікті

прямими, можна обгорнути його ручки листами картону та зав'язати. Замість картону спеціаліст з масажу та лікувальної фізкультури може зробити інший бандаж. Для того, щоб малюк не став повністю залежним від подібних засобів підтримки, час від часу тренуйтеся без них.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Положення, в яких перебуває малюк, є дуже важливими для розвитку його навичок сидіння, ходи, стояння. Спосіб “опускання” малюка, що описаний нижче, включає в себе опору на випрямлені ручки, “обертання” тулуба і положення

„коліно до неба”, яке малюк буде використовувати при повзанні. Якщо ви навчитеся використовувати цей спосіб для опускання дитини, і впродовж наступних декількох місяців будете постійно ним користуватися, то переконаєтеся, що це хороша підготовка до повзання, стояння та ходіння.

Ви вже ставили дитину на ручки, використовуючи прийом “обертання” Опустіть малюка, поставивши його на обидві витягнуті ручки та одну ніжку, використовуючи прийом “коліно до неба”. Потім опускайте поступово дитину на інше стегно. Іноді затримуйте виконання цієї вправи “напівдорозі”, щоб малюк попрацював сам. Якщо це можливо, дайте йому самому перевернутися на животик або допоможіть це зробити.

Залишайте малюка гратися на боці в положенні сидячи чи лежачи, коли він спирається на ручки. При цьому його кісточки мають бути схрещені, “коліно до неба”. Дитина може впиратися в меблі, або в інші предмети. Продовжуйте гратися з ним таким чином, як це описано в параграфі ЗМ.А.17. Пам’ятайте про “обертання”!

“Коліно до неба”

“Коліно до неба” - це така позиція, коли незалежно від того, в якому положенні знаходиться дитина, в сидячому чи стоячому, одна її ступня розміщена на поверхні, а коліно направлене до верху (“до неба”). Необхідно, щоб в цьому положенні ступня стояла рівно на поверхні. Литки зазвичай будуть схрещені, а малюк нахилятиметься в одну сторону. Дуже важливою є позиція “поза центром”, яка допомагає при “обертанні” і “повороті”

ЗМ.А.21. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК СПИРАЄТЬСЯ НА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ І ТЯГНЕТЬСЯ ЗА ІГРАШКОЮ

Для того, щоб малюк міг гратися, лежачи на животику, потрібно, щоб він умів зберігати рівновагу.

Коли малюк тягнеться за іграшкою, той бік, куди він переносить свою вагу, стає трохи довшим. Ляжте на підлогу і спробуйте самі проробити це. Важливо відчути розтяжку м'язів, так як це завжди відбувається під час руху і є вагомим моментом при збереженні рівноваги. Під час виконання такої вправи відбувається таке: ваш хребет вигинається, а той бік, на який ви опираєтеся, стає довшим. Якщо це не відбувається, рівновага не спостерігається, що є результатом розвитку надмірної обережності під час руху.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик на тверду поверхню і помістіть на відстані 15 см від його голівки яскраву іграшку.

Результат позитивний, якщо малюк переносить вагу на один бік, опираючись на один лікоть, а другою рукою тягнеться до іграшки.

Як учити: спочатку вам слід допомагати малюкові зберігати рівновагу, підтримуючи його руку, на яку він спирається, щоб він надто не розчаровувався, коли це не вдаватиметься.

Покладіть малюка на животик, спираючи його на лікті, а попереду та збоку від його голівки розташуйте цікаву іграшку. Допоможіть йому перенести вагу тіла на один лікоть і злегка підніміть руку, яка тягнеться до іграшки, підтримуючи її позаду, майже під пахвою (для цього вам буде краще стати над дитиною на коліна, широко розтавивши ноги). Переконайтеся, що бік, на який припадає вся вага, залишається випрямленим, тоді як той бік, який тягнеться, стає трохи зігнутим. Підтримуйте лікоть, на який спирається малюк, обхопивши його ручку трохи нижче від плеча. Потім змініть правий та лівий боки.

Повторіть вправу декілька разів, щоб малюк навчився впізнавати цей рух.

Після того, як ви зіпрете малюка на лікоть, почніть випрямляти руку, яка тягнеться до іграшки. Намагайтеся поступово зменшувати свою допомогу менше підтримуйте ручку, яка тягнеться до іграшки, але лікоть, на який малюк спирається, підтримуйте, як і раніше. Слідкуйте за тим, щоб енергійні зусилля малюка торкнутися до іграшки не призвели до того, що він надто спиратиметься на лікоть, утратить рівновагу і перейде до наступної навички - перекочування на спинку.

Для засвоєння цієї навички доцільно використовувати іграшку на зразок

„неваляшки”, яка дзвенить та гримить при дотику, а потім повертається у вертикальне положення. Такі іграшки дуже корисні, оскільки для створення потрібного ефекту до них достатньо лише злегка доторкнутися. Крім того, вони не котяться.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

І знову основним для засвоєння цієї навички є положення „лежачи на боці, ніжки схрещені, коліно до неба”. Саме це положення допомагає малюкові навчитися зберігати рівновагу, переносячи вагу на один бік тіла і одночасно витягувати іншу руку.

Продовжуйте піднімати, опускати та носити малюка таким чином, як це описано в параграфі ЗМ.А.20, і садовити його до себе на коліна так, як це описувалося ЗМ.А.17.

ЗМ.А.22. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ВИПАДКОВО ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ НА СПИНКУ

Перевертання - це перша спроба малюка самостійно переміститись, тому це вміння для малюка є дуже важливим. Дитина змінює положення для того, щоб отримати більше свободи для гри ручками і щоб краще побачити те, що відбувається навколо.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він грається, лежачи на животику

на твердій поверхні.

Результат позитивний, якщо він випадково повертається на спину при спробі побачити щось або погратися з іграшкою.

Як учити: це розвиток уміння, яке розглядалось у параграфі ЗМ.А.15. На цьому етапі може статися так, що малюк зіпреться на одну руку сильніше, ніж на другу, втратить рівновагу і несподівано перекотиться на спинку. Цей несподіваний рух може злякати малюка і змусити його обережніше спиратися на ручки, не піднімаючись надто високо. Тому вам слід швидко заспокоїти його та похвалити.

Щоб допомогти малюкові контролювати цей рух, повільно скеруйте його самі. Почніть з ніжок і пильнуйте, щоб у кінці руху він не втратив здатності керувати своєю голівкою. Щоразу, коли ви це робите, розмовляйте з малюком. (Наприклад:

„ Давай перекотимось”).

Потім покладіть малюка на животик і спонукайте його до того, щоб він сам перевернувся, використовуючи вашу словесну вказівку та привабливу іграшку. Якщо він спробує це зробити, але в нього це не зовсім вийде, допоможіть йому завершити цей рух.

Тренуватися можна під час перевдягання малюка та в моменти, коли він грається на підлозі.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Ваш малюк може так добре засвоїти це вміння, що почне відразу перевертатися на спину, щойно ви покладете його на животик. Можливо, він захоче проробити це тому, що лежачи на спині, зможе бачити дії, які відбуваються навколо. Тому, якщо ви хочете, щоб він лежав на животику, попіклуйтеся про те, щоб навколо нього було багато цікавих речей, на які він зможе дивитись, адже в положенні лежачи на животі він повинен проводити багато часу.

ЗМ.А.23. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК ВИТЯГУЄ ОБИДВІ РУЧКИ РАЗОМ

Тепер малюк здатен більше тягнутися вгору, долаючи силу тяжіння. Він може повністю випрямити свої ручки, відігнувши пальці та кисті трохи назад. Зараз завдяки тому, що він краще керує плечовим поясом, він може витягувати ручки, тримаючи їх разом.

Як оцінити:

Спосіб: коли малюк лежить на спинці, спонукайте його дотягнутися до іграшки або до вашого обличчя.

Результат позитивний, якщо малюк витягує випрямлені ручки, тримаючи їх

близько одна від одної, а його кисті та пальці трохи відігнуті назад.

Як учити: тренування є головним

Мал. 13. Положення “Лежачи на боці - литки схрещені, коліно до неба”

ключем до засвоєння цієї навички. Залишайтесь з малюком якомога довше, коли він грається, лежачи на спинці, і використовуйте способи, описані в параграфі ЗМ.А.13, щоб при потребі йому допомогти.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Дітям подобаються ігри, коли мама і тато беруть їхні ручки, цілують чи роблять вигляд, що кусають їх, дмухають на них, міцно притискаючись губами так, що з'являються смішні звуки. Ці ігри не лише приносять малюкам велике задоволення - вони також важливі для знайомства з новими відчуттями. Ви можете гратися в такі ігри, коли малюк лежить, сидить на ваших колінах або коли ви носите його.

Слідкуйте за тим, щоб малюк випрямляв ручки, коли ви підносите їх до свого обличчя.

ЗМ.А.24. МАЛЮК ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ ЗІ СПИНКИ НА БІК І ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГРАТИСЯ В ТАКОМУ ПОЛОЖЕННІ

Починаючи з цієї сходинки розвитку і надалі, малюк усе більше часу проводитиме, граючись у положенні лежачи на боці. Коли ваш малюк добре засвоїть навичку, яка розглядатиметься в цьому параграфі, він почне гратися в положенні лежачи на боці з опорою і надалі буде використовувати різні варіанти цієї позиції.

Перекочуючись на бік та граючись у такому положенні, малюк починає використовувати кожну ніжку окремо. Ви помітите, що він згинає ту ніжку, яка зверху, і ставить її попереду себе.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку. Використовуйте іграшку, свій голос та обличчя, спонукайте його перевернутись на бік.

Результат позитивний, якщо малюк перекочується на бік, піднімаючи голівку від поверхні. Потім він повинен лежати, помістивши “верхню”, зігнуту ніжку попереду себе, окремо від іншої.

Як учити: допоможіть малюку, якщо це необхідно, перевернутись, як показано в параграфі ЗМ.А.15. Потім спонукайте його погратися на боці. При цьому регулюйте його положення таким чином, щоб він тримав верхню ніжку зігнутою, а кісточки схрещеними.

Якщо виявиться, що при перекочуванні на бік малюкові важко керувати голівкою, потренуйтесь додатково у відповідних уміннях так, як вказано в попередніх параграфах цієї глави.

Якщо відтепер ви будете завжди пам'ятати правило: „Кісточки схрещені, одне коліно до неба”, то принесете цим малюкові велику користь, оскільки в такому положенні його таз та м'язи будуть готові до всіх подальших рухів.

ЗМ.А.25. МАЛЮК СИДИТЬ БЕЗ ПІДТРИМКИ ВПРОДОВЖ ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ

Якщо ви побачите малюка, який сидить самостійно вперше, то помітите, що

він нахиляється вперед, а його поясниця зігнута. Таке положення забезпечує йому ширшу площу опори. Він опирається на ручки, виставляючи їх вперед чи назад. В останньому випадку його плечі піднімають- ся, утворюючи разом з руками перевернуту літеру „W”.

Сидячи, малюк ще не в стані використо- вувати ручки для гри, оскільки вони потрібні йому для підтримки.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка на підлогу без підтримки.

Результат позитивний, якщо він утримується в такому положенні протягом однієї хвилини.

Як учити: для того, щоб навчити

Мал. 14. Малюка нахиляють, щоб він навчився зберігати рівновагу

малюка сидіти, можна скористатися декількома способами. Посадіть його на великий пляжний м'яч, тримаючи його ручки на колінах, а ніжки разом. Повільно покотіть м'яч зі сторони в сторону, вперед і назад.

У крайній точці кожного положення малюк нахилить голову, плечі та тулуб до середньої лінії тіла, у протилежну до напрямку руху сторону. Постарайтеся від- хилити малюка назад на такий кут, щоб для збереження рівноваги він був змушений перемістити одне плече вперед.

Потім посадіть його до себе на коліна, тримаючи його ніжки разом та міцно його обхопивши навколо стегон. Якщо малюк постійно падає вперед, до вас назустріч, поверніть його так, щоб його лице було повернуте у протилежний від вас бік. Повільно підніміть трохи своє коліно, щоб малюк нахилився в бік, та зачекайте поки він повернеться в попереднє положення.

Якщо малюк не робить спроби повернутися в середнє положення, підніміть його коліна трохи вище, щоб він відчув, що впаде, якщо не повернеться в попереднє положення. Якщо ж малюк і на цей раз не робить спроби випрямитися, своєю рукою підхопіть його з того боку, куди ви нахиляєте його, щоб повернути його до середньої лінії. Ви можете переконатися, що той бік, який „несе вагу”, подовжується.

Цю вправу можна виконувати, коли ви сидите на підлозі з прямими чи зігнутими ногами. Посадіть малюка до себе на коліна або стегна та повільно піднімайте по черзі кожне стегно, щоб вивести малюка з положення рівноваги.

Тренуйте реакції тулуба на втрату рівноваги при нахилах „вперед”, „назад” і по діагоналі. Нахиліть малюка під кутом вперед, зачекайте, поки він відхилить голівку назад, і потягніть його назад за плечі та ручки, щоб він опинився у вертикальному положенні. Коли малюка відхиляють назад, він повинен нахилити голову вперед, притиснути підборіддя до грудей і, зігнувшись у талії, витягнути ручки та плечі вперед (одне плече попереду іншого). Коли дитина навчиться добре сидіти, ці рухи будуть виконуватись автоматично.

Мал. 15. Дитина сидить з підтримкою, “литки схрещені, коліно до неба”

Мал. 16. Дитину опускають в положення “коліно до неба”

Продовжуйте садовити малюка на підлогу без підтримки. Це дасть вам змогу побачити, як у нього поліпшуються реакції збереження рівноваги. Продовжуйте виконувати вище описані вправи до тих пір, поки дитина не навчиться самостійно випрямлятися, щоб не впасти.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Для того, щоб малюк міг практикуватись, коли вас немає поряд, помістіть його в міцну картонну коробку, підклавши клиновидні подушечки між ним і боковими та задньою сторонами коробки. Покладіть у коробку перед дитиною іграшки. Коробка не повинна бути дуже високою, щоб малюк міг з неї виглядати. Залиште його в коробці недалеко від того місця (на кухні чи біля будинку в саду), де ви працюєте. Коробка повинна бути досить широкою, щоб малюк міг нахилитися вбік під кутом 45º або на такий самий кут назад. Якщо малюк перевернеться, стінки коробки не дадуть йому впасти, і він зможе сам випрямитись.

Аналогічно можна використовувати кошик для білизни або плетену колиску з

верхом. Пам'ятайте, що ніжки малюка мають бути випрямленими.

Важливо відзначити, що вміння сидіти може стати так званою пасткою для дітей з пониженим тонусом. Батьки можуть бути задоволені тим, що малюк ось-ось навчиться сидіти і почнуть приділяти увагу тільки цій навичці й нехтувати іншими. Цього слід уникати, оскільки в дитини повинно бути досить можливостей для того, щоб практикувати вміння рухатися на підлозі.

Протягом дня можна потроху почати використовувати нове положення (мал. 15). Це трохи видозмінене положення „кісточки схрещені, коліно до неба”. Тепер малюк повинен сидіти вище, опираючись на що-небудь, наприклад, на маленький картонний ящик або поролоновий куб. Він може опиратися на витягнуту чи зігнуту руку, однак пам'ятайте про „обертання” - плече повинне бути повернутим до протилежного стегна. Зараз опускати малюка можна в положенні, показаному на малюнку 16.

Коли малюк учиться сидіти, радимо тримати його ніжки скріпленими за допомогою пов'язок, як описувалося вище, щоб для збереження рівноваги він міг

використовувати м'язи тулуба та не звикав тримати ніжки розставленими.

Коли ви садите малюка до себе на коліна, краще, щоб його кісточки були схрещеними, як описувалося в розділах ЗМ.А.12, 20 і 21.

Тепер саме час увести два нові способи носіння дитини.

Тримайте її так, як це було описано в параграфі ЗМ.А.8, але при цьому зігніть ту ніжку, яка розташована поверх іншої (мал.18). Для підготовки до повзання важливо, щоб ніжки перебували на відстані одна від одної.

Друге положення: тримаючи малюка лицем до себе, посадіть його собі на передпліччя, а іншою рукою підтримуйте його трохи нижче спинки (мал.18).

Мал. 17. Нове положення для носіння малюка

Мал. 18. Інше положення для носіння малюка

ЗМ.А.26. МАЛЮК СТОЇТЬ ПОВНІСТЮ НА СТОПІ, СПИРАЮЧИСЬ НА ПРЕДМЕТ ОПОРИ

Малюк починає стояти на ногах, які зовсім не гнуться. Він прикладає до цього стільки зусиль, що може стояти на пальчиках.

Як тільки малюк навчиться контролювати ці зусилля, він буде стояти на плоских ступнях. Його ніжки будуть злегка розставленими, а коліна та ступні  розвернуті назовні.

Для збереження рівноваги малюку все ще потрібно опиратись на який-небудь предмет меблів або на близьку людину. Однак йому не потрібне і те, і інше одночасно.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка біля столика, висота якого приблизно до рівня його

грудей. Переконайтеся, що його стопи повністю торкаються поверхні підлоги та дозвольте йому нахилитись вперед для підтримки.

Результат позитивний, якщо малюк зможе залишитися в положенні стоячи протягом однієї хвилини, не втратить рівноваги і не сяде.

Як учити:

Як і раніше надавайте дитині можливість постояти так, як описано в параграфі ЗМ.А.17. При необхідності, використовуйте різні методи скріплення ніжок. Поступово зменшуйте допомогу, поки малюк самостійно не навчиться спиратися на меблі.

Якщо на даному етапі розвитку дитині важко стояти, то слід отримати консультацію з вашим спеціалістом по масажу і лікувальній фізкультурі. Він зможе запропонувати цупкий матеріал для шин чи спеціальний корсет, який підтримуватиме малюка у стоячому положенні і дозволить гратися в такому положенні.

Дуже важливо, щоб малюк стояв у такій позі, коли його стегна знаходяться на одній лінії з рештою частиною тулуба.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Спонукайте малюка стати поряд з диваном, на якому ви сидите, порозмовляйте з ним або почитайте йому книжку. Поставте малюка біля ванни, щоб він міг бачити, як вона наповнюється водою. Намагайтесь знайти таку позицію, яка була б привабливою для нього, щоб перебуваючи у ній, малюк зрозумів, що лежачи він не зможе побачити того чи іншого явища.

ЗМ.А. 27. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, МАЛЮК ПРОЯВЛЯЄ ВСІ РЕАКЦІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІВНОВАГИ

На цьому етапі свого розвитку малюк учиться зберігати рівновагу, лежачи на животику. Якщо його помістити на рухому поверхню і нахилити її, то, щоб не впасти, малюк буде застосовувати м'язи голови, тулуба та кінцівок.

Такі способи збереження рівноваги вимагають, щоб малюк не лише розтягував той бік, який несе вагу його тіла, але і вмів приймати та використовувати положення, яке ми називаємо „обертанням”, коли плече витягнутого боку переміщується в напрямку до стегна протилежного боку. Спробуйте самі виконати таку вправу, і ви відчуєте, що при цьому відбувається з м'язами.

Як оцінити:

Матеріали: поверхнею, яку можна використати для виконання цієї вправи, може бути великий м'яч, туго натягнута ковдра чи простирадло або надувний гумовий матрац.

Спосіб: покладіть малюка на животик на поверхню, яку можна нахилити. Результат позитивний, якщо малюк утримається від падіння, зігнувшись так,

щоб його підняті вгору рука та нога відхилилися вбік для підтримки рівноваги.

Як учити: які б матеріали ви не використовували, завжди рухайтеся дуже повільно та чекайте, поки малюк спробує виправити своє положення, викручуючись „закрученою вверх спіраллю”.

Мал. 19. Перевірка збереження рівноваги в старшої дитини в положенні лежачи на животі

Використовуйте різні способи нахилу, щоб малюк не звикав до нахилу лише в один бік. Ви можете використовувати не лише ті матеріали, які вказані в пункті „як оцінювати”, але й попросити допомогти вам кого-небудь з рідних (якщо знайдеться людина з широкою спиною), наприклад, тата чи дідуся. Нехай тато стане навколішки, а ви покладіть малюка йому на спину. Потім тато почне обережно похитуватися з боку в бік. Слідкуйте за тим, щоб хто-небудь був поряд і підстраховував малюка.

Які б матеріали не використовували, завжди рухайтесь повільно і чекайте, поки малюк намагатиметься скоректувати своє положення, вигинаючись “закрученою вверх спіраллю”.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Носіть малюка, як це було показано в розділі ЗМ.А.18, але підтримуючи його тепер за ноги - так, щоб йому було необхідно коректувати своє положення, намагаючись утримувати рівновагу, коли ви погойдаєте його. Якщо вам вдасться зробити так, щоб малюк обернувся і подивився на вас, він зробить новий важливий рух „обертання”.

Усі наведені вище вправи слід виконувати в дуже веселій атмосфері. Важливо, щоб малюк навчився виконувати найрізноманітніші вправи без страху і залюбки б експериментував із новими положеннями та рухами.

ЗМ.А.28. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ОПИРАЄТЬСЯ НА ВИПРЯМЛЕНІ РУЧКИ, ПІДНІМАЮЧИ ТУЛУБ ТА ЖИВОТИК

Навчившись краще керувати плечовим поясом, малюк матиме можливість віджиматись на випрямлених руках (при цьому його долоні будуть розтиснутими, а передпліччя та плечі будуть ближче до тулуба, ніж у попередніх випадках).

У такому положенні в роботу задіяні і м'язи живота. Коли малюк віджимається, його спина утворює відносно рівну лінію, яка йде до ніг, а животик може злегка піднятися над підлогою.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик та розкладіть перед ним іграшки, які можуть бути цікавими для нього.

Результат позитивний, якщо ваш малюк повністю, спираючись на долоні, трохи підніметься та випрямить руки, не торкаючись при цьому підлоги ні грудною кліткою, ні животиком.

Як учити: якщо малюкові важко прийняти таке положення, спробуйте для початку підкласти під нього подушечку та попросити його відштовхнутися від підлоги. Для цього також можна використовувати згорнутий у валик рушник.  Можливо, вам доведеться тримати дитину за лікті, як описано в розділі ЗМ.А.20.

Якщо у малюка звисає животик, продовжуйте виконувати вправу на підтягування в положенні сидячи (ЗМ.А.16-17), але тримайте його так, щоб вам можна було підтягувати його тіло вгору по діагоналі, направляючи спочатку однією рукою, а потім іншою. Це важливо, тому що до м'язів живота належать не лише прямі м'язи (які йдуть згори вниз), а й косі, які йдуть в обох напрямках. Ці косі м'язи використовуються також для утримання рівноваги.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Ви можете допомагати своєму малюкові спиратися на випрямлені ручки, коли він лежить поперек ваших колін, а його ручки торкаються підлоги. При цьому не забувайте перевіряти, чи його долоні розтиснуті.

Коли малюк сидить у вас на колінах, ви можете допомогти йому зробити нахил у бік, підтримуючи його витягнутою рукою. Робіть нахили в обидва боки. Не забувайте також про позицію “кісточки схрещені”, “коліно до неба”. При цьому також можна очікувати, що малюк обіпреться на обидві руки. Тренуватися в такому положенні дуже важливо ще й тому, що одночасно тренуються і м'язи живота (ЗМ.А.17).

Для зміцнення м'язів живота можна використовувати гру „Греби, греби на човнику”. Посадіть малюка на підлогу, охопивши його ногами, та по черзі нахиляйте його то вперед, то назад, наспівуючи при цьому пісеньку. При цьому не слід тягнути малюка, щоб він прийняв висхідне положення - він сам повинен це робити, щоб „гребти” разом з вами, розробляючи м'язи живота.

Якщо для вас це надто важко, починайте з положення, яке було описане в розділі ЗМ.А.4 - підняття з положення сидячи на 45º.

ЗМ.А.29. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ПІДНІМАЄ НОГИ ВГОРУ ПОЗАДУ СЕБЕ ТА ЗВОДИТЬ ЇХ РАЗОМ

Оскільки м'язи живота та спини малюка працюють разом, його таз залишається нерухомим. Від цієї стійкої основи завдяки роботі м'язів стегон ноги можуть витягуватися та, згинаючись у колінах, закидатися за спину. Стійкість тазу дозволяє дитині також зводити обидві ноги разом.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він лежить на животику.

Результат позитивний, якщо малюк піднімає ноги за спину і зводить їх так, щоб відстань між ними не перевищувала 12 см, і залишається в такому положенні, поки

грається.

Як учити: застереження: цією вправою не слід займатися з дітьми з діагнозом „церебральний параліч”.

Навчаючи малюка стояти, ви вже допомагаєте йому - сприяєте зміцненню м'язів стегон, які розгинаються.

Для оволодіння цією навичкою важливо тримати ноги малюка разом, коли він лежить на животику або у вас на руках. Якщо ноги малюка не торкаються одна одної, використовуйте прийоми, які були описані в розділі ЗМ.А.12.

Підніміть малюка вгору на витягнутих руках та пограйтеся з ним у „літак”. При цьому малюка потрібно тримати лише за тулуб. Така позиція змусить його повністю витягнутися.

Погладжування вздовж хребта у напрямку від голови до ніг стимулює м'язи тіла дитини.

Якщо у старшого малюка у вашій сім'ї є скейт, спробуйте покласти малюка на цю дошку животом униз; потім обережно покотіть дошку вниз пологою поверхнею. Малюк піднімає голову і ноги.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Де б не перебував ваш малюк - на підлозі чи у вас на руках - важливо, щоб він тримав ноги разом. Намагайтеся не садити малюка до себе на коліна чи ще на щось, щоб ноги не були розведені.

ЗМ.А.30. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА 90º, ЩОБ ДІСТАТИ ІГРАШКУ

Ця навичка є логічним продовженням навички ЗМ.А.27. Тепер малюк може достатньою мірою рухати своїм плечовим поясом, щоб його спроба повернутися набік завершилася успішно. Для того, щоб не перевернутися на спину, йому доведеться використовувати своє вміння утримувати рівновагу. Коли він це робить, він повертає голову і тулуб у той бік, на який збирається перевернутися; при цьому той його бік, на який зосереджено вагу, стає довшим.

Малюк уже може згинати ногу, яка опиняється зверху, одночасно випрямляючи руки. Це, без сумніву, успіх - оскільки і те, й інше потрібно йому для повзання та при ходінні.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик, а його улюблені іграшки покладіть трохи далі від того місця, до якого він може дотягнутися.

Результат позитивний, якщо дитина перенесе вагу свого тіла на один бік, зігне тулуб у напрямку до місця, де лежить іграшка (у бік, протилежний до того, на який припадає вся маса тіла), та візьме її. При цьому дитина зігне ногу, яка буде зверху.

Як учити: якщо малюкові важко засвоїти цю навичку, поверніться назад перевірте, чи зможе він виконати вправи, які були описані в параграфах ЗМ.А.20, 21, 25 і 27. Для успішного вирішення цього завдання дуже важливо, щоб малюк умів добре утримувати рівновагу.

Якщо він упорається з вищезазначеними вправами, спробуйте зробити з ним ще одну вправу. Ви потребуватимете поверхню, яку можна нахиляти, наприклад,

великий надувний м'яч чи гойдалка. Покладіть малюка животом на таку поверхню, нахиліть її вбік і зачекайте, поки малюк не змінить своє положення так, щоб утримати рівновагу, а після цього запропонуйте йому улюблену іграшку.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Дайте малюкові якнайбільше часу для закріплення цієї навички на підлозі.

Покладіть на підлогу іграшки, щоб у нього був стимул тягнутися до них.

Продовжуйте носити малюка так, як це було описано в розділі ЗМ.А.25, і опускайте його так, як це було запропоновано в розділі ЗМ.А.20. Для того, щоб підняти малюка з підлоги, продовжуйте робити так, як написано в розділі ЗМ.А.17 - допомагайте йому перейти з положення, коли малюк лежить на боці, у положення, коли він сидить, шляхом опускання обох рук на підлогу перед собою та спирання на них, після чого можете його піднімати.

Новий спосіб опускання малюка на підлогу схожий на згадані вище; він підготує малюка до положення повзати та виходу з цього положення. Опустіть малюка на підлогу так, щоб він обперся на руки та на одне стегно. Однак цього разу його кісточки не повинні бути схрещеними; одна ступня має бути витягнута вперед, коліно, як і раніше, - “до неба”. Поверніть спину малюка в бік другого стегна, але, коли він буде сідати, потрібно намагатися не притримувати його.

ЗМ.А.31. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ ТА ОПИРАЮЧИСЬ НА РУЧКИ, НАМАГАЄТЬСЯ ДОТЯГНУТИСЯ ДО ІГРАШКИ

У цьому випадку малюк при спробі дотягнутися до своїх іграшок піднімається на руках настільки, що відштовхне себе назад, або починає „плавати”, або просто падає. Якщо малюк починає рухатися назад, батьки це сприймають як зовсім неправильний рух. „Він повзе назад!” - так скаржаться батьки, які впевнені, що до цього малюк усе робив правильно! Насправді ж цей крок передує навичці повзти вперед.

Малюк відштовхує себе назад і починає „плавати” тому що, рухаючись, він так напружує м'язи-розгиначі та спинні м'язи, що не може витягнути одну руку вперед. При спробах його руки ще більше витягуються, і малюк починає від'їжджати назад або піднімати та відводити руки назад - “плавати”.

Така поведінка малюка є, швидше за все, однією з віх розвитку, аніж навичкою, якій необхідно навчати. Ви будете спостерігати за цим явищем, коли почнете навчати малюка повзти вперед. Коли ви помітите цей “небажаний” ефект, намагайтеся більше не класти малюка на слизьку поверхню, щоб він не розчарувався при спробах дотягнутися до іграшки.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він грається, лежачи на животику, на рівній слизькій поверхні, а його іграшки лежать на відстані приблизно 30 см від нього.

Результат позитивний, якщо дитина, намагаючись дотягнутися до іграшки,

так відштовхується від підлоги руками, що зісковзує назад або починає „плавати”.

ЗМ.А. 32. ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ ЗІ СПИНКИ НА ЖИВОТИК

Для того, щоб отримати можливість рухатися без допомоги сторонніх, малюк повинен навчитися перевертатися зі спинки на животик. Саме з положення лежачи на животі він почне повзати та сідати. Якщо ваш малюк уже вміє це робити, ви можете бути впевнені, що наступні навички руху йому буде легко засвоїти.

Зараз малюк уже може цьому навчитися, тому що він здатен керувати своїми м'язами-згиначами, а насамперед м'язами, які дозволяють йому нахилятися вперед. Малюк може злегка підняти голівку з притисненим до грудей підборіддям, відірвавши її від поверхні, на якій він лежить, може витягнути руки, піднявши їх уперед та вверх, і навіть дотягнутися ногою до іграшок, які над ним висять. Усі ці рухи використовуються при перевертанні зі спинки на живіт.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він грається лежачи на спинці, а його іграшки лежать у стороні, поза межами, які він може досягнути.

Результат позитивний, якщо малюк перевертається на живіт, щоб дістати іграшки.

Як учити: якщо ваш малюк не починає самостійно перевертатися, ви можете йому допомогти, використавши для такої вправи клиновидний валик, верхній край якого відстає від поверхні приблизно на 8 сантиметрів. Можна також скористатися дошкою з невеликим нахилом.

Покладіть малюка на спину вздовж валика чи дошки так, щоб одне плече і одна нога були нижче від іншого. Зігніть його верхню ногу в коліні, трохи піднявши її та заклавши за нижню, випрямлену ногу, в той час як іншою постукуйте іграшкою по підлозі, поряд з тим плечем малюка, яке розташоване нижче. Скажіть малюкові:

„Візьми іграшку!” та зачекайте, поки він не витягне верхню руку та не перевернеться, щоб узяти іграшку. У міру засвоєння намагайтеся допомагати дитині все менше і менше, надаючи їй можливість все робити самостійно.

Коли малюк навчиться самостійно перевертатися на живіт з допомогою валика, заберіть його і почніть знову допомагати дитині, згинаючи одну ногу в коліні і закладаючи її за іншу. Поступово зменшуйте свою допомогу, поки, нарешті, малюк не навчиться робити цю вправу самостійно. Слід пам'ятати, що малюк  повинен навчитися перевертатися як направо, так і наліво.

Інший спосіб підняти голову і плечі малюка і плавно повернути його набік. Тут треба зачекати, поки його руки, тулуб та ноги не підуть слідом за плечима. Повторіть цю вправу в інший бік. Її добре виконувати перед дзеркалом.

Після того, як малюк перевернеться, дайте йому можливість вийняти руку з- під тіла. Якщо йому важко це зробити, злегка підніміть плече.

Як правильно вибрати положення,носити малюка та гратися з ним.

Тренуватися можна під час кожної зміни пелюшок. З часом саме ця навичка стане вам заважати - вам буде важко вкласти малюка на спину, щоб перевдягнути

його, тому що він буде робити відчайдушні спроби перевернутися на живіт та вислизнути від вас!

Грайтеся на підлозі в такі ігри, в яких малюк повинен перевертатися та перекочуватися; самі також постарайтеся перевертати його то в один бік, то в інший, наприклад щоразу, коли, граючись у гру „Ку-ку, ось і я”, зустрічаєтеся з ним очима.

Коли малюк навчиться перевертатися самостійно, вам потрібно буде слідкувати за тим, щоб він не використовував цю навичку як спосіб пересування. Якщо він почне це робити, зверніться до вправ, що розвивають навичку повзати ЗМ.А. 37, 39, 41.

Продовжуйте піднімати малюка з підлоги так, як ми зазначували вище (параграф ЗМ.А.17), носити його на руках (ЗМ.А.25), опускати на підлогу (ЗМ.А.30), годувати та няньчити (ЗМ.А.17, 25).

ЗМ.А.33. КОЛИ МАЛЮКА ПОЧИНАЮТЬ УЧИТИ СИДІТИ, ВІН ДОПОМАГАЄ СОБІ СПОЧАТКУ ГОЛІВКОЮ,

А ПОТІМ ВІДШТОВХУЄТЬСЯ РУЧКАМИ

Зараз малюк уже добре вміє сідати, підтягуючись майже без вашої допомоги. Вам потрібно лише протягнути до нього руки, а він, піднявши голову та підібравши підборіддя, схопиться за них і підтягнеться в положення сидячи. На початку цієї вправи малюк зігне ноги в колінах та наблизить їх до живота і десь на середині вправи випрямить ноги в колінах, але залишить їх зігнутими в кульшових суглобах. Таким чином малюк приготується сісти.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на спинку, попросіть його сісти, давши знайому вказівку та зробивши відповідний жест руками.

Результат позитивний, якщо в очікуванні, що його зараз посадять, малюк піднімає голівку, відірвавши її від поверхні, на якій він лежить. Він повинен підтягнутися на руках і почати рух зі згинання ніг у колінах та кульшових суглобах, а закінчити в положенні сидячи з випрямленими в колінах, але зігнутими в кульшових суглобах ногами.

Як учити: спочатку перевірте, чи добре ваш малюк виконує попередні вправи, пов'язані з підтягуванням у положенні сидячи (ЗМ.А.16, 17). Потім уже можна вчити його починати рухатися самостійно.

Засвоюючи цю навичку, слід пам'ятати, що рух має бути направленим по діагоналі, а саме плече малюка напрямляється до протилежного стегна. Покладіть малюка головою вверх на поверхню з невеликим нахилом. Не варто використовувати подушку; нахиліть усю поверхню під кутом близько 45º. Коли малюк займе таке положення, жестами, мімікою та словами дайте йому зрозуміти, що ви збираєтеся підняти його. Візьміть малюка за руки чи обхопіть його корпус на рівні грудей, але поки не піднімайте. Зачекайте декілька секунд, наполегливо переконуючи його почати підніматися, поки малюк не зробить спробу трішки підняти голівку. Якщо він робить таку спробу, але в нього це погано виходить,

збільшіть кут нахилу до 60º та більше. Зберігайте такий кут нахилу протягом декількох днів, щоб цей рух був добре засвоєний, а потім поступово опускайте дошку, поки вона не досягне горизонтального положення. Повторюйте навичку, використовуючи протилежну діагональ.

Якщо малюк не намагається трішки підняти голову, то, ймовірно, ви обрали не зовсім зручний час для вправ. Може бути, що малюк ситно поїв або втомився, або йому просто нецікаво виконувати таку вправу. Оберіть час, коли дитині хочеться піднятися, наприклад, після сну чи перед годуванням, коли вона голодна.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Коли ви садите малюка, завжди направляйте рух по діагоналі - після купання, при зміні підгузника або під час одягання - завжди, коли малюкові хочеться, щоб йому допомогли піднятися. Вкладати малюка також слід по діагоналі, тримаючи його тільки за ручки і притримуючи його ноги навпроти ваших грудей для стійкості.

ЗМ.А.34. СИДЯЧИ, ВИТЯГУЄ РУЧКИ ВПЕРЕД І ТОРКАЄТЬСЯ НИМИ ПІДЛОГИ, ЩОБ НЕ ВПАСТИ

Важливо, щоб малюк навчився утримувати рівновагу в положенні сидячи з допомогою рук. Спочатку він учиться робити це, витягуючи обидві руки вперед та торкаючись ними підлоги.

Як оцінити:

Спосіб: коли ваш малюк сидить на підлозі, станьте позаду та підштовхніть його злегка вперед.

Результат позитивний, якщо малюк витягує руки вперед та кладе їх на підлогу, щоб не впасти.

Як учити: сядьте на коліна. Посадіть малюка поміж ніг, спиною до себе так, щоб руками він торкався підлоги перед вашими колінами. Притримуючи малюка за ноги, нахиліть його вперед та перемістіть вагу його корпусу на руки, злегка повертаючи його ноги спочатку в один, а

потім в інший бік. Якщо малюк падає на лікті, обмотайте його руки картоном (захопивши передпліччя, лікті та частину рук вище ліктів) та обв'яжіть джгутом так, щоб малюк відчув вагу свого власного тіла прямими руками.

Можна підійти до цього завдання по- іншому. Покладіть малюка животиком на великий надувний м'яч та витягніть його ручки над головою. Візьміть його за ноги та нахиліть м'яч уперед, щоб руки дитини торкнулися підлоги (або низького столика). Потім нахиліть м'яч ще трохи, щоб вага тіла малюка припадала на його руки; малюк

повинен руками торкнутися підлоги. Тут також слід повертати стегна з боку в бік.

Мал. 20. Так потрібно опускати малюка на руки

Малюк повинен вчитися швидко реагувати на втрату рівноваги, інакше він буде падати раніше, ніж витягне руки. Коли він навчиться витягувати руки та утримувати на них вагу свого тіла, допоможіть йому підвищити швидкість реакції з допомогою таких ігор, в яких ви будете легко його штовхати, виводячи зі стану рівноваги. Дитина повинна тренуватися якомога більше.

Ви вже готували малюка до цих вправ адже протягом останніх двох місяців ви завжди опускали його на підлогу на витягнуті ручки. Тепер ви могли б це зробити цілеспрямованіше - швидше опускати його на ручки (дочекавшись, однак, коли він витягне руки вперед при наближенні до поверхні). Опускаючи малюка, не забувайте про “поворот тулуба”, для чого необхідно тримати однією рукою ноги малюка поперек ваших грудей, а іншою рукою підтримувати його під грудьми. Якщо малюк не виставляє вперед руки, допоможіть йому це зробити іншою рукою.

Коли малюк витягне руки в напрямку до підлоги та обіпреться на них, залиште його в такому положенні на декілька секунд, перенесіть вагу його тіла на руки, а після цього переведіть його в положення сидячи боком (параграфи ЗМ.А.5, 11 або 30).

ЗМ.А.35. СИДИТЬ ПРОТЯГОМ 10 ХВИЛИН, РУЧКИ ВІЛЬНІ ДЛЯ ГРИ

Тепер малюк сидить з достатньо високо піднятою головою, підборіддя підібране, шия чітко помітна. Його спина випрямлена, тулуб тримає майже вертикально.

Малюкові більше не потрібно підтримувати себе руками - лише коли він втрачає рівновагу. Йому також немає необхідності опиратися на ручки, відставлені назад, коли плечі піднімаються та утворюють разом з руками перевернуту букву “W”, як в ЗМ.А. 25. Тепер руки малюка вільні для гри.

Слід пам'ятати про те, що діти зазвичай не хочуть довго залишатися в положенні сидячи. Таке положення є для них перехідним, одним серед багатьох інших. Спонукайте робити так і вашу дитину. Заохотити малюка посидіти якнайдовше потрібно лише для того, щоб він умів концентрувати увагу, а також для засвоєння багатьох ігрових навичок. Якщо малюк уміє сконцентруватись і до того ж може прийняти положення сидячи та вийти з нього, ви побачите, що він може і посидіти спокійно.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка та дайте йому іграшки.

Результат позитивний, якщо протягом 10 хвилин малюк залишається в сидячому положенні без сторонньої допомоги. При цьому його спина випрямлена, а руками він міг би гратися.

Як учити: для розвитку навички утримувати рівновагу в положені сидячи використовуються прийоми, описані в розділі ЗМ.А.25.

Сидячи, малюк не повинен почуватися напружено, а навпаки, весело та розкуто. Для того, щоб цього досягти, потрібно навчити малюка утримувати рівновагу при різній площі опори. Для цього слід змінювати положення його ніг, коли він сидить. Легше всього сидіти, коли ноги випрямлені та широко розведені в боки. Таке положення забезпечує велику та надійну площу опори. Однак заохочувати таку позицію не потрібно. Якщо ви зігнете одну ногу малюка в коліні та

повернете її так, щоб коліно опустилося на підлогу, а стопа притиснулася до коліна іншої ноги збоку, ви зміните площу опори, і для утримання рівноваги малюкові буде необхідно відповідним чином змінити положення корпусу.

Якщо ви будете повільно переміщувати одну чи обидві ноги, дитина зможе вчитися утримувати рівновагу при меншій площі опори, не покладаючись повністю на допомогу ніг. Спочатку вам потрібно переміщати одну ногу, залишаючи другу випрямленою та нерухомою. Ось сходинки до поступового оволодіння цією навичкою:

1. Зігніть ногу в коліні та відведіть трохи в бік.
2. Зігніть ногу в коліні та, поставивши її на всю стопу, притягніть якомога ближче до сідниці.
3. Коли малюк засвоїть сходинку 2, повільно погойдайте його коліно з боку в бік, слідкуючи за тим, щоб він устигав призвичаїтися до змін площі опори.
4. Зігніть у колінах ноги малюка та нахиліть їх в один бік, щоб малюк прийняв положення „сидячи боком” - саме з такого положення він буде переходити в позицію для повзання.

Ніколи не залишайте малюка самого в положенні сидячи та обкладеного іграшками. Така позиція може йому дуже сподобатись, особливо, якщо він сидить з широко розставленими ногами, і він захоче затриматися в ній. А вам належить рухатися далі.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Оскільки ваш малюк стає дорослішим, це означає, що вам може ставати важко його носити, обхопивши однією рукою. Почніть з положення, коли малюк витягнутий вертикально вздовж вашого тіла, лицем - від вас. Тепер зігніть ту його ногу, яка перебуває трохи в стороні від вас, та “поверніть” ноги малюка легенько до себе, утримуючи його корпус зігнутою рукою настільки низько, наскільки це можливо.

Як ми вже говорили раніше, малюка не слід залишати надовго самого в положенні сидячи. Дитина повинна деякий час стояти, а також гратися на підлозі, лежати на боці чи на животі. Нехай ваш малюк посидить на яких-небудь „важких” поверхнях, наприклад, на надувному матраці, батуті чи на товстому поролоновому маті. Йому доведеться прикласти багато зусиль, щоб утримати рівновагу. Дозволяйте малюкові сидіти на поверхнях різної фактури гладеньких та шорстких, м'яких та твердих, теплих та прохолодних, розповідайте про них. Часто в дітей виникає антипатія до якоїсь певної поверхні, і вони не бажають по ній рухатись (наприклад, по траві), так що попереднє загартування дуже корисне.

Коли ваш малюк навчиться самостійно приймати положення сидячи та виходити з нього, можете залишати його в цій позиції - адже скоро він змінить своє положення, намагаючись дотягнутися до якого-небудь предмета. Вам не завжди доведеться турбуватися про те, щоб не залишати малюка в сидячому положенні наодинці - це буде відбуватись до тих пір, поки він не стане по-справжньому рухомим.

На цій стадії для годування та відпрацювання навичок тонкої моторики можна

використовувати високий дитячий стілець. Крім того, можна посадити малюка на маленький дитячий стілець або, краще, на маленьку низьку табуретку з рівним сидінням за стіл; обидві ступні малюка повинні опиратися на тверду поверхню. Не підтримуйте малюка більше, ніж це йому необхідно. Тоді, сидячи на стільці, він зможе користуватися своїм умінням утримувати рівновагу.

Піднімаючи, опускаючи, доглядаючи за малюком, завжди пам'ятайте основні вимоги до його положення: “поза центром”, “обертання”, „коліно до неба”.

ЗМ.А. 36. СТОЯЧИ НА НОГАХ, УТРИМУЄ ВАГУ СВОГО ТІЛА

Тепер малюк здатний утримувати вагу свого тіла на ногах; він настільки добре контролює свій корпус та стегна, що може стояти самостійно, навіть якщо ви притримаєте його тільки за руки.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка так, щоб він тримався за поручні (але не спираючись на меблі, як у розділі ЗМ.А.26) або тримався за ваші руки.

Результат позитивний, якщо малюк залишиться в такому положенні.

Як учити: ви вже робили вправи на утримання ваги; тепер ви можете допомогти своєму малюкові використати положення стоячи з практичною метою - для гри!

Підшукайте стілець, табуретку чи будь-яку іншу опору, яка б діставала малюку до грудей. Поставте малюка біля цієї опори так, щоб його передпліччя лежало на ній. Покладіть на цю опору які-небудь іграшки, які могли б спонукати його потягнутися до них, опираючись лише руками чи ліктями, та погратися ними. Важливо, щоб він не відставляв назад сідничку. Якщо необхідно, продовжуйте накладати шини на ноги малюка так, як про це розповідається в розділі ЗМ.А.10.

Коли ніжки малюка будуть достатньо великими, бажано взувати його в черевики. Швидше за все вони будуть потрібні ненадовго, але на цьому етапі було б добре закріпити та вирівняти стопи та кісточки дитини.

Якщо ваш малюк усе ще торкається верхньою частиною корпуса до меблів, щоб не впасти, постарайтеся щодня створювати якомога більше умов для того, щоб він стояв без такої опори. Ставте малюка поряд з собою, коли ви сидите; ставте його біля журнального столика чи біля відкритої шафи (які для безпеки, звичайно, потрібно так чи інакше закріпити). Улюбленим заняттям малюка може стати спостереження за водою, яка наповнює ванну. При цьому він може стояти біля краю ванни. Вміння стояти малюк засвоїть з практикою.

Коли ви відчуєте, що малюк уже вміє твердо стояти на ногах, починайте повільно та плавно нахиляти його корпус на декілька градусів вправо чи вліво, притримуючи його за ноги. Так малюк навчиться переносити вагу свого тіла з однієї ноги на іншу, а це дуже важливо для підготовки до подорожі вздовж стін та меблів і взагалі для ходіння.

ЗМ.А.37. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ ПО КОЛУ

Уміння повертатися по колу на животику, щоб дістати іграшку, - важлива навичка руху.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик на яку-небудь слизьку поверхню, а збоку, поза межами його досягнення, розкладіть іграшки.

Результат позитивний, якщо малюк, повертається на животик, відштовхую- чись руками, чи руками і ногами.

Як учити: коли ваш малюк лежить на животі, він уже повинен уміти протягувати руку до іграшки, опираючись на один лікоть. Крім того, він повинен уміти опиратися на випрямлені руки, шоб оглядати середовище. Розглянута в цьому розділі навичка є поєднанням цих двох умінь.

Станьте над малюком, який лежить у вас поміж ніг, і, коли він обіпреться на одну руку, другу його руку відведіть убік, в напрямку до іграшки. Потім нахиліть його до тієї руки, яка потягнулася за іграшкою, перенесіть на неї вагу малюка так, щоб він міг змінити одну руку та протягнути її до іграшки. Продовжуйте переміщення з однієї руки на іншу, поки не дістанетеся до іграшки.

Спочатку слід задати таку відстань, щоб дитині знадобилося всього два чи три таких рухи для досягнення цілі. Тоді в неї буде потреба здійснити ці рухи. Якщо ви відчуєте, що маля якось вам допомагає робити цей рух, то, перемістивши його руку та перенісши на неї його вагу, притримайте маля за лікоть та дочекайтеся, поки воно не почне рухатися далі самостійно.

Малюкові буде легше повертатися на живіт, якщо його руки та ноги будуть вільними від одягу, а на тілі буде лише одна майка. Поверхня має бути слизькою. Якщо руки та ноги малюка будуть голими, він зможе краще відштовхуватися від поверхні, а майка на його тілі полегшить ковзання.

Слідкуйте за тим, щоб малюк рухався і вправо, і вліво.

ЗМ.А.38. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ПЕРЕВЕРТАЄТЬСЯ НА БІК ТА ГРАЄТЬСЯ, ОПИРАЮЧИИСЬ НА ОДИН ЛІКОТЬ

У розділі ЗМ.А.24 ми розглядали вміння перевертатися зі спини на бік та залишатися в такому положенні і гратися. Тепер малюк буде вчитися приймати таке положення, перевертаючись з животика. Для підтримання такого положення в нього вже досить добре розвинута можливість керування м'язами шиї, плечового поясу, корпусу, тазу. Опираючись на один лікоть, дитина може без особливих труднощів визволити другу руку для гри.

Це чудова позиція - вона забезпечує активну роботу м'язів плечового поясу, а також м'язів, які відповідають за нахил та поворот тулуба, що є доконечним для збереження рівноваги.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він грається, лежачи на животі, іграшками, які лежать поблизу.

Результат позитивний, якщо малюк перевертається на бік та злегка стає на лікті, щоб гратися.

Як учити: для дітей з низьким м'язовим тонусом ця навичка буде важкою, але її варто засвоювати. Можливо, вам доведеться підтримувати малюка на боці з допомогою клиновидної подушечки. Верхня нога малюка повинна залишатися

зігнутою, стопа на підлозі, а коліно направлене “до неба”. Переконайтеся, що його протилежне плече повертається в напрямку від випрямленої ноги.

Коли малюк навчиться гратися в такому положенні, спробуйте забрати подушку та допоможіть йому спертися на зігнуту в лікті руку. Ви можете також створювати йому вищу опору (з допомогою пінопластових блоків) так, щоб у результаті його корпус прийняв майже вертикальне положення, але при цьому між його верхнім плечем та протилежною ногою має зберегтися деякий кут оберту, коліно іншої ноги має бути напрямлене “до неба”, а її ступня стояти на підлозі.

Ця позиція багато в чому є корисною - вона забезпечує правильне положення тазу, включає в себе обертання та поліпшує здатність утримувати рівновагу.

Ймовірно, що ви зможете і не навчати малюка цій навичці спеціально - адже ви вже давно його до цього підготували.

ЗМ.А.39. З ПОЛОЖЕННЯ ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ ПЕРЕХОДИТЬ У ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ПОВЗАННЯ ТА РОЗГОЙДУЄТСЯ

Для того, щоб з положення лежачи сісти, а також перед тим, як почати повзти, малюк повинен перейти з положення лежачи на животику в певну стартову позицію. Це потребує вміння керувати плечовим поясом та достатньої міцності м'язів спини та живота, щоб він міг відірвати живіт від підлоги.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, який лежить на животику.

Результат позитивний, якщо малюк згинає обидві ноги в колінах, підгинає їх під живіт, відштовхується від підлоги руками, ніби готуючись повзти, та залишається в такому положенні, розгойдуючись при цьому вперед - назад.

Як учити: навчання цієї навички ділиться на три основні етапи:

1. Утримання позиції для повзання. Посадіть малюка боком, „коліно до неба”. Потім, притримуючи його за стегна,

переведіть у позицію для повзання та знову у вихідну. Коли малюк звикне до положення для повзання, залиште його в ньому та почніть повільно та плавно гойдати його з боку в бік та по діагоналі. Намагайтеся не розгойдувати малюка вперед і назад, оскільки це може стати для нього поганою звичкою.

Якщо ви будете приділяти грі на підлозі велику кількість часу, то помітите, що засвоївши позицію для повзання, малюк почне пробувати підгинати під себе зігнуті в колінах ноги, одночасно піднімаючись на

руках.

У позиції для повзання животик

Мал. 21. Поверніть дитину у

положення “сидячи боком”

малюка не повинен провисати. Якщо це трапляється, то причиною можуть бути слабкі черевні м'язи, або надто широко розставлені ноги. У першому випадку слід повторно зайнятись виконанням вправ з ЗМ.А.28 та 33. Якщо ж животик провисає через те, що ноги малюка надто далеко одна від одної, то для фіксації положення ніг малюка використовуйте еластичну пов'язку для голови.

2. Перехід до позиції для повзання. Ось іще один спосіб прийняти вихідне положення для повзання. Покладіть малюка на живіт головою від вас. Станьте на коліна та потягніть його до себе за стегна. Малюк почне випрямляти руки та переміщувати їх у тому ж напрямку. Він буде це робити до тих пір, поки не прийме положення для повзання.
3. Розгойдування в позиції для повзання. Не забудьте, що розгойдувати корпус малюка можна лише з боку в бік та по діагоналі; розгойдуватись вперед назад він навчиться сам.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

У цьому випадку, як і в багатьох інших, описаний раніше, спосіб опускання малюка на підлогу дуже корисний. З його допомогою зручно навчати малюка приймати положення для повзання. Щоразу, коли ви знімаєте малюка з рук, опускайте його так, як про це розказано в параграфі ЗМ.А.30, після чого переводьте в позицію для повзання. Спочатку слід залишити малюка в цьому положенні на декілька секунд, але з часом цей інтервал можна збільшувати. Дуже швидко при бажанні можна буде спробувати повертати спину малюка для переходу в позицію „сидячи боком”.

ЗМ.А.40. З ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ПОВЗАННЯ ПЕРЕМУЩУЄТЬСЯ В ПОЛОЖЕННЯ СИДЯЧИ

Тут ми ще раз переконуємось, наскільки важливо для малюка навчитися переносити вагу тіла на один бік, у процесі чого цей бік ніби подовжується, а інший скорочується. Спробуйте самі прийняти

положення для повзання та прослідкуйте за тим, що відбувається, коли ви переходите в сидяче положення.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка в позицію для повзання. Сядьте збоку від нього. Покличте малюка (можна привернути його увагу за допомогою іграшок). За цим рухом можна спостерігати під час гри.

Результат позитивний, якщо малюк повертає стегна, щоб сісти. Він повинен всістися по-справжньому - вертикально, не опираючись на руки  доки не

відштовхнеться від підлоги.

Як учити: ви вже почали займатися

Мал. 22. Керування рухами малюка від стегон

цим умінням. Зверніться до способу опускання малюка на підлогу, описаному в розділі ЗМ.А. 39. Продовжуйте опускати його в положення “сидячи боком, коліно до неба”. Поверніть малюка так, щоб він опинився в позиції для повзання та звідси, керуючи його рухами від стегон до тулуба, поверніть його у вихідну позицію. Цю вправу необхідно робити на обидва боки; повертати малюка в положення сидячи слід повільно, щоб він встигав переставляти руки.

Важливо виставити одну ногу малюка вперед, “коліном до неба” - саме з такого положення усі діти переходять в позицію повзання та назад. Це треба  виконувати на два боки.

Ви переконаєтеся, що повертатись подібним чином малюк навчиться досить швидко, однак для того, щоб навчити його переставляти руки в момент руху назад, знадобиться порівняно багато часу. Продовжуйте допомагати йому, притримуючи його сідничку та тиснучи на неї вниз та назад. Поступово потреба в допомозі зменшиться.

ЗМ.А.41. ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ, ПОВЗЕ ВПЕРЕД, ПІДТЯГУЮЧИ СЕБЕ РУКАМИ

Уміння повзати на животі передує вмінню повзати навколішках.

Не всі діти, які вміють повзати навколішках, обов'язково до цього повзали на животі, але більшість малюків, які вміють повзати на животі, без сумніву, будуть повзати навколішках, навіть якщо перед цим вони протягом деякого часу займаються тим, що підтягуються, щоб встати та, тримаючись, ходити.

Основні рухи під час повзання на животі такі ж самі, що і при повзанні навколішках. Малюк переносить вагу свого тіла на один бік, а вільну руку викидає вперед. Потім він переносить свою вагу в протилежний бік нижньої частини корпусу, щоб визволити та зігнути протилежну ногу. Кожен з цих “фрагментів” пересування малюк засвоював протягом останнього місяця.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик та поставте перед ним на відстані близько 60 см декілька іграшок.

Результат позитивний, якщо малюк для того, щоб дістати іграшки, тагнеться вперед однією рукою та відштовхується протилежною ногою, потім повторює такий самий рух другою ногою та рукою.

Як учити: під час навчання цієї навички необхідно, щоб одяг малюка був зручним. Для того, щоб не ковзати, його руки та ноги мають бути оголеними. В іншому випадку, не досягнувши успіху, він засмутиться. Однак животик малюка під час виконання вправи повинен ковзати по підлозі без перешкод, тому корпус малюка має бути повністю закритий комбінезоном. Існує декілька різних способів навчити малюка повзати на животі.

Цілком можливо, що вам не доведеться використовувати їх - якщо ваш малюк уже засвоїв усі попередні навички, він просто сам почне повзати. Однак не забувайте про стимул - іграшки мають лежати на трохи більшій відстані, ніж витягнута рука.

Під час ігрових занять ви можете спонукати малюка відштовхуватися ногами, поклавши його на животик так, щоб ноги торкалися стіни чи меблів. Тиск на ноги

спонукатиме малюка відштовхнутись та повзти вперед.

Продовжуйте носити свого малюка, як це було описано в розділі ЗМ.А.25 та опускати його, як описано в розділі ЗМ.А.39.

ЗМ.А.42. ЛЕЖАЧИ НА СПИНЦІ, МАЛЮК ПРОЯВЛЯЄ ВСІ РЕАКЦІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІВНОВАГИ

Тут малюк показує, що він у змозі використовувати голову, тулуб та кінцівки для того, щоб не впасти, лежачи на спині на рухомій поверхні.

Як оцінити:

Матеріали: поверхня, яку можна трохи нахилити, наприклад, великий м'яч, гойдалка, покривало чи туго натягнуте по кінцях простирадло або водяне ліжко.

Спосіб: покладіть малюка на спину на поверхню, яку можна нахилити.

Нахиліть поверхню трохи в бік.

Результат позитивний, якщо дитина для того, щоб не впасти, „вигинається вгору”, піднімаючи руку та ногу, щоб досягнути рівноваги. Ви також можете поспостерігати за плечем, яке розміщене на поверхні, що опускається і повертається вперед під час руху.

Як учити: навчайте так, як було описано в розділі ЗМ.А.27, але замість того, щоб помістити малюка на животик, покладіть його на спинку.

Мал.23. Перевірка вміння зберігати рівновагу в положенні „лежачи на спині” у більш старшої дитини; зверніть увагу, як вона вигинає верхню сторону.

ЗМ.А.43. СИДЯЧИ, ПОВЕРТАЄ ТУЛУБ ТА ВІЛЬНО ГРАЄТЬСЯ РУКАМИ

Дитина зараз уже добре засвоїла навички сидіння та використовує руки більше для гри, ніж для підтримки. Малюк повинен уже сидіти з прямою спиною.

Зараз дитина буде експериментувати різні позиції ніг, це менше залежить від стійкості її ніг. Так чи інакше, бажана позиція - це розведені в боки та підняті ноги, а дітям з пониженим тонусом необхідно допомогти запобігти такій позиції (дивіться ЗМ.А.12).

Зараз дитина починає повертатися сидячи - це великий крок вперед. Коли

Мал. 24. Вправа на гойдалці: зверніть увагу, що малюк не тримається за неї

вона повертається, вона повертає в бік плече на тій стороні корпусу, яка несе на собі вагу в напрямку до стегна, вільного від тиску, і таким чином розвертає корпус. Малюк ще не достатньо добре керує цим рухом, тому, коли він переносить свою вагу надто швидко, він може впасти, якщо не виставить руку. Але він на правильному шляху, щоб досягнути бажаної мети.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка та покладіть поруч іграшки. Ви можете запропонувати іграшки, поговорити з ним та спонукати його повернутись.

Результат позитивний, якщо малюк дотягнеться до іграшок, повернувшись чи витягнувши тіло, а потім знову сяде прямо.

Як учити: ми пропонуємо декілька способів для того, щоб ваша дитина вдосконалила цю навичку.

Посадіть її на великий м'яч. Повільно та обережно рухайте м'яч у боки, вперед і назад та по діагоналі, чекаючи, поки малюк буде готовим утримувати рівновагу.

Далі продовжуйте так само, але тепер уже тримайте руки та ноги малюка разом, щоб він не міг скористатися ними для утримання рівноваги - він повинен це робити з допомогою м'язів корпусу. Перетворіть цю вправу на гру - якщо малюк не отримає від вправи задоволення, він нічому не навчиться.

Посадіть малюка на дошку-гойдалку та поступово нахиляйте її в один, а потім в інший бік, даючи час на відновлення стану рівноваги. Ми радимо дати малюкові в руки який-небудь предмет, щоб він не хапався за дошку.

Можна посадити малюка на середину дошки для гойдання, злегка торкаючись його то з одного, то з іншого боку. Потім посадіть його не впоперек дошки- гойдалки, а вздовж неї та гойдайте вперед і назад. Знову ж таки ніяких рук!

Посадіть малюка до себе на коліна та нахиляйте його в різні боки. Щоб утримати рівновагу, малюк повинен працювати корпусом, а не руками.

Посадіть його на стілець чи табуретку та трохи нахиліть, після чого дочекайтесь, поки він не вирівняється.

Продовжуйте носити, піднімати, опускати і годувати малюка, включаючи тепер у ці дії повороти.

ЗМ.А.44. З ПОЛОЖЕННЯ ЛЕЖАЧИ НА ЖИВОТИКУ ПЕРЕМІЩАЄТЬСЯ В СИДЯЧЕ ПОЛОЖЕННЯ

Поки малюк не навчиться самостійно приймати положення сидячи, він не часто буде використовувати його. Але перед тим, як у нього з'явиться бажання самостійно сісти, у нього повинен накопичитися досвід перебування в положенні сидячи та повинні „відкритись” очі на переваги широкого горизонту.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик та спонукайте його сісти або просто поспостерігайте за ним під час гри.

Результат позитивний, якщо малюк підніметься з животика і сяде без вашої допомоги.

Як учити: ця навичка є поєднанням навичок переходу в позицію повзання (ЗМ.А.39) та переходу з позиції повзання в сидяче положення (ЗМ.А.40). Використовуйте запропоновані в цих параграфах прийоми, перетворюючи їх у безперервний рух.

Тепер уже ніколи не слід опускати малюка на підлогу в сидяче положення. Завжди опускайте його на животик, і вже з такої позиції допомагайте сісти. Малюк підтягне коліна під себе та опиниться в положенні для повзання, а з нього вже перейде в сидяче положення.

ЗМ.А.45. ПІДТЯГУЮЧИСЬ НА РУЧКАХ ТА ВИПРЯМЛЯЮЧИ ОБИДВІ НІЖКИ, НАМАГАЄТЬСЯ ВСТАТИ

Коли, тримаючись за будь-який предмет меблів, малюк робить перші спроби підтягнутися і встати, це дуже хвилюючий момент для будь-кого, хто працює з ним над розвитком загальної моторики. Світ малюка стає значно ширшим; у нього вже входять предмети, які є не лише на підлозі, але й вище, і це можна оцінити як готовність навчитися ходити. Перші спроби малюка встати на ніжки, схопити будь- яку річ виглядають досить незграбно. Малюк стає рівно і кладе ручки на зручний для нього виступ. Для утримання рівноваги він згинається. Для того, щоб піднятися, йому треба дуже сильно відштовхнутися руками, випрямивши обидві ноги. Уставши, дитина переносить ноги вперед, щоб підтягнути їх під себе. Як же важко вона має працювати, щоб досягти успіху в загальній моториці!

Ми б хотіли попередити вас: діткам з тугорухливістю суставів ніг не можна

дозволяти вставати на ноги таким чином, це може тільки погіршити стан. Діткам з тугорухливістю потрібно підніматись на ноги через положення, описане у розділі ЗМ.А.57.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка у положення для повзання або посадіть його перед столом, на якому лежить іграшка. Покажіть її малюку і спонукайте його взяти її самому.

Результат позитивний, якщо дитина підтягнеться на руках і одночасно випрямить обидві ніжки.

Як учити: навчати цій навичці не обов'язково. Ми згадали про неї лише тому, що вона є головною в розвитку дитини.

Про те, як учити малюка підтягуватися, щоб встати, ми дізнаємось у розділі ЗМ.А.57.

ЗМ.А.46. СТОЇТЬ,  ТРИМАЮЧИСЬ РУЧКАМИ ЗА МЕБЛІ, І “ПІДТАНЦЬОВУЄ”

Коли малюк стоїть на ногах, він усе ще спирається на руки для того, щоб

утриматися. Зараз, коли він стоїть, його пояс розташований майже на одній лінії з корпусом. Дитина ще не в змозі розвести ноги в боки, але її ніжки вже не „замкнуті” в колінах, і вона може “підтанцьовувати”, згинаючи чи розгинаючи ніжки в колінах.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка поряд з перилами чи будь-якими невисокими меблями. Увімкніть музику і покажіть дитині, що треба робити.

Результат позитивний, якщо малюк почне згинати ноги в колінах, імітуючи стрибки.

Як учити: ймовірно, вам не доведеться навчати цього дитину. Це може статися саме по собі завдяки вашій попередній роботі.

У заняттях вам може допомогти музика.

Коли малюк хоче зігнути ніжки в колінах, поставте його перед собою, візьміть за ручки і в такт музики почніть піднімати та опускати їх. Почекайте, поки малюк почне згинати ніжки в колінах в такт музики. Якщо ви можете десь дістати невеликий батут з перилами, ми радимо вам використовувати його під час ваших занять. Тільки слідкуйте за тим, щоб дитина не скакала на прямих ніжках так, так, це повністю можливо! Малюк може спертися на перила і підніматися та опускатися більше за рахунок сили рук та ніг.

Можна використовувати ліжко з сіткою. Тримайте малюка за ручки. Але не привчайте його скакати по ліжку, якщо ви не маєте постійної можливості бути поруч, щоб попередити падіння.

Дитина захоче пострибати, стоячи у вас на колінах і тримаючись за ваші плечі. У цьому випадку ваші руки залишаються вільними, і ви можете керувати колінами малюка. Корисно ставити малюка босоніж на різні поверхні, щоб він міг відчувати їх ступнями.

ЗМ.А.47. СИДЯЧИ, ПРОЯВЛЯЄ ДОБРЕ РОЗВИНУТІ РЕАКЦІЇ КОРПУСУ НА ВТРАТУ РІВНОВАГИ

Пункти ЗМ.А.47, 48 та 49 присвячені трьом різним аспектам утримання рівноваги в сидячому положенні. Ми пропонуємо вам ознайомитися одразу з усіма.

Якщо рівновага дитини, що сидить, порушується, вона може відновити її двома шляхами. По-перше, малюк може витягнути в бік руку так, щоб спертися на неї і не впасти (див. параграф ЗМ.А.49), а по-друге, утриматися від падіння при штовханні, відновивши стан рівноваги за допомогою корпусу.

Утримання рівноваги за допомогою корпусу має особливе значення. Щоб не впасти, ми всі в першу чергу використовуємо тулуб, а руки викидаємо лише в тому випадку, коли єдиної реакції тулуба на падіння недостатньо, або в тих випадках, коли це трапляється зненацька.

Як оцінити:

Матеріали: дошка-гойдалка, великий надувний м'яч або стілець - будь-яка поверхня, яку можна легко нахилити в бік.

Спосіб: посадіть малюка на таку поверхню. При цьому його ніжки не повинні

Мал. 25. Перевірка реакції корпусу на втрату рівноваги у більш

старшої дитини

торкатися підлоги. Дитина має триматися руками. Для цього можна покласти її ручки на коліна чи дати по іграшці в кожну ручку. Ви повинні бути готовими підстрахувати малюка, якщо він падатиме. Нахиліть поверхню в бік.

Результат позитивний, якщо малюк відреагує таким чином: розтягне ту частину тулуба, яка опиниться знизу, вигне „верхню” частину тулуба, поверне

„нижнє” плече в бік „верхнього” стегна і відведе „верхню” руку в бік.

Як учити: ця навичка є комбінацією усіх попередніх навичок, розглянутих у параграфах ЗМ.А.27, 34, 35, 38, 40, 42, 43,

44. Якщо малюкові важко виконати це завдання, повторіть оцінювання поперед- ніх навиків і, якщо є потреба, попрацюйте над ними ще раз.

ЗМ.А.48. СИДИТЬ БЕЗ ПІДТРИМКИ І НЕ ПАДАЄ, КОЛИ ТЯГНЕТЬСЯ В БІК

Тепер малюк сидить з чудово випрямленою спиною. Уміння керувати корпусом уже настільки добре розвинуте, що рівновага малюка все менше залежить від його ніг - він може сидіти, витягнувши їх перед собою та звівши  ближче, ніж раніше.

Контроль за корпусом дозволяє малюкові вільно повертатися в різні боки та переносити вагу тіла на один бік, щоб дотягнутися до іграшки і не впасти. Якщо б малюк нахилився надто далеко, він міг би відновити стан рівноваги способом, який був описаний в розділі ЗМ.А.47, або уникнути падіння з допомогою руки (ЗМ.А.49). Ці дві навички перетворюють положення сидячи в найкорисніше та найулюбленіше для малюка.

Тут ми розглянемо здатність малюка нахилятися в бік під час гри, іншими словами здатність утримувати рівновагу при відсутності зовнішнього впливу .

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка серед іграшок та поспостерігайте за його грою.

Результат позитивний, якщо він, залишаючись у сидячому положенні, зможе нахилитися в бік і не впасти.

Як учити: при навчанні використовуються вправи, описані в параграфах ЗМ.А.30, 34, 35 і 43. Можна виконувати і вправу ЗМ.А.49, якщо малюк до неї готовий.

Тепер опускати і піднімати малюка слід, взявши його однією рукою під пахву та обхопивши протилежне цій руці стегно. Не притискайте малюка до себе, коли будете його піднімати чи опускати.

Це положення побудоване завжди на важливому обертанні та подовженні боку, який несе вагу.

ЗМ.А.49. СИДЯЧИ, ОПИРАЄТЬСЯ НА ВИСТАВЛЕНУ В БІК РУКУ, ЩОБ НЕ ВПАСТИ

Як ми вже говорили, коли описували дві попередні вправи, уміння стійко сидіти визначається реакцією голови та корпусу на втрату стану рівноваги, а також умінням знайти опору.

Перед навчанням малюка опорі на витягнуту руку його вчать опиратися на руки попереду себе (ЗМ.А.34), а коли малюк навчиться опиратися на руку, виставлену в бік, його вчать опиратися на сховані за спину руки.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка на рівну поверхню. Присівши ззаду, злегка підштовхніть його в бік, доторкнувшись до протилежного плеча.

Результат позитивний, якщо малюк, щоб не впасти, відразу ж виставить в бік руку (з випрямленим ліктем).

Як учити: До цього часу малюк уже повинен уміти утримувати вагу свого тіла на випрямленій руці. У цій навичці більше значення має швидкість реакції - малюк повинен відразу виставити руку в бік.

Позиції, які ви використовували при опусканні (ЗМ.А.30, 34) та годуванні (ЗМ.А.17) малюка, були гарною підготовкою до цієї навички.

Для різноманітності можна посадити малюка на великий надувний м'яч, зафіксований з двох боків якими-небудь предметами меблів, щоб не котився. Станьте на коліна перед м'ячем і однією рукою візьміться за випрямлений лікоть малюка (або скористайтесь ручною шиною, як в ЗМ.А.34). Другою рукою нахиліть його корпус убік так, щоб його долоня лягла на поверхню м'яча. Потримайте його в такому положенні - нехай він відчує рукою вагу власного тіла.

Мал. 26. Піднімаючи та опускаючи малюка, спонукайте його повертати корпусом

Мал. 27. Опора на бік

Тренуйте нахили в обидва боки; потім переходьте до вправ на нерухомій поверхні. Якщо для того, щоб маля могло дістати рукою до підлоги, його потрібно нахиляти убік надто далеко, покладіть збоку біля нього невелику тверду подушку.

Коли ви відчуєте, що малюк може втримати вагу власного тіла на випрям- леній руці, плавно підштовхніть його в бік та для хорошої опори просто поставте його руку. Спочатку, хоча малюк і може втриматись, коли його руку ставлять, його реакція буде все ще не досить швидкою для того, щоб утриматися від падіння.

Ще один прийом - посадити дитину та взяти її одночасно за обидві ступні і одну руку. Нахиляйте її в бік вільної руки, дочекавшись, щоб вона виставила цю руку для опори. Цю вправу слід виконувати в обидва боки.

ЗМ.А. 50. З СИДЯЧОГО ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕХОДИТЬ У ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ПОВЗАННЯ

Це дуже складна вправа. Малюк має бути в стані контролювати свій плечовий пояс, корпус, стегна, поперек та нижні кінцівки. Спочатку він розвертає корпус, переносячи вагу тіла на зігнуту в коліні виставлену ногу. Потім ставить руки на підлогу, піднімає таз та ненавантажену ногу. Під час цього маневру нога, на яку припадає вага всього тіла, є його точкою опори. Дитина може виконати всі перераховані рухи в зворотному порядку, щоб повернутися в сидяче положення .

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка на досить великій відстані від іграшок. Результат позитивний, якщо дитина перейде в положення для повзання. Як учити:

Знову ми зможемо скористатися досягнутими раніше успіхами (див. параграф ЗМ.А.39). Поверніться назад і попрактикуйте цей навик, поки малюк його повністю не освоїть.

Мал. 28. Повзання під та над планками

Після цього помістіть малюка в позицію “сидячи на боці”: обидві руки перед ним на підлозі, одна нога лежить на підлозі під іншою, коліно якої знаходиться в позиції “до неба”. Допоможіть малюкові піднятися та нахилитися вперед, до рук, але зупиніться перед тим, як він стане на обидва коліна. Нехай малюк спробує

втримати рівновагу в такій позиції, а саме на півшляху від положення сидячи до вихідного положення для повзання. Це досить важка вправа, але вона чудово підготує малюка до повзання, оскільки йому доводиться дуже сильно напружувати косі м'язи живота, які відіграють важливу роль в утриманні рівноваги. Активну роботу виконує також і таз, якщо він перебуває в правильному положенні. Це позитивно вплине на майбутню поставу. Спробуйте самі!

Знову приготуйте малюка в позицію для повзання, але на цей раз поверніть його в сидяче положення так, щоб він сидів на другій нозі.

Якщо за вправу ЗМ.А.40 ваш малюк отримав позитивну оцінку, то цей рух він повинен завершити успішно.

ЗМ.А.51. САМОСТІЙНО ПОВЗАЄ

Для розвитку малюка повзання є надзвичайно важливим.

Пересування навколішках потребує утримання рівноваги, а утримання ваги власного тіла на руках є важливим фактором розвитку навичок тонкої моторики. Повзання стає набагато швидшим способом пересування та віхою в знайомстві зі світом, який відкривається над підлогою.

Як оцінити:

Спосіб: покладіть малюка на животик або перемістіть його в позицію для повзання, а іграшки розкладіть перед ним на відстані двох метрів.

Результат позитивний, якщо малюк проповзе два метри.

Як учити: пам'ятайте: чим більше часу ви дозволяєте малюкові гратися на підлозі, тим більша ймовірність того, що він почне пробувати повзати самостійно.

На даному етапі малюк, перебуваючи в положенні для повзання, повинен любити розгойдуватися вперед - назад, тому він, напевно, знайомий з перене- сенням ваги тіла з двох рук на дві ноги. Крім того, ви вчили дитину переносити вагу з одного боку на інший з одного коліна на інше і з однієї руки на іншу. Помістіть малюка в позицію для повзання і, ставши на коліна позаду нього, плавно нахиліть його корпус, щоб вага тіла перемістилася з одного коліна на інше. Ви помітите, що вільне від навантаження коліно вийде вперед - це початок повзання.

Потім попрактикуйтеся з перенесенням тіла з однієї руки на іншу. Станьте на коліна попереду малюка та повільно розгойдайте його з боку в бік, з однієї руки на іншу. Нехай малюк протягне руку та дістане іграшку або почне гратися з нею в позиції для повзання. Це навчить його утримувати рівновагу, стоячи на двох колінах та одній руці, але поки що будьте напоготові, щоб його підстрахувати.

Уже протягом багатьох місяців ви займалися підготовкою малюка до повзання. Якщо він оволодів уміннями ЗМ.А. 40, 41 і 50, вам знадобиться лише стимул у вигляді іграшок на підлозі, до яких необхідно доповзти. Ще ви можете зацікавити дитину іграми, в які всі грають, повзаючи, наприклад, слідують за тими, хто повзе попереду.

Як правильно вибрати положення, носити малюка та гратися з ним.

Продовжуйте піднімати, носити, опускати та годувати малюка, використо- вуючи всі вище описані позиції.

Нова позиція, з допомогою якої ви можете зняти малюка з рук, виглядає таким чином: ви тримаєте малюка під пахвою та за протилежне стегно. Крім того, ми радимо вам завжди поміщати малюка на підлогу в позицію для повзання. Він зможе самостійно сісти та гратися в такому положенні або лягти, але потрібно мати на увазі, що в цьому випадку все одно щоденно будуть відпрацьовуватися важливі елементи рухів.

Ви можете почати піднімати малюка з позиції для повзання, тримаючи його за руку та протилежне стегно.

Спробуйте виконати вправу на різних поверхнях, наприклад на траві. Нехай малюк буде лише в одному підгузнику або взагалі роздягнутим. Ви побачите, що маля буде робити активні спроби повзти, щоб трава не лоскотала йому животик!

Коли малюк почне пробувати повзати, ви можете розширити діапазон його навичок, спонукаючи його повзти під чи над якими-небудь предметами. Наприклад, сядьте таким чином, щоб дитині довелося переповзти через ваші ноги, щоб дістатися до вас. Нехай перша спроба виявиться не зовсім вдалою - з часом у малюка це буде виходити все краще і краще.

Зробіть на підлозі різноманітні перешкоди з подушок; притуліть дошку для прасування чи дерев'яну рейку до кушетки; покладіть на підлогу яку-небудь коробку, сходи, поставте стілець, щоб можна було проповзти між його ніжками і т. д. Дайте волю своїй фантазії! Придумавши маршрут з перешкодами, можна розпочинати гру на зразок „повзи за кимось, хто повзе попереду”.

Коли малюк проповзає через який-небудь предмет, він використовує на практиці ті рухи, які будуть необхідними для наступних навичок. Наприклад, уміння стояти на одному коліні необхідне для вправи, яка розглядалася в розділі ЗМ.А.57. Якщо ви поговорите з малюком про те, що він робить, ви таким чигом навчите його таким цікавим поняттям, як „під”, „через” і ”над”.

ЗМ.А.52. З ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ПОВЗАННЯ, СТАЄ НА КОЛІНА

Це вміння - сходинка між повзанням та стоянням на ногах.

Як оцінити:

Матеріали: низький столик чи перила та іграшки.

Спосіб: підготуйте малюка до позиції для повзання перед столиком, на якому лежить іграшка. Покажіть дитині іграшку та спонукайте взяти її.

Результат позитивний, якщо малюк, тримаючись за столик, підтягнеться з положення для повзання, стане на коліна та залишиться в такому положенні, причому сідниці не повинні торкатися п'ят.

Як учити: на навчання цієї навички не обов'язково приділяти багато часу.

Достатньо покласти іграшки малюка на столик чи на кушетку, заздалегідь забравши з неї подушки. Переконайтесь, що малюк бачить іграшки. У цьому випадку він може приступити до гри.

Залиште іграшки на місці, щоб малюк був зацікавлений дотягнутися до них

сам.

ЗМ.А.53. СТОЯЧИ БІЛЯ МЕБЛІВ, ОПИРАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ НА НОГИ, НІЖ НА РУКИ

Тепер малюк уміє стояти, більшою мірою опираючись на ноги, ніж на руки.

Ймовірно, його ноги все ще трохи розставлені, оскільки це збільшує площу опори та підвищує стійкість.

Як оцінити:

Матеріали: опора висотою до рівня грудей малюка чи стіл, іграшки.

Спосіб: поставте малюка біля стола чи опори з іграшками.

Результат позитивний, якщо малюк зможе залишатися в такому положенні, підтримуючи себе руками. Він більше не буде притулятися до опори грудьми і не буде на неї спиратися.

Як учити: ця навичка є розвитком інших навичок, які готують малюка до вміння стояти, якими ви досі й займалися. Малюкові треба великий досвід для того, щоб відчути себе впевненим у положенні стоячи і вдосконалювати це вміння.

Ви можете направляти малюка, стоячи поруч і тримаючи його лише за руки. Проте не намагайтеся вести малюка вперед - до цього він має навчитися рухатися в боки.

Щоб підвищити стійкість малюка і підготувати його до переміщення вбік, поставте його на кухонну дошку, яка буде лежати у вас на колінах. Візьміть його за руки. Якщо дитина тримає рівновагу, дуже обережно зігніть свою ногу в коліні, трохи піднімаючи один край дошки, тим самим нахиляючи її. Якщо малюкові важко утримувати рівновагу, притримайте його за стегна, а коли він освоїться - за коліна (ЗМ.Б).

Коли малюк освоїть трохи цю вправу, заберіть дошку і поставте дитину до себе на коліна. Ця поверхня рухливіша, ніж тверда кухонна дошка. Як і в першому випадку, спочатку притримуючи малюка за руки, просто дайте йому постояти, перш ніж знову по черзі згинати ноги в колінах.

В обох вправах слід дотримуватися повільного темпу і робити невеликий кут нахилу. З часом можна збільшити і те, й інше.

Із збільшенням кута нахилу ви помітите, що малюк згинає ту ногу, яка вище. Якщо цього він не робить, візьміть обидві ручки малюка в свою, а іншою зігніть йому ногу в коліні; при цьому малюк може спертися на ваші плечі.

Важливо, щоб у положенні стоячи стегна дитини залишалися на одній лінії з корпусом; сідниці не повинні випинатися вбік чи назад.

ЗМ.А.54. СТОЯЧИ БІЛЯ СТОЛА, ПОВЕРТАЄТЬСЯ, ТРИМАЮЧИСЬ ОДНІЄЮ РУКОЮ

На цьому етапі малюк уже настільки впевненно стоїть на ногах, що може простягти руку і взяти іграшку.

Якщо дитина міцно стоїть на підлозі і може втримати себе в такому положенні за допомогою лише однієї руки, то вона зможе повернутися, щоб дістати іграшку чи просто подивитися на маму чи тата.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка біля стола висотою до рівня його грудей. Станьте позаду, трохи в стороні від нього, і запропонуйте йому його улюблену іграшку.

Результат позитивний, якщо малюк зможе звільнити руку і спробує дістати іграшку чи “поговорити” з вами.

Як учити: для того, щоб засвоїти цю навичку, малюк повинен уміти

утримувати рівновагу під час перенесення ваги тіла. Для цього необхідна взаємодія м'язів живота та сідниць, що згинаються. Тоді можна забезпечити найзручніше положення тазу.

Поверніться до вправ на утримання рівноваги, які ми розглядали у вступі до групи навичок ЗМ.Б. Почавши займатися ними вже зараз, ви зможете уникнути певних проблем з поставою і рівновагою.

ЗМ.А.55. ПАДАЮЧИ, ПЕРЕХОДИТЬ З СТОЯЧОГО ПОЛОЖЕННЯ В СИДЯЧЕ ПОЛОЖЕННЯ

Цілком ймовірно, що іноді ваш малюк стоїть, тримаючись за меблі, і кричить, тому що не знає, як опуститися на підлогу. Роблячи перші спроби знайти вихід з такої ситуації, малюк просто відпускає руки і падає. Чого він ще не навчився робити

• це згинати коліна в положенні стоячи, інакше він міг би опуститися на підлогу повільно. Якщо малюк не намагається спробувати робити це самостійно, чи не захочете ви спеціально вчити його падати? Замість цього зазирніть уперед - познайомтесь із методами, які описані у розділі ЗМ.А.62.

Як оцінити:

Спосіб: спостерігайте за малюком, коли він стоїть біля стола, висота якого відповідає рівню його грудей.

Результат позитивний, якщо малюк опустить руки і впаде в положення сидячи.

ЗМ.А.56. ХОДИТЬ БОКОМ НАВКОЛО МЕБЛІВ

Перший “маршрут” малюка - навколо будь-якого предмета меблів. При цьому він пересувається боком. Дитина дивиться на свою опору, а не туди, куди прямує. Вона переносить свою вагу на одну ногу, а іншу, вільну, ставить у бік. Потім переносить на цю ногу свою вагу і підтягує до неї “звільнену” ногу, і таким чином пересувається навколо, скажімо, стола.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка біля стола, який досягає рівня його грудей, і покладіть на стіл його улюблену іграшку.

Результат позитивний, якщо дитина зробить хоча б 4 кроки вбік.

Як учити: ви будете вчити малюка переносити вагу тіла вбік. Тренуватися ви вже почали (див. параграф ЗМ.А.53). Продовжуйте виконувати вправи, які описані в цьому параграфі.

Поставте малюка біля стола, який досягає рівня його грудей, так, щоб він поклав на нього свої ручки. Покладіть іграшку, приблизно на відстані 1 метра, і приверніть нею увагу малюка. Станьте на коліна позаду малюка і, обхопивши його стегна, перенесіть вагу малюка на ногу, протилежну напрямку руху. Допоможіть йому зробити один крок вільною ногою, перенесіть вагу його тіла на цю ногу і перемістіть іншу ногу в тому ж напрямку. Обережно пересуньте одну ручку за іншою в той самий бік по поверхні стола так, щоб корпус малюка був рівним і

Мал. 28. Збереження рівноваги, коли дитина стоїть на маминих ногах,

а вона її підтримує за стегна

перебував на одному рівні зі стегнами. Повторюйте ці вправи, доки не дійдете до іграшки. Весь цей час розмовляйте з дитиною - їй необхідно знати, що ви збираєтесь робити.

Малюкові може сподобатися така вправа: ви ставите його на дошку- гойдалку і починаєте повільно її нахиляти з боку в бік. Ця вправа складніша, ніж балансування на ваших колінах. Вам може знадобитися чиясь допомога: один з вас буде нахиляти дошку, а інший притриму- ватиме малюка.

Відпрацьовуйте вправу з вико- ристанням різних опорних предметів - журнального столика, ліжка, краєчка ванни.

Можна вигадати ситуації для трену- вання рухів убік. Сядьте на один бік ліжка, поставте малюка на інший бік, і попросіть розбудити тата. Багато діток із пониженим м'язовим тонусом страждають на плоско- стопість, і тому їм знадобляться чобітки, щоб ступня і литка мали допоміжну підтримку; якщо ви турбуєтеся про ноги свого малюка, порадьтеся зі своїм

лікарем. Непогано відпрацьовувати цю навичку, одягнувши на дитину спортивні штанці замість важких памперсів; якщо вона спирається на широко розставлені ноги, згадайте про пов'язки на ногах (ЗМ.А.12).

ЗМ.А.57. ПІДТЯГУЄТЬСЯ НА РУКАХ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВСТАТИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЗИЦІЇ “СТОЯЧИ НА ОДНОМУ КОЛІНІ,

СТУПНЯ ІНШОЇ НОГИ ПОПЕРЕДУ”

Зараз малюк може підтягнутися і встати на ніжки із положення стоячи на колінах. Він усе ще спирається на руки, щоб з їхньою допомогою дотягнутися й утримати рівновагу. Але не зважаючи на це, ноги малюка стають міцнішими і активніше виконують свою роботу.

Ми знову переконуємося, що дитині необхідно навчитися переносити вагу свого тіла. У такому положенні - стоячи на колінах, малюк переносить вагу свого тіла на одну ногу, звільняючи іншу ногу з-під себе, і переносить вагу тіла на ту саму ступню і підтягується на руках для того, щоб встати. Поки що у нього це виходить не дуже добре через недостатній розвиток уміння керувати рухами, але проте це не поганий початок.

Як оцінити:

Спосіб: підготуйте малюка до положення “стоячи на колінах” або до позиції для повзання поряд з невеликим столиком. Переконайтеся, що малюк знає про те, що на столі лежать іграшки. Спонукайте малюка встати.

Результат позитивний, якщо дитина підтягнеться на руках і встане, швидко пройшовши через позицію „стоячи на одному коліні, ступня другої ноги попереду”.

Як учити: до цього моменту, коли малюк підтягувався, щоб встати, його ноги працювали синхронно. Тепер дитина повинна навчитися пересувати одну ногу незалежно від іншої, а багатьом дітям це зробити не так уже й легко.

Ми знову повертаємося до позиції “сидячи на боці, кісточки схрещені, коліно до неба”. Тепер руки малюка не будуть на підлозі. Замість цього поставте поряд з ним низьку табуретку чи журнальний столик. Нехай на ньому лежить рука малюка.

Після цього, притримуючи дитину за кісточку та під пахвою руки, які служать опорою, допоможіть їй встати. Маля буде опиратися цією рукою на стіл та стопою на підлогу. Ви помітите, що для того, щоб піднятися, малюкові легше відштовхнутися від низького предмету меблів.

Відпрацьовуйте “віджимання” по черзі то однією рукою, то іншою. Ви побачите, що малюкові більше подобається відштовхуватися якоюсь однією рукою. Тому намагайтеся приділяти більше часу на тренування “незручної” руки.

Дуже часто дитина робить перші самостійні спроби підтягнутися та встати, перебуваючи на підлозі біля ваших колін, коли ви сидите. Якщо він пробує це зробити - допоможіть йому: зігніть одну його ногу в коліні та поставте стопу рівно на підлозі, покладіть обидві його руки собі на коліна. Якщо малюк потребує більшої допомоги, підтримайте його під пахвою однієї руки, але слідкуйте, щоб його руки залишались у вас на колінах. Якщо ви дасте малюкові свою руку, щоб він схопився за неї, він відчує, що йому потрібно завжди за щось схопитися, щоб підтягнутися, а ця звичка може обмежити кількість місць, де він зможе спробувати встати.

Улюбленим місцем відпрацювання цієї навички може стати край ванни, адже нагорода за наполегливість - можливість побачити воду, що дзюркоче і бульбашки. Якщо ви сядете на підлогу, дитині, напевно, захочеться встати, особливо,

якщо вона буде знати, що після цього ви міцно-міцно обіймете її!

Мал. 30. Так малюкові допомагають підтягнутися, щоб підвестися

ЗМ.А.58. ХОДИТЬ НАВКОЛО МЕБЛІВ, ПОВЕРНУВШИСЬ НАПІВОБЕРТА ДО НАПРЯМКУ РУХУ

Ця навичка є логічним продовженням ЗМ.А.56. Тепер малюк уміє повертатися напівоберта до напрямку руху. Такий рух - важчий варіант ходіння. Він включає в

себе деякі оберти тазу та згинання ноги.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка біля невисокого стола. З допомогою іграшок спонукайте його пройти навколо стола.

Результат позитивний, якщо малюк рухається навколо стола, повернувшись напівоберта до напрямку руху.

Як учити: як тільки ваш малюк навчиться впевнено пересуватися боком (див. параграф ЗМ.А.56), починайте забирати іграшки зі столу класти їх де-небудь біля столу - так, щоб повернувшись напівоберта, він міг їх побачити. Попрактикував- шись, малюк скоро засвоїть це вміння.

ЗМ.А.59. СТОЇТЬ, ТРИМАЮЧИСЬ ОДНІЄЮ РУКОЮ

Зараз малюк досить добре себе контролює, щоб стояти, підтримуючи себе лише однією рукою. Вміння ходити з підтримкою за одну руку прийде пізніше.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка так, щоб він тримався лише однією рукою. Результат позитивний, якщо ваш малюк може втриматися в такій позиції.

Як учити: усі ті вправи, які малюк виконував дотепер, зараз допоможуть малюкові засвоїти це вміння. Якщо він не в змозі це зробити, продовжуйте практикувати ті вправи для стояння, якими ви займалися раніше.

Ваша дитина повинна стояти з випрямленими стегнами, підібраними сідничками. Якщо вона не може цього робити, продовжуйте виконувати вправи, які ви робили раніше.

ЗМ.А.60. ВИКОРИСТОВУЄ РІЗНОМАНІТНІ ПОЗИЦІЇ, ЩОБ СИДІТИ

Через те, що зараз дитина добре контролює свій тулуб під час сидіння, вона в змозі використовувати різноманітні позиції ніг для сидіння.

Дитина зараз також дуже легко переходить з сидячого положення в положення для повзання і навпаки.

Якщо у вашої дитини низький м'язовий тонус, пам'ятайте про те, що необхідно уникати того, щоб вона сиділа з широко розставленими ногами. Використовуйте пов'язку для тенісу чи щось подібне, щоб ноги вашого малюка були разом.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за вашим малюком, коли він сидить на підлозі, оточений іграшками.

Результат позитивний, якщо ваша дитина використовує різні позиції ніг протягом певного періоду часу, включаючи позицію сидячи на боці, переходить у позицію для повзання та виходить з неї.

Як учити: найважливішим фактором для утримання рівноваги під час сидіння є контроль над тулубом. Дітям з низьким тонусом потрібно одягати на ноги пов'язки, що будуть тримати їх ноги разом (див. ЗМ.А.12). Таким дітям дуже важко навчитися контролювати свій тулуб, якщо вони для утримання рівноваги будуть

спиратися на розставлені ноги, що в свою чергу серйозно вплине на здатність рухатися в майбутньому. Якщо ваш малюк, сидячи, усе ще широко розставляє ноги, ви можете не знімати з його ніг пов'язку протягом усього дня, оскільки управління тулубом дитини розвивається під час усіх рухів. Допоможіть вашому малюкові почувати себе впевнено, коли він сидить на боці, проводячи з ним час, граючись саме у такій позиції.

Найважливіше: ніколи не дозволяйте своєму малюкові просто сидіти з широко розставленими ногами!

Продовжуйте підіймати, носити, опускати та годувати свого малюка, як це було описано в параграфах ЗМ.А. 8, 11, 17, 20, 25, 30, 34, 39, 50, 51.

ЗМ.А.61. СИДЯЧИ, ПІДТРИМУЄ СЕБЕ ВИПРЯМЛЕНОЮ РУКОЮ ЗЗАДУ, ЩОБ НЕ ВПАСТИ

Це остання навичка сидіння з допомогою руки. Вона є останньою, що розвинулася після підтримки спереду та по боках, вона необхідна для того, щоб запобігти падінню назад, яке часто трапляється, коли дитина вчиться сидіти.

Як оцінити:

Спосіб: помістіть вашого малюка в позицію сидячи. Ззаду легко штовхніть малюка в одне плече.

Результат позитивний, якщо ваша дитина відведе руку назад, щоб не втратити стан рівноваги.

Як учити: найкраща позиція, щоб навчити малюка цьому вмінню, є така. Станьте на коліна та сядьте на п'яти. Посадіть вашого малюка собі на коліна, лицем до себе. Обхопіть його за тулуб так, щоб він почував себе у повній безпеці. Тепер нахиліть його назад - зробіть це досить швидко - для того, щоб його рука відійшла назад, щоб запобігти падінню. Вам слід нахилити його назад під кутом для того, щоб він знову вивчав рух по діагоналі, і це також буде легшим для нього. Попрактикуйте нахили в обидві боки.

ЗМ.А.62. З СТОЯЧОГО ПОЛОЖЕННЯ ОПУСКАЄТЬСЯ НА ПІДЛОГУ, ТРИМАЮЧИСЬ РУКОЮ ЗА МЕБЛІ

Замість того, щоб “падати” в сидяче положення, малюк навчиться опускатися на підлогу самостійно. Усе це завдяки кращому керуванню м'язами ніг. Однак для стійкості йому ще необхідно триматися рукою за меблі.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка біля стола, на рівні ваших грудей, а на підлогу покладіть декілька іграшок. Спонукайте малюка опуститися на підлогу та взяти іграшки.

Результат позитивний, якщо малюк зможе, контролюючи свої рухи,  опуститися на підлогу, зробивши наступні рухи: зігне обидві ноги в колінах і сяде, за допомогою положення “стоячи на одному коліні, стопа іншої ноги попереду”.

Як учити: поставте малюка біля невисокого столика. Позаду нього покладіть невеликий пуфик, пінопластовий блок або просто станьте самі. Потім попросіть малюка повернутися лицем до того, що міститься позаду нього, і допоможіть опустити на цей предмет (або на ваше коліно) вільну руку. Після цього малюк повинен опустити другу руку і сісти на підлогу.

Якщо він не в стані зігнути ноги в „закритих на замок” колінах, обхопіть його коліна руками та акуратно зробіть це самі.

Наступний етап - спонукати дитину опуститися на підлогу відразу, не шукаючи опори на півдорозі.

ЗМ.А.63. СТАЄ НА НОГИ З ПОЛОЖЕННЯ „СТОЯЧИ НА ОДНОМУ КОЛІНІ” АБО „СИДЯЧИ НАВПОЧІПКИ”,

З МІНІМАЛЬНОЮ ОПОРОЮ НА РУКИ

Зараз ваш малюк уже здатен встати, випрямивши ноги. Йому більше не потрібно підтягуватися на руках.

Коли він як слід закріпить це вміння, він буде вставати, виконуючи досить передбачувану послідовність рухів:

1. Стоїть на колінах.
2. Стоїть на одному коліні, ступня другої ноги попереду.
3. Коли малюк переносить вагу свого тіла вперед, на зігнуту в коліні та виставлену вперед ногу і починає підніматися, він швидко переносить задню ногу вперед та опиняється в положенні “сидячи навпочіпки”.
4. З цього положення випрямляє обидві ноги одночасно.

Як оцінити:

Спосіб: підготуйте малюка до положення сидячи або стоячи на колінах поряд з невисоким столиком. Покажіть йому яку-небудь цікаву річ та покладіть її на стіл. Спонукайте малюка встати.

Результат позитивний, якщо малюк підніметься, скориставшись позицією

„стоячи на одному коліні, стопа другої ноги спереду” або цією ж позицією у поєднанні з позицією „сидячи навпочіпках”.

Як учити: переконайтесь, що ваш малюк добре засвоїв уміння, яке описувалося в розділі ЗМ.А. 57.

На цьому етапі діти починають сідати навпочіпки не лише для того, щоб підтягнутися та встати, але й для того, щоб погратися. Ця позиція стане в пригоді і на другому році життя, і навіть пізніше.

Допоможіть дитині звикнути сидіти навпочіпки. Підтримуйте її в такому положенні під час гри, взявшись за її коліна зверху. Зробіть так, щоб центр тяжіння малюка містився скоріше попереду. Якщо вам важко посадити малюка навпочіпки, поверніть його спиною до себе, підніміть вгору, зігніть його ніжки в колінах, а потім знову опустіть на підлогу. Поступово зменшуйте свою допомогу.

Коли малюк звикне сидіти навпочіпки, ви можете почати допомагати йому вставати, не підтягуючись на руках. Коли малюк буде сидіти навпочіпки, підійдіть до нього ззаду, однією рукою обхопивши його коліна, а другою - груди під пахвами. Нахиліть його корпус трохи вперед та почніть допомагати йому підніматися.

Можливо, вам доведеться натиснути йому на коліна, щоб він здогадався, що йому потрібно випрямити ноги. Скоро ви зможете звести свою допомогу до мінімуму.

ЗМ.А.64. ХОДИТЬ БОКОМ ВЗДОВЖ СТІНИ

Це вміння реально наближує нас до ходіння! Малюк переносить всю вагу власного тіла на ноги, а підтримкою йому служить лише вертикальна поверхня, на яку він опирається для утримання рівноваги лише розкритою долонею.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка лицем до стінки та попросіть його піти, наприклад, подивитися малюнок. Повторіть те ж саме в інший бік.

Результат позитивний, якщо малюк зможе пройти 1,5 м в кожен бік, опираючись об стіну.

Як учити: підберіть які-небудь яскраві цікаві малюнки чи фотографії і прикріпіть їх до стіни на рівні очей малюка. Поставте його лицем до стіни на відстані 1 м від малюнка. Вкажіть на малюнок та скажіть що-небудь, як наприклад: “Підійди до малюнка”. Почекайте, поки малюк зробить перший крок (адже він повинен уміти вільно пересуватися навколо меблів). Якщо він цього не робить, допоможіть йому перемістити одну ногу в напрямку руху, а потім дочекайтеся, коли він перенесе й іншу ногу (див. параграф ЗМ.А.56, який присвячений перенесенню ваги тіла з однієї ноги на іншу під час руху). Тримайте руки малюка притисненими до стіни - малюк не повинен повертатися та хапатися за вас. Можливо, вам знадобиться покласти одну долоню малюка на стіну, але другу він повинен покласти сам. Ні руки, ні ноги не повинні відходити одна від одної надто далеко. Якщо все ж таки це відбувається, нагадайте малюкові: “Переставляй ручки”, “Крокуй ніжками”. Навчання цієї навички принесе малюкові багато задоволення, якщо, наприклад, його старша сестра буде рухатися за скляними дверима кухні, а малюк почне крокувати, щоб разом з нею притиснутись до скла носом!

Не забувайте відпрацьовувати це вміння, рухаючись в обидва боки.

ЗМ.А.65. ХОДИТЬ ПРИ ПІДТРИМЦІ ЗА ОБИДВІ РУЧКИ

Коли малюк робить свої перші кроки, він виглядає дуже кумедно. Насправді, він повністю покладається на чиїсь руки, які його підтримують, і якщо одну руку опустити, то малюк впаде. Це відбувається тому, що здатність правильно переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу розвинута ще не досить добре. Малюк нахиляється вперед і, опираючись на вашу руку, веде ногу в сторону, повертаючи її та згинаючи, в основному, біля стегна, і лише трохи в коліні - так він робив при пересуванні в сторону. Але це тимчасове явище, тому що вміння керувати собою під час руху в сторону стане частиною вміння робити правильні кроки при русі вперед.

Як оцінити:

Спосіб: станьте позаду малюка та візьміть його за витягнуті вперед на рівні грудей ручки.

Результат позитивний, якщо малюк з вашою допомогою (ви будете тримати його за ручки) пройде два метри вперед. Він повинен виставляти ноги вперед, а не вбік.

Як учити: станьте позаду малюка, трохи нахиліться та візьміть його за руки, трохи піднявши їх до рівня його плечей (ви і ваш малюк стоїте обличчям в один і той самий бік). Нехай малюк візьметься за ваш вказівний палець (великий палець його руки з одного боку, решта - з іншого - так само, як малюк тримається за перила, коли стоїть). Вам доведеться нахилитися досить сильно, тому якщо у вас болить спина, попросіть когось іншого зробити це замість вас.

Пересування боком навколо меблів - найкраща підготовка до ходіння, тому дозволяйте малюкові практикуватися в цьому якомога більше. Радимо взути малюка в чобітки висотою до кісточок. Для дітей з плоскостопістю та слабкими кісточками це дуже важливо.

Постарайтеся поставити чи покласти що-небудь цікаве з боку від малюка, щоб йому було до чого дотягнутися; для початку нехай відстань між ним та предметом буде не більше п'яти-шести кроків. Старайтеся тримати його руки добре витягнутими вперед, щоб центр його тяжіння був перенесений вперед та містився попереду стоп. На жодній стадії навчання не слід дозволяти малюкові відхилятися назад, до ваших ніг.

У міру того, як малюк буде рухатися самостійніше, вам потрібно поступово опускати його руки, поки вони не будуть витягнутими на рівні поясу. У такому положенні йому доведеться майже всю свою вагу переносити власними зусиллями.

Завжди або коли є можливість, відпрацьовуйте цю навичку без штанців, щоб ноги малюка пересувалися без перешкод. Ви побачите, що йому сподобаються такі прогулянки, і скоро ви зможете ходити з ним на довші відстані від ліжка до кухні, по коридору, від машини до будинку, а поступово - і навколо будинку чи саду, зупиняючись у найулюбленіших місцях, щоб погратися. Розмовляйте з малюком про “ходіння” - він повинен знати значення цього слова.

Важливо пам'ятати, що діти з пониженим м'язовим тонусом можуть і не почати ходити до 18 місяців і навіть довше. Не варто приступати до ходіння вперед до тих пір, доки малюк не попрактикується досхочу в самостійному ходінні боком.

« повернутися