РОЗДІЛ 4. ЗМ.Г: НАВИЧКИ ГРИ З М'ЯЧЕМ
Навчити малюка грати з м'ячем дуже важливо, і не лише тому, що ці ігри розвивають уміння співвідносити свої дії з тією картиною, яку сприймає око, але й тому, що вони часто стають засобом взаємодії з оточенням. М'яч узагалі має особливе значення в іграх маленьких дітей, і якщо ваш малюк не буде впевненим у своїх силах, він може відчути себе „поза грою”, і це, звичайно, відіб'ється на його самооцінці.
Деякі дорослі розглядають перші дитячі ігри з м'ячем як підготовку до майбутніх командних змагань і взагалі до серйозних занять спортом. Нам такий підхід здається дещо одностороннім. Грати в м'яч корисно всім. Дуже маленьким дітям ці ігри дають уявлення про те, що таке дотримання черговості. Для старших дітей - це приємний та здоровий відпочинок із слабо вираженим елементом змагання. У багатьох школах заняття фізкультурою побудовані так, що основний акцент робиться на вдосконаленні індивідуальних навичок, на вихованні в дітей упевненості в собі та духу товариства. Це гарна альтернатива традиційному спорту.
Багато вправ, які представлені у цьому розділі, потребують уміння зберігати рівновагу і одночасно самі сприяють його розвитку. Частково це відноситься до вправ, у яких потрібно вміти переносити вагу тіла з однієї ноги на другу та повертати тулуб.
Нижче перераховуються усі навички цієї групи:
Від 12 до 15 місяців.
- Кидає м'ячик з сидячого положення будь-яким способом.
Від 18 місяців до 2 років.
- Іде до великого м'яча, щоб вдарити по ньому ногою, і на ходу підкидає його.
Від 2 до 3 років.
- З невеликої відстані рухом знизу вверх закидає м'яч у корзину.
- Б'є по м'ячу з розмаху.
- Стоїть прямо, ноги разом, і кидає м'яч піднятою та закинутою за голову рукою.
- Підбігає до м'яча, зупиняється, щоб прицілитись, та б'є.
Від 3 до 4 років.
- Кидає м'яч, піднявши вверх руку, з обертанням тулуба.
- Ловить м'яч діаметром 15 см двома руками, зігнутими в ліктях.
- Б'є по м'ячу ногою з розбігу (попадати не обов'язково).
Багатьма з перерахованих навичок можна починати займатися задовго до вказаного вище строку. Тому, якщо ви вже розкрили цю главу, загляньте вперед.
ЗМ.Г.74. КИДАЄ М'ЯЧИК З СИДЯЧОГО ПОЛОЖЕННЯ БУДЬ-ЯКИМ СПОСОБОМ
Можливо, відпрацьовуючи вміння дотримувати черговість (СС.А.23), ви вже пропонували малюкові пограти в м'яч. Тоді достатньо було просто його штовхнути. Тепер вже він повинен буде не штовхати, а кидати м'ячик, сидячи на підлозі.
На цьому рівні розвитку кинути м'яч - означає для малюка випустити його з рук спеціально. Розраховувати на те, що він зможе контролювати швидкість та напрямок польоту м'яча, поки на варто.
Як оцінити:
Матеріали: маленький легкий гумовий м'яч, який малюк може втримати в одній руці.
Спосіб: усівшись на підлогу навпроти малюка, запропонуйте йому пограти з вами в м'яч. Якщо потрібно, допоможіть йому зробити перші 2-3 кидки (непогано залучити до цього заняття ще одну людину, яка б сиділа за спиною малюка та допомагала йому). Потім попросіть малюка, щоб він кинув м'яч сам.
Результат позитивний, якщо малюк зуміє відвести ручку назад і потім, відводячи її вперед, випустити м'яч так, щоб він покотився у ваш бік. Тут допускається будь-який прийом - відводячи руку назад і вбік, малюк може підняти її над головою, а може і не піднімати.
Як учити: на перших порах вам доведеться дуже часто показувати малюкові, як це робити, і за кожну успішну спробу нагороджувати його. Якщо необхідно, самі відведіть руку назад, а потім відведіть її вперед зі словами: „Кидай м'ячик!”. Може статися, що дитині буде важко випустити м'яч з руки, і вам потрібно буде їй допомогти. Узагалі це завдання не таке й просте, тому продовжуйте демонструвати необхідний йому для кидка рух і постарайтеся зробити так, щоб разом з вами йому допомагав ще хтось: один з вас буде сидіти навпроти малюка, показувати та підбадьорювати, а інший - сидіти позаду та підтримувати фізично.
Коли ваш малюк навчиться впевнено стояти на ногах, почніть учити його кидати м'яч стоячи, точно так само, як в сидячому положенні. Якщо при цьому ви будете посилати м'яч назад до його ніг, він зможе зайвий раз попрактикуватися в умінні нахилятися та випрямлятися (ЗМ.Б.77).
ЗМ.Г.85. ІДЕ ДО ВЕЛИКОГО М'ЯЧА, ЩОБ ВДАРИТИ ПО НЬОМУ НОГОЮ, І НА ХОДУ ПІДКИДАЄ ЙОГО
Це вміння показує, по-перше, що малюк уявляє собі, що таке удар ногою, і, по- друге, що він у змозі пройти деяку відстань (поки не зіштовхнеться з м'ячем), контролюючи свою ходу.
Як оцінити:
Матеріали: легкий гумовий м'яч, розміром з футбольний.
Спосіб: покладіть м'яч у кількох кроках від малюка і попросіть ударити по
ньому ногою. Якщо потрібно, продемонструйте йому цей рух.
Результат позитивний, якщо дитина зробить спробу вдарити по м'ячу ногою і при цьому не втратить рівноваги. Поки малюк ще дуже маленький, він буде просто наштовхуватися на м'яч і рухати його вперед, штовхаючи ногою без розмаху.
Як учити: спочатку дайте малюку спрощене завдання. Виберіть момент, коли він буде спокійно стояти, покладіть м'яч біля самих його ніг та попросіть ударити по ньому.
Для того, щоб він не втратив рівноваги, можна підтримати його за руку.
Коли він навчиться бити по м'ячу стоячи і без вашої допомоги, спробуйте помістити м'яч трохи далі, щоб дитині довелося спочатку дійти до нього, а потім уже вдарити.
ЗМ.Г.106. З НЕВЕЛИКОЇ ВІДСТАНІ РУХОМ ЗНИЗУ ВГОРУ ЗАКИДАЄ М'ЯЧ У КОРЗИНУ
Оволодівши цим умінням, ваш малюк зможе впевнено кидати м'яч з стоячого положення і, можливо, навіть цілитись у що-небудь. Результат позитивний, якщо він зуміє кинути м'яч прямо вам у руки, тому що за величиною це менша мішень, ніж корзина.
Як оцінити:
Матеріали: корзина, шириною приблизно 50 см. Маленький, наприклад, тенісний м'яч.
Спосіб: поставте малюка приблизно на відстані один метр від корзини і попросіть кинути в нього м'яч. Якщо потрібно, покажіть, як це робиться.
Результат позитивний, якщо у трьох випадках з п'яти дитині вдасться закинути м'ячик у корзину.
Як учити: можливо, маленький мішечок, наповнений горохом, буде зручніший, ніж м'яч. Він не буде відскакувати від країв корзини. Корзина чи будь- який інший контейнер, обраний вами, мають бути стійкими. Замість контейнера можна взяти велику автомобільну покришку чи картонну коробку. Притуліть ваш контейнер до стіни, поставте малюка на відстані кроку від нього і, показавши йому, як треба кидати м'ячик, попросіть його зробити те саме. Відзначайте кожну спробу малюка, потім повертайте мішечок з горохом і спонукайте зробити ще. У хорошу погоду можна займатися на вулиці, наповніть відро водою і кидайте в нього будь- які пластмасові чи металеві предмети, які при влучанні робили б веселий сплеск.
Коли дитина навчиться цілитися точніше, збільшіть відстань між нею та корзиною, потім збільшіть ще, і так до тих пір, доки відстань не буде 1,5 метра. Замість мішечка візьміть м'ячик. У будь-якому разі не слід допускати постійних промахів, які можуть сильно вразити. Краще поставити його ближче до контейнера або сам контейнер зробити більшим. І тільки після того, як ви переконаєтесь, що ваш малюк упевнено попадає в корзину з невеликої відстані, збільшіть відстань.
Давайте малюкові якомога більше можливостей кидати м'яч. Для цього можна намалювати мішень на стіні.
ЗМ.Г.107. Б'Є ПО М'ЯЧУ НОГОЮ З РОЗМАХУ
Для того, щоб вдало виконати цю вправу, малюк має вміти тримати рівновагу, стоячи на одній нозі, а іншу в цей час підняти і зробити мах. Це буде розвитком навички, розглянутої у розділі ЗМ.Г.85. Там завдання було легше: дитині було достатньо підійти до м'яча і на ходу штовхнути ногою.
Як оцінити:
Матеріали: легкий гумовий м'яч, розміром з футбольний.
Спосіб: покладіть м'яч на підлогу недалеко від дитини і попросіть ударити по ньому. Якщо треба, покажіть, як це робиться.
Результат позитивний, якщо 3 рази з 5 малюк зможе вдарити по м'ячу ногою з розмаху і не втратить рівноваги.
Як учити: спочатку можна зробити так: поставте малюка спиною до стінки, а самі сядьте на коліна перед ним, але не прямо, а трохи збоку. Перед його ніжкою, яка найближча до вас, покладіть великий пляжний м'яч і, взявши малюка за плече, нахиліть його трохи до іншої ніжки. Попросіть його вдарити по м'ячу і, якщо треба, допоможіть йому зробити це. Потім покладіть м'яч перед другою його ніжкою, пересядьте самі і спробуйте допомогти йому зробити те саме іншою ногою.
Коли малюк зрозуміє, що від нього вимагається, допоможіть йому спертися руками об стіну, розвівши їх трохи в боки, а самі сядьте на коліна навпроти. Зараз він буде посилати м'яч до вас, а ви будете повертати його прямо до його ніжки для того, щоб він бив знову.
Вам слід пропонувати малюкові м'ячі, різні за розмірами і вагою. Чим точніше він буде попадати, тим менших розмірів м'яч можна йому давати. Тренуйтесь до тих пір, доки дитина не навчиться бити по м'ячу діаметром 15 см.
Наступний етап навчання - уже не біля стіни, а біля перил чи підлокітника крісла. М'яч, як і раніше, кладеться біля ніжки малюка. При потребі можна допомогти йому під час удару нахилитися до опорної ноги. На цьому етапі, як і на попередньому, треба поступово зменшувати розмір і збільшувати вагу м'яча. Тренуйтеся біля перил до тих пір, поки малюк не навчиться бити по м'ячу діаметром 15 см. Слідкуйте за тим, щоб дитина трималася за перила однією ручкою і не поверталася до них, щоб схопити іншою ручкою теж.
Крім того, можна його поставити боком до стінки, щоб малюк спирався на її рівну поверхню однією рукою.
Наступний крок - відвести малюка зовсім від опори. Підтримувати його будете ви. Якщо ви візьмете його руку за кисть, вам буде легше контролювати ступінь його підтримки. При потребі ви зможете забезпечити малечі міцну опору, а з іншого боку, якщо ви будете лише легенько торкатися його ручки, то, стоячи спокійно, він буде майже без підтримки, проте під час удару ви допоможете зберегти рівновагу.
Попросіть когось приєднатися до вас, щоб, стоячи навпроти малюка, він міг би повертати м'яч ногою. Тоді ваша гра буде нагадувати футбол. Дитині може по- справжньому сподобатися це завдання, і вона забуде, що раніше, відбиваючи м'яч, вважала вашу допомогу необхідною.
Відпрацювавши цю навичку, дитина може почати готуватися до наступної вправи на цю ж тему (ЗМ.Г.109). А поки що ускладніть завдання: попросіть малюка вдарити по м'ячу, потім підійти до нього ще раз і вдарити знову.
Крім того, можна спонукати малюка бити по м'ячу з більшою силою. Для цього варто намалювати лінію і попросити малюка вдарити так, щоб м'яч перелетів через лінію. Поступово можна збільшувати відстань між ним і цією лінією.
ЗМ.Г.108. СТОЇТЬ ПРЯМО, НОГИ РАЗОМ, І КИДАЄ М'ЯЧИК ПІДНЯТОЮ І ЗАКИНУТОЮ ЗА ГОЛОВУ РУКОЮ
Зараз ми будемо займатися кидком іншого типу - згори. Приступити до навчання малюка ви можете одночасно з початком роботи над попереднім умінням (ЗМ.Г.107).
Спочатку дитина буде кидати м'яч, стоячи прямо і дивлячись перед собою.
При цьому замахуватися він буде рукою, піднятою вище голови. Пізніше (параграф ЗМ.Г.127) він буде робити це з поворотом корпуса.
Як оцінити:
Матеріали: маленький м'ячик (на зразок тенісного).
Спосіб: покажіть дитині, як треба кидати м'яч зверху, і попросіть його зробити те саме.
Результат позитивний, якщо дитина зможе кинути м'яч однією рукою і зверху.
Як учити: на перших етапах вам може знадобитися помічник. Тоді один дорослий буде ловити м'яч і повертати його назад, а інший - допомагати малюкові кидати його.
Попросіть батька чи старшу дитину стати навпроти, приблизно в 3 метрах від малюка. Малюкові дайте м'яч і надайте йому можливість самостійно вирішувати, якою рукою кидати. Потім станьте за його спиною, підніміть угору його руку, відведіть її трохи назад і, сказавши: “Кинь м'яч!”, Махніть рукою вперед і допоможіть випустити м'яча. Тато може зловити м'яч і повернути його вам для того, щоб ви повторили кидок. Якщо ніхто не може вам допомогти, станьте навпроти стіни і допомогайте дитині кидати м'яч у стіну. Намагайтеся в міру засвоєння цієї навички допомогати все менше й менше, і займайтесь до тих пір, доки малюк не навчиться робити те, що треба, цілком самостійно. Дуже важливо, щоб м'яч точно відповідав за розміром долоні малюка. Якщо він буде занадто великий чи важкий, то, коли малюк закине руку назад, він може випасти з руки.
Намагайтеся займатися щодня не менше 5 хвилин, і ви помітите, що ця навичка засвоюється дуже швидко.
ЗМ.Г.109. ПІДБІГАЄ ДО М'ЯЧА, ЗУПИНЯЄТЬСЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПРИЦІЛИТИСЯ, І Б'Є
Після того, як малюк навчиться бити по м'ячу з розмаху не розбігаючись, почніть учити його розбігатися. Одразу оволодіти цією навичкою не легко, і на початку дитина буде зупинятися, добігши до м'яча, цілитися в нього, і тільки потім бити.
Як оцінити:
Матеріали: гумовий м'яч, за розміром футбольного.
Спосіб: покладіть м'яч приблизно в 3 кроках від дитини. Попросіть її побігти і
вдарити по ньому ногою так, щоб він покотився до вас, або іншої особи, залученої до гри.
Результат позитивний, якщо малюк підбігає і б'є по ньому ногою. Перед тим, як ударити, він може зупинитися і прицілитися.
Як учити: для того, щоб малюк зрозумів, що треба робити, вам, можливо, доведеться перші рази бігати поруч з дитиною, тримаючи її за руку. Звісно, буде добре, якщо ви зможете залучити ще когось. Тоді дитина зможе посилати м'яч у його бік, а той, у свою чергу, відбиватиме його назад.
Якщо малюкові для того, щоб ударити по м'ячу з розмаху, необхідно спочатку зупинитися і прицілитися, дозвольте йому зробити це. У іншому випадку він може просто „набігти” на м'яч і підштовхнути його.
Коли дитина зрозуміє, що і як треба робити, спробуйте взагалі не допомагати
їй.
Намагайтесь щоб малюк якомога більше грав з іншими дітками.
ЗМ.Г.127. КИДАЄ М'ЯЧ, ПІДНЯВШИ РУКУ ВГОРУ І РОЗВЕРНУВШИ ТУЛУБ
Не так давно ваш малюк навчився кидати м'яч піднятою вгору рукою. При цьому він дивився прямо перед собою, і тіло його було нерухомим. Проте для того, щоб зробити правильний кидок, треба розвернути корпус, а вагу тіла перенести з однієї ноги на іншу. Якщо ви хочете, щоб ваш малюк кидав м'яч далеко, вам доведеться навчити його робити це правильно.
Діти оволодівають цією навичкою тоді, коли вчаться грати в крикет чи бейсбол. Відзначимо, що дівчатка рідко беруть участь у таких іграх і, в результаті, можуть так і не навчитися кидати м'яч. Можливість кидати предмети на великі відстані визначається не тільки однією силою, але й технікою.
Як оцінити:
Матеріали: маленький м'яч, на зразок тенісного.
Спосіб: придумайте якусь таку гру з м'ячем, щоб його треба було кидати.
Покажіть правильний прийом і попросіть малюка зробити так, як робите ви.
Результат позитивний, якщо малюк кине м'яч таким чином. Спочатку, тримаючи його в одній руці, повернеться так, що протилежне плече піде вперед, у напрямі кидка, при цьому вагу тіла дитина перенесе на ногу, яка буде позаду; потім підніме руку з м'ячем і, переносячи вагу тіла на іншу ногу, одночасно повертає корпус уже в іншому напрямку, поведе руку уперед і випустить м'яч.
Як учити: станьте позаду малюка і допоможіть йому зробити усі ці складні рухи так, щоб він відчув і зрозумів зміст. Крім того, демонструйте правильний прийом самі чи попросіть іншу дитину.
Поступово зменшуйте свою допомогу.
Малюк незабаром переконається, що цей прийом дозволяє кидати м'яч усе далі й далі.
Якщо маєте бажання, можна тренуватися під час гри у бейсбол чи крикет. Проте не менше задоволення принесуть йому ігри, в яких м'яч необхідно буде
кидати і ловити, або кидати в ціль, наприклад, у надувний басейн.
ЗМ.Г.128. ЛОВИТЬ М'ЯЧ ДІАМЕТРОМ 15 СМ ОБОМА РУЧКАМИ
Ловити м'яч важче, ніж кидати. Через це ми помістили цей параграф майже у самому кінці розділу. Проте, якщо ваш малюк раніше грав у будь-які ігри з м'ячем, він уже, безперечно, мав можливість спробувати.
Уміння ловити м'яч вимагає доброї зорово-моторної координації, і водночас, відповідні вправи, подібні цій, допомагають у її розвитку.
Як оцінити:
Матеріали: легенький м'яч, діаметром приблизно 15 см.
Спосіб: станьте навпроти малюка на відстані приблизно 1,5 м і киньте йому м'яч.
Результат позитивний, якщо 3 рази з 5 дитина зможе зловити м'яч. Скоріше за все, вона буде ловити м'яч обома руками і притискати його до грудей.
Як учити: як тільки ви починали вчити дитину кидати м'яч, ви запрошували 3-го партнера. Спробуйте запросити його ще раз. Він буде кидати м'яч, а ви допомагатимете малюкові ловити його. Станьте позаду нього, нахиліться над малюком і потримайте його руки в такому положені, при якому лише долоні будуть підняті вгору.
Коли м'яч впаде дитині на передпліччя, загніть його кисті вперед і зігніть його ручки в ліктях, щоб він міг притиснути м'яч до себе. Якщо для початку ви працюєте з м'яким м'ячем, він не буде боляче бити по руках, а коли малюк притисне його, то він стане сплюснутий. Нехай спочатку дитина буде стояти на відстані витягнутої руки від того, хто кидає м'яч, а потім поступово ви будете збільшувати відстань до одного, а згодом двох метрів.
Можна дати дитині кулю, яка надувається, і пограти разом, ви будете підкидати кульку, а він - ловити. Кулька легка, вона буде літати повільніше від м'яча, і дитині буде легше її піймати.
ЗМ.Г.129. Б'Є ПО М'ЯЧУ НОГОЮ З РОЗБІГУ (МОЖЕ НЕ ПОПАСТИ ПО НЬОМУ)
У розділі ЗМ.Г.109 розповідалось про навичку бити по м'ячу з розбігу. Проте у вправі, яка там описувалася, між розбігом та ударом допускалася пауза. Зараз дитині треба буде перейти від одного до іншого руху більш плавно. Перед тим, як побігти, вона має подивитися на м'яч і прицілитися, а після цього розбігтися і, не зупиняючись, ударити по м'ячу ногою.
Як оцінити:
Оцінювати так само, як і в розділі ЗМ.Г.109.
Результат позитивний, якщо малюк підбіжить до м'яча, стане на опорну ногу, другу відведе назад, зробить нею мах та вдарить по м'ячу. Оскільки в даному випадку ми оцінюємо вміння наперед розраховувати свої дії та виконувати їх так, щоб вони плавно переходили одна в одну, ви можете вважати результат
позитивним навіть у тому випадку, якщо малюк не попаде по м'ячу.
Як учити: якщо ви хочете навчити свого малюка бити по м'ячу правильно, йому потрібно багато тренуватися, причому тренуватися весь час після оволодіння вмінням ЗМ.Г.109. Дуже корисні у цьому випадку ігри з однолітками чи з ентузіастами-дорослими.
Закріплення та розвиток навичок цієї групи.
Перерахуємо деякі ігрові навички з тих, які зазвичай набуваються дітьми 4-5- літнього рівня розвитку.
- Вміння ловити м'яч руками.
- Вміння ловити м'яч діаметром 15 см на відстані 1 метр.
- Вміння попадати у ціль маленьким м'ячем, з відхиленням не більше 15 см.
- Вміння відбивати маленький м'яч битою чи ракеткою.
