РОЗДІЛ 2. ЗМ.Б: ВМІННЯ УТРИМУВАТИ РІВНОВАГУ, ХОДИТИ І БІГАТИ

Дата: 09.11.2022 11:22

Кількість переглядів: 1321

Ця велика група навичок є прямим продовженням розділу ЗМ.А. (Уміння малюка, який ще не ходить) і допомагає дитині від початку до кінця навчитися вільно бігати і добре утримувати рівновагу.

Уміння добре утримувати рівновагу дуже важливе для усіх навичок загальної моторики, які охоплює наша програма. Усі рухи, яких можна навчитися, вимагають уміння переносити свою вагу - спробуйте уявити, що відбувається, коли ми повзаємо, сідаємо чи ходимо. Малюк, який навчився ходити, не засвоївши, як утримувати рівновагу, матиме великі проблеми. Він може продовжувати ходити з широко розставленими ногами, рухатися вперед, не відриваючи ноги від підлоги, замість того, щоб переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу. Його хода буде напруженою, як у механічної ляльки, оскільки він ще не навчився повертати тулуб. Трапляється, що дитина не в змозі тримати правильну поставу через те, що м'язи її живота і стегон не тримають таз у правильному положенні; вона може виставляти вперед підборіддя і сутулитися, оскільки не навчилася керувати своїм корпусом. Деякі думають, що люди із затримкою розвитку, особливо із синдромом Дауна, ходять саме так, але це не обов'язково. Якщо ви проявите увагу до ранніх навичок загальної моторики, ймовірність такої ходи усунеться чи зведеться до мінімуму.

Постава, звісно, має дуже важливе значення, але також важливо, щоб рухи приносили радість дитині, і, якщо вона вміє утримувати рівновагу, буде рухатися із задоволенням. Малюк буде впевнено брати участь у грі з однолітками і не буде боятися, що його можуть штовхнути. Він уже буде отримувати задоволення від драбинок та гірок на дитячому майданчику.

Навіть якщо малюк уже ходить, варто перевірити його здібності утримувати рівновагу в положенні сидячи. Спочатку перевірте свою здатність утримувати рівновагу. Нехай хтось штовхне вас, коли ви сидете на стільці. Ви маєте проаналізувати, що відбувається. Правильна реакція на те, коли вас вивели з рівноваги, має бути такою:

1. Ви переносите свою вагу на коротшу частину тулуба.
2. Розтягуєте м'язи того боку тулуба, на який припадала вага.
3. Робите той бік, який не несе навантаження, коротшим (скорочуєте м'язи).
4. Повертаєте тулуб так, що плече того боку, який несе вагу, повертається вперед у бік стегна, яке не напружене.

Якби ви не зробили ці чотири кроки, ви б впали і боялись рухатися в бік. Поспостерігайте тепер, чи достатньо добре ваш малюк утримує рівновагу, коли сидить.

Якщо ваш малюк ще не ходить, і ви маєте підозру стосовно його можливостей

утримувати рівновагу, тобто маєте сумніви щодо його вміння керувати головою і тулубом, його здібності переносити вагу і повертати тіло, коли він сидить, оцініть його можливості відповідно до розділу ЗМ.А. перш ніж продовжити виконання вправ цього розділу.

Припустимо, що малюк отримав позитивні оцінки з усіх пунктів розділу А і він готовий іти далі та виконувати вправи розділу Б. Як ми відзначали вище, уміння утримувати рівновагу залишається головним питанням, для правильного навчання малюка вільної ходи і бігу, вміння кидати м'яч, їздити на велосипеді і лазити по драбині. Таким чином, уміння утримувати рівновагу присутнє в усіх навичках, які описані в цій програмі.

Додаткові вправи.

Крім вправ, які описані в цьому параграфі, є багато інших, які змусять відповідні м′язи працювати як одна „команда”, і допоможуть вашому малюкові навчитися утримуватиати рівновагу і мати правильну поставу. Нижче ми наводимо опис одного комплексу вправ, які рекомендовані всім діткам.

Вправи на дошці для нарізання хліба.

Ці вправи мають допомогти дитині навчитися контролювати м′язи тулуба, стегон та колін. Ляжте, покладіть собі на стегна дошку для нарізання хліба і поставте на неї малюка. Візьміть в руки книгу і допоможіть малюкові прийняти стійке положення, поклавши кисті його рук на книгу. Потім повільно і обережно почніть згинати і розгинати коліна. Якщо дитина не може втримати себе сама за допомогою книги, коли ви пересуваєте дошку, то ви можете притримати її за стегна чи за ніжки на рівні колін.

Прагніть того, щоб, як тільки малюк навчиться контролювати своє положення, вам можна було б послабити підтримку і збільшити швидкість коливання дошки.

Під час виконання цієї вправи дитині буде необхідно зігнути коліно тієї ноги, яка піднімається вгору. Спонукайте малюка подивитися назад, поверх того плеча, яке також іде вверх, коли ви рухаєте дошку, так, щоб він „вигнув” своє тіло, утримуючи при цьому рівновагу.

Вправи з опорою на стіну.

Ці вправи повинні змусити м'язи стегон та живота малюка працювати як „одна команда”. Це йому допоможе, стоячи, мати правильну поставу.

Попросіть малюка спертися на витягнуті вперед ручки.

Розташуйте його стопи так, щоб вони плоско стояли на землі або на столі. Тіло малюка повинне залишатися прямим, а сіднички не повинні випинатися. Постарайтеся зробити так, щоб дитині було цікаво виконувати цю вправу - нехай вона робить це, опираючись на дзеркало чи скляні двері, коли за ними хто-небудь стоїть.

Під час виконання цієї вправи вам слід проробити таке:

1. Підтримуючи малюка за тулуб, погойдайте його вперед та з боку в бік.
2. Спонукайте його повернутися та подивитися на вас.
3. Погойдайте його, коли він опирається на одну руку, тримаючи іграшку

в іншій.

4. Спонукайте малюка постояти на одній нозі, опираючись на  стінку  тільки протилежною рукою.
5. Погойдайте малюка, коли він стоїть тільки на одній нозі.

Вправи на сходинці.

Ці вправи повинні допомогти малюкові навчитися контролювати м'язи спини.

Ці м'язи допомагають стояти прямо на одній нозі, скакати, лазити та ін.

Поставте малюка так, щоб одна його стопа була на землі, а інша - на маленькій сходинці, дерев'яному бруску чи телефонній книзі. Ви також можете сісти на землю, витягнувши ноги, та поставити малюка поміж ваших ніг, поклавши одну з його ніг собі на стегно.

Можливо, спочатку ці вправи здадуться малюкові надто важкими. Якщо це так, мінімально підтримуючи його за стегна та зігнуте коліно, пограйтеся з ним в

„ладусі” або в гру „роби, як я”, або поспівайте з ним пісеньки, які супроводжуються різними рухами - так, щоб він не чіплявся за вас (ручки вгору, ручки в боки, ручки на голівку і т. д).

Як тільки малюк засвоїть це положення без сторонньої допомоги, злегка погойдайте його вперед, назад та з боку в бік, але так, щоб він не впав. Для урізноманітнення злегка покрутіть зігнуте коліно малюка, при цьому він повинен утримувати рівновагу.

Мета вправи - навчити малюка стояти прямо на одній нозі. Сходинка тут потрібна лише для підтримки стану рівноваги, і малюк не повинен нахилятися в бік чи вперед, випинаючи сіднички.

Вправи на батуті.

Маленький батут є ідеальним пристосуванням для виконання вправ, тому що надає багато можливостей для тренування реакцій утримання стану рівноваги та водночас приносить багато задоволення!

Поставте малюка на батут, обережно натисніть на його поверхню та погойдайте його з боку в бік, вперед і назад.

Покладіть на батут м'яч та попросіть малюка вдарити по ньому ногою. Якщо дитина побачить, що м'яч повертається назад, скільки сміху буде!

Якщо малюк може спокійно стояти на батуті, киньте йому м'яч та попросіть кинути його назад. Цей рух вимагає для утримання стану рівноваги значною мірою використовувати ступні.

Займаючись на батуті, не забувайте про обережність - вибирайте плавні вправи та завжди наглядайте за малям.

Вправи на балансуючих дошках.

Ці дошки дуже корисні для розвитку реакцій утримання стану рівноваги малюка. Коли дитина навчиться успішно утримувати рівновагу, стоячи у вас на колінах (на дошці для нарізання хліба), запрошуйте їй зробити те ж саме на балансуючій дошці. Це плоска дошка-гойдалка з невеликою амплітудою руху.

Міцно тримайте дошку, поки малюк не вилізе на неї, а потім дуже обережно погойдайте її з боку в бік. Коли малюк засвоїть цю вправу, починайте гойдати швидше.

Коли малюк зможе стояти на дошці впевнено, без сторонньої допомоги, запропонуйте йому погратися: кидати та ловити м'яч, бити по маленькому м'ячі ракеткою чи биткою. Тоді вправи принесуть йому більше радості та задоволення!

Цю дошку можна використовувати на всіх стадіях розвитку малюка - від періоду, коли він ще тільки лежить чи сидить, до повзання та стояння.

1. Вправа на дошці для нарізання хліба        2. Вправа з опорою на стіну

3. Вправа на похилій площині        4. Вправа на драбині

7. Вправа на гойдалці

Вправи на гойдалках.

Ці вправи чудово допомагають малюкові навчитися керувати колінами, що є необхідним для добре контрольованої ходи та впевненої участі в більшості рухових ігор.

Нехай малюк стане посередині дошки, поки ви тримаєте свої руки на його стегнах. Потім обережно погойдайте дошку вверх і вниз. Поступово він навчиться це робити без сторонньої допомоги.

Нехай малюк пройде по дошці - гойдалці, починаючи з опущеного кінця, з особливою обережністю посередині, потім спуститься вниз до протилежного кінця. Для початку вправи візьміть малюка за руку.

Нехай малюк стоїть у центрі дошки, широко розставивши ноги та намагаючись утримувати при цьому рівновагу. Якщо йому вдасться це зробити, подивіться, як він буде ловити м'яч чи відбивати його биткою чи ракеткою, стоячи на гойдалках!

Видирається по похилій площині.

Ці вправи дуже важливі для тренування м'язів, які підтримують тулуб у правильному положенні. Це важливо як для постави, так і для утримання рівноваги.

Важливо пам'ятати, що під час “ведмежої” ходи малюкові потрібно згинати коліна. Чим крутішою ви зробите похилу площину, тим сильніше дитині доведеться працювати і тим сильніше згинати коліна.

Щоб змайструвати похилу площину, можна взяти дошку для прасування білизни, покласти один її кінець на сходинку, гілку, яка низько росте чи кушетку, і нехай малюк, як ведмежатко, піднімається на неї та опускається вниз. (“Ведмежа” хода - це хода навколішках з опорою на руки та стопи). На пізнішій стадії розвитку малюк зможе піднятися вверх та спускатися, а на ранній стадії він буде видиратися наверх, повертатися та з'їжджати на сідничках вниз - це завжди дуже весело!

Вправи на драбині.

Ці вправи є варіантами розглянутих вище вправ на гойдалках та похилій площині. Покладіть драбину на підлогу, і нехай дитина переповзе чи перекинеться через перекладину, як ведмідь. Коли вона навчиться це робити, то зможе ходити між перекладинами і, звичайно, просто ступати по них!

Вправи зі шваброю.

Ці вправи також допомагають косим м'язам живота та заднім м'язам стегна підтримувати правильну поставу і, крім того, сприяють утриманню рівноваги. Візьміть у руки швабру. Встаньте перед малюком та попросіть його натиснути на неї настільки сильно, наскільки це можливо. Потім поверніть її - “покрутіть”, та похитайте з боку в бік, вверх і вниз. Нехай малюк продовжує натискати на швабру в той час, як ноги його залишаються на одному місці. Сіднички дитини не повинні надто сильно випинатися. Ця вправа принесе багато задоволення!

Про цю групу вмінь.

Не лише спеціальні вправи розвивають у малюка вміння утримувати рівновагу. Спосіб, яким ви з дня на день багато разів берете малюка на руки, також може дуже допомогти. Коли малюк потрапляє у складне положення, не спішіть

витягнути його - спонукайте його знайти вихід самостійно. Допомагайте йому, тільки якщо це дійсно необхідно. На перший погляд такий підхід може здатися дещо жорстоким, але, діючи так, ви зробите малюкові велику послугу!

Стільки написано про вміння утримувати рівновагу - а як же хода, біг? Ми уважно розглядаємо тут уміння утримувати рівновагу, оскільки нікому з батьків не потрібно пояснювати, що вміння ходити - це важливо! Легко прийняти вміння ходити за основне завдання - суть та кінцевий результат фізичного розвитку. Але не менш важливою є і якість ходи. Важливою є здатність малюка, вільно рухаючись, радіти життю. Важливо, звичайно, і те, що відчуває дитина, спостерігаючи за іншими і порівнюючи себе з ними. Хороша якість ходіння залежить і від уміння малюка утримувати рівновагу, повертати (чи “обертати”) своє тіло, керуючи м'язами тазу, тулуба та шиї, та від уміння впевнено долати перешкоди. Коли малюк піде, - це, звичайно, важливо, але не менш важливо й те, як він піде.

Ця група об'єднує багато вмінь, і, можливо, дитина буде засвоювати їх не точно в тій послідовності, в якій вони тут наведені. Коли ви будете тестувати малюка, не зупиняйтеся на початкових уміннях, якщо вони викличуть труднощі. Прогляньте весь список навичок, можливо, знайдеться якась одна в кінці списку, з якою малюк може справитися або якій може навчитися одразу .

Нижче наведений список умінь, які розглядаються в цьому параграфі:

12-15 місяців

1. Йде від одного предмета меблів до іншого, долаючи простір.
2. Ходить, штовхаючи возик.
3. Стає на коліна без сторонньої допомоги.
4. Стоїть самостійно протягом 10 секунд.
5. Ходить, коли його підтримують за одну руку.
6. Піднімається з підлоги без сторонньої допомоги.
7. Ходить самостійно, високо піднявши руки.

15-18 місяців

8. Ходить без стороньої допомоги, руки вільні й розслаблені.
9. Тягне за мотузку іграшку на колесах.
10. Нахиляється до підлоги і повертається у вихідне положення.
11. Встає з маленького стільця.
12. Біжить (швидко йде), опустивши очі на підлогу.

18 місяців-2 роки

13. Ходить, може раптово зупинитися і повернутися.
14. Ходить за допомогою дорослих по дошці шириною 30 см, яка лежить на підлозі.
15. Сідає спиною чи вилазить боком на маленький стілець.

Від 2 до 3 років

16. Носить великий ( до 30 см в діаметрі) предмет.
17. Під час ходи переступає перешкоди.
18. Ходить між 2 паралельними лініями, які розташовані на відстані 30 см одна від одної.
19. Ходить задом наперед.
20. Не втрачаючи рівноваги, сідає навпочіпки для того, щоб гратися.
21. Встає з маленького стільця, не використовуючи руки для підтримки.
22. Штовхає і тягне велику іграшку.
23. Біжить вперед, твердо ступаючи на всю стопу.
24. Проходить 4 кроки по бруску.
25. Стоїть навшпиньки.
26. Протягом 3 секунд стоїть на одній нозі.
27. Ходить без зайвої допомоги, роблячи крок то однією, то другою ногою, по дошці шириною 20 см, яка лежить на підлозі.

Від 3 до 4 років

28. Ходить прямо, задом наперед, боком , тягне велику іграшку.
29. Проходить навшпиньки 3 метри.
30. Ходить з підтримкою по брусі, піднятому на висоту 10 см.
31. Ходить без підтримки по вузькій лінії на підлозі.
32. Протягом 5 секунд балансує на одній нозі - тій, на якій йому легше утримувати рівновагу.
33. Бігає, зупиняється, обминаючи кути, уникає перешкоди.
34. Біжить, переносячи вагу на ногу, яка є попереду, махаючи при цьому протилежною рукою.

ЗМ.Б.66. ПОДОРОЖУЄ МІЖ МЕБЛЯМИ, ДОЛАЮЧИ ПРОСТІР

Якщо малюк закінчив засвоєння навичок, які описувалися в параграфі ЗМ.А, він повинен лише мінімально використовувати свої руки для підтримки, тому що для керування тулубом він більшою мірою використовує стегна та ноги.

Зараз малюк сміливіший, ніж раніше, і не обмежується стоянням біля якого- небудь одного предмета меблів. Він починає долати простір, пересуваючись до предметів, які розташовані на відстані трохи більше довжини руки.

Як оцінити:

Матеріали: опора висотою до рівня грудей малюка, наприклад, стілець чи журнальний столик, друга опора розташована під кутом до першої на відстані одного-двох кроків. Іграшки.

Спосіб: поставте малюка біля першої опори. Покладіть на другу опору іграшки. Спонукайте малюка дотягнутися до другої опори і, коли він схопиться за неї, пересунути до неї ніжки якнайближче.

Результат позитивний, якщо малюк зуміє сам дістатися від однієї опори до іншої.

Як учити: якщо малюк підготовлений до цієї навички, йому не потрібна особлива допомога для її засвоєння. Якщо ж він не в змозі без особливих зусиль подолати простір з допомогою тих способів, які вказані нижче, продовжуйте виконувати вправи, описані в розділі ЗМ.А.65.

Для навчання цієї навички ви можете допомагати малюкові протягувати ручки до другої опори і, якщо це необхідно, направляти його стегна так, щоб він пересунув свої ніжки. Цю допомогу потрібно звести до мінімуму, якщо це буде можливо.

Коли малюк зрозуміє, що від нього вимагається, додайте ще який-небудь предмет, розташувавши всі три опори в лінію чи по колу. Додайте важчі для малюка опори, наприклад, вертикальну поверхню.

Поступово робіть проміжки між опорами все більшими і більшими, і ви не вспієте повернутись, а малюк уже піде.

Якщо в малюка понижений м'язовий тонус, візьміть еластичну пов'язку для голови (як описано в параграфі ЗМ.А), щоб допомогти йому ставити ноги близько одна біля одної. В іншому випадку дитина може продовжувати ходити з широко розставленими ногами. Щоб допомогти собі утримувати рівновагу, малюк повинен навчитися використовувати тулуб, навіть якщо це займе багато часу.

Одночасно з навчанням цієї навички ви можете займатися з малюком іншими вміннями ходити та стояти, описаними в цьому параграфі, які відносяться до 12-15- місячного рівня розвитку.

ЗМ.Б.67. ХОДИТЬ, ШТОВХАЮЧИ ВІЗОК

Це наступна сходинка на шляху до вміння ходити без сторонньої допомоги. Малюк усе ще користується опорою, але вона повністю перебуває під його контролем, і якщо він не буде нею правильно користуватися, вона його не підтримуватиме - це вам не мамині руки.

Як оцінити:

Матеріали: міцний дерев'яний візок - навантажений, якщо необхідно, кубиками - або міцний дерев'яний візок для ляльок. Плоска нековзка поверхня.

Спосіб: поставте малюка так, щоб він тримався за ручку візка, і попросіть його піти.

Результат позитивний, якщо малюк зможе іти вперед, штовхаючи візок, і достатньою мірою контролювати свої дії, щоб зуміти зупинятися та утримувати рівновагу, якщо він рухається надто швидко.

Як учити: якщо малюк ще не засвоїв усі вміння, описані раніше, вам не доведеться навчати його цієї навички. При засвоєнні цього вміння ваші пальці замінює ручка візка. Ручка візка має перебувати трохи вище від рівня грудей  малюка, свої ручки малюк повинен витягнути трохи вперед і стояти прямо позаду візка. Після засвоєння навичок, описаних у параграфі ЗМ.А, малюк звикне до того, що коли він іде, ви стоїте позаду нього, тому зараз слід привчити його до того, що ви будете перебувати збоку, а потім - спереду візка.

Покладіть пальці малюка на ручку візка так, щоб він схопився за нього, а самі станьте на коліна поряд та міцно візьміться за візок, щоб він не покотився вперед. Коли малюк навчиться впевнено стояти, тримаючись за візок, покотіть його вперед на 15 сантиметрів, а потім зупиніть. Такої відстані буде достатньо, щоб малюк утратив рівновагу, нахилившись уперед. Якщо він машинально не зробить кроку вперед, скажіть йому, що це потрібно зробити; потім, якщо він все ж таки не зробить кроку сам, своєю вільною рукою зігніть коліно малюка, яке ближче до вас,

та перенесіть його стопу вперед.

Якщо малюк відчує себе задоволеним та впевненим, коли ви рухаєте візок, стоячи збоку, пересуньте його на декілька кроків, ставши попереду візка. Рухаючись задом наперед на колінах, повільно тягніть візок вперед на невеликі відстані - щоразу чекайте, щоб малюк зробив крок, приставивши другу ногу, потім знову рухайте візок. Тренуйтеся на зовсім нековзкій поверхні, наприклад, на килимі чи на траві. Ще трохи, і малюк буде готовим намагатися керувати візком самостійно. Навантажте візок книжками чи брусками та почніть тренуватися, як і раніше, на нековзкій поверхні. Безпосередньо будьте поряд, щоб зупинити рух некерованого візка, інакше дитина може злякатися.

Малюк може й не знати, як штовхати візок, тому що раніше він лише тримався за ручку, і візок рухався. Перш ніж допомогти йому покотити візок, скажіть:

„Штовхай візок!”, щоб він знав, що коли ви штовхнете візок, він буде рухатися. Малюкові знадобляться тренування, щоб визначити, з якою силою потрібно штовхати візок, тому стійте поряд до тих пр, поки він не навчиться керувати ним упевнено.

Засвойте спочатку одну поверхню перед тим, як намагатися використовувати іншу, оскільки при використанні іншої поверхні малюкові потрібно буде знову вчитись штовхати візок. Одна мама дізналася, що її син навчився штовхати візок, коли побачила, як він швидко пронісся в отвір дверей, намагаючись не відставати від візка! Це закінчилось тим, що в кінці коридора малюк перевернувся разом з візком, однак скоро він навчився не спиратися на ручку надто сильно.

Ви можете надати великого значення цій вправі, якщо покладете у візок покупки, іграшки чи іграшкову „дошку” і візьмете це все на прогулянку.

Навчаючись штовхати візок, ваша дитина без сумніву декілька разів впаде- як і всі діти. Старайтеся бути поряд, щоб малюк не вдарився, однак на падіннях діти вчаться, тому не намагайтеся щоразу ловити дитину.

Купляючи візок, шукайте такий, який виглядає досить міцним, має широку основу та широку ручку, прикріплену шрифтами. Якщо ручка надто висока, малюк буде намагатися притискатися до неї ротом та жувати, тому при купівлі візьміть малюка з собою, щоб переконатися в правильності вибору висоти ручки. Дерев'яний іграшковий візок є ідеальною для початківців - „пішоходів”.

ЗМ.Б. 68. СТАЄ НА КОЛІНА БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ

До цього моменту малюк уже повинен мати хороші реакції збереження рівноваги у всіх положеннях, крім положення стоячи. Крім того, він повинен добре навчитися керувати тулубом та вміти одночасно користуватись і тулубом, і стегнами, що дозволить йому ставати на коліна.

Як оцінити:

Матеріали: низька опора та декілька іграшок.

Спосіб: посадіть малюка на підлогу. Піднесіть до нього іграшку, тримаючи її досить високо - так, щоб малюкові потрібно було стати на коліна, щоб до неї дотягнутися. Або покладіть іграшку на низьку підставку, щоб він змушений був стати на коліна, щоб дістати її.

Результат позитивний, якщо малюкові вдасться стати на коліна, щоб пограти з

іграшкою. Він може допомагати собі, опираючись лише однією рукою на плоску поверхню або на мить притиснувшись грудьми до опори. Йому більше не потрібна ваша допомога, щоб зберігати це положення.

Як учити: покладіть іграшки малюка на низьку опору та спонукайте його погратися в такому положенні.

Ми можемо вважати, що дитина засвоїла цю навичку, якщо вона в стані  нахилятися в різні боки, щоб узяти з підлоги іграшку, яка впала. Допоможіть малюкові це зробити, підтримуючи його за стегна. Поступово зменшуйте свою допомогу.

ЗМ.Б.69. СТОЇТЬ САМОСТІЙНО ПРОТЯГОМ 10 СЕКУНД

Уміння зберігати рівновагу без сторонньої допомоги, стоячи на двох ногах, є необхідною навичкою для набування впевненої ходьби. Це вміння не завжди приходить перш ніж малюк навчиться ходити самостійно - деякі діти можуть піти і до того, як навчаться стояти самостійно протягом 10 секунд - але це не означає, що вони навчилися ходити: їм потрібно переміщатися від однієї опори до іншої, і, якщо вони не доберуться до опори, вони впадуть. Тому, якщо дитина спробує піти перш ніж навчиться стояти, це не означає, що ви можете знехтувати навичкою, якій присвячено цей параграф - малюкові конче треба засвоїти цю навичку, і лише тоді він почне контролювати свою ходу.

На цьому ступені розвитку для додаткової стійкості малюк, стоячи, буде тримати ручки так, що вони утворюватимуть разом з плечами букву „W”. Також для більшої стійкості він розставить ніжки.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка на підлозі. Можна дозволити йому обіпертись об стіну, а потім легко потягнути назад від стіни. Можна також притулити малюка до кушетки та спонукати його стояти самостійно.

Результат позитивний, якщо малюк простоїть без підтримки 10 секунд.

Як учити: існує два способи навчання малюка стояти:

Спосіб 1.

Станьте на коліна позаду малюка, коли він стоїть. Дайте йому що-небудь потримати в руках, а самі підтримуйте його за стегна. Поки малюк стоїть, поступово зменшуйте свою допомогу, поки не зможете підтримувати його лише пальцем. Поспостерігайте за стопами малюка: якщо його центр тяжіння переміститься трохи вперед, пальці його ніг ніби чіплятимуться за підлогу, а якщо він нахилиться трохи назад, пальці трохи піднімуться, щоб допомогти дитині знову випрямитися. Цей рух стоп є важливим моментом збереження рівноваги в положенні стоячи. У міру  вдосконалення вміння зберігати рівновагу малюк все більше буде використовувати м'язи стоп.

Спосіб 2.

Другий спосіб навчання малюка вмінню стояти самостійно полягає в такому. Вам потрібно поставити малюка біля своїх ніг, личком у протилежний від вас бік, потім легко підштовхнути його вперед (зігнувши при цьому свої коліна). Якщо ви

відчуєте, що малюк у стані контролювати своє положення, дуже обережно випряміть свої ноги - не надаючи при цьому малюкові ніякої підтримки. Кілька разів повторюйте цю вправу, оскільки малюк буде відчувати себе в безпеці, якщо ви поряд.

Ви можете виявити, що дитина несамохіть звільняється від підтримки, коли, граючись, притуляється до маленького столика чи дивана. Дуже цікаво  спостерігати за виразом обличчя малюка, коли він розуміє, що стоїть самостійно. Зазвичай це так його вражає, що він відразу падає.

Якщо м'язи стегон малюка ще не зовсім зміцніли, робіть з ним якнайбільше необхідних вправ, але не очікуйте, що він відразу ж навчиться стояти самостійно. Зверніться до вправ на дошці для нарізання хліба, які наведені в передмові до цієї глави. Проробіть також вправи з опорою на стіну, щоб допомогти дитині навчитися контролювати м'язи живота та стегон, які повинні працювати разом.

ЗМ.Б. 70. ХОДИТЬ, ТРИМАЮЧИСЬ ЗА ОДНУ РУКУ

Поступово при ходінні ви все менше й менше будете підтримувати малюка. Ходіння з підтримкою за одну руку вимагає більшого вміння зберігати рівновагу, оскільки підтримка несиметрична.

Це приємне заняття для батьків, тепер ви можете ходити з малюком так, як ви ходите зазвичай (можливо, вам доведеться лише злегка зігнутись, в залежності від співвідношення вашого зросту та зросту малюка).

Як оцінити:

Спосіб: візьміть малюка за одну руку нижче від рівня плечей і походіть з ним.

Результат позитивний, якщо дитина пройде близько 2 метрів, не втрачаючи рівноваги.

Як учити: до цих пір іти дитині вперед допомагали її дві ручки - чи малюка тримали за обидві ручки, чи він тримав ручку возика. Спочатку раптова втрата половини цієї підтримки може сильно налякати його. Ви можете починати вправу, давши дитині щось потримати у вільній руці.

Стоячи збоку від малюка, візьміть обома руками його руку - одну свою покладіть на верхню частину руки малюка, а іншою візьміться за його кисть. Спочатку, щоб зберегти рівновагу, йому буде потрібна ваша рука, яка є ближче до його тіла. Дайте дитині вказівку: „Іди до столу!”, і спробуйте пройти спочатку 2 чи 3 кроки. Дитина може повернутися до вас, щоб подивитися чи схопитися за вас, тому руку, за яку ви її тримаєте, вам слід простягнути трохи вперед, і, якщо малюк утрачатиме рівновагу, зупиніться і зачекайте, поки він прийме вихідне положення.

Ймовірно, вам буде легше, якщо ви поведете малюка так, щоб його вільна ручка була біля стіни. Спонукайте його торкатися стіни, а не повертатися і хапатися за вас.

Зменшіть свою підтримку, опускаючи свою руку нижче, до ліктя малюка, а потім і до передпліччя. Можливо, після кожної такої зміни вам доведеться знову повертатися з малюком до стінки, щоб при потребі малюк міг використовувати вільну руку для підтримки.

Необхідно тримати дитину то за одну руку, то за другу, і кожен раз змінюйте

положення своїх рук, щоб малюк не став залежним від окремого положення і сили підтримки.

Поступово збільшуйте час ваших прогулянок і ходіть від стола до крісла, від крісла до дивана, від дивана до дверей. Вправи виконуйте настільки часто, наскільки це можливо, босоніж і в спеціальному взутті; якщо малюк часто падає на коліна - він повинен бути в тренувальних штанцях, а не в незручних повзунках. Якщо у вашого малюка понижений м'язовий тонус і /або він ходить, широко розставивши ніжки, зав'яжіть навколо стегон еластичну повязку (як описано у розділі ЗМ.А.), щоб ніжки малюка трималися разом. Варто ходити на різних поверхнях (килимі, траві, бетонному чи вініловому покритті), оскільки ці поверхні вимагають різного спрямування координації.

ЗМ.Б. 71. ПІДНІМАЄТЬСЯ З ПІДЛОГИ БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ

Для того, щоб бути повністю незалежним при ходінні, малюк повинен вміти підніматися з підлоги, не спираючись на меблі.

Як оцінити:

Спосіб: посадіть малюка на підлогу посередині кімнати. Запропонуйте йому іграшку так, щоб йому довелося встати для того, щоб дістати її.

Результат позитивний, якщо малюк може встати з підлоги без стороньої допомоги.

Як учити: при навчанні цієї навички можна виділити кілька сходинок.

Мета першої - навчити малюка почуватися комфортно в положенні сидячи навпочіпки.

Станьте на коліна на підлогу і посадіть малюка навпочіпки між своїми ногами, відвернувши його обличчя. Покладіть свої руки дитині на коліна, а свої коліна зсуньте ближче до стегон малюка, щоб він не впав.

Коліна малюка і його стопи мають бути широко розставленими. Покладіть на підлогу перед ним книгу і разом з ним спробуйте прочитати її. Потім легенько нахиліть малюка вперед, щоб він торкнувся руками підлоги попереду себе, але так, щоб при цьому торкався підлоги стопами (коліна зігнуті). Потім знову поверніться в положення сидячи навпочіпки. Погойдуйте малюка на п’ятках вперед і назад, щоб він торкався підлоги попереду себе. Перетворіть цю вправу на веселе заняття, наспівуючи і розмовляючи, в той час як ви будете нахиляти дитину назад і вперед.

Потім із цього ж положення, поклавши свої руки на плечі, нахиліть малюка вперед (так, щоб його ніс опинився над великими пальчиками ніг) і попросіть його встати. Важливо, щоб він не просто відхилив назад свої плечі та встав, відхилившись назад, - він має перенести свою вагу вперед, і спонукати його до цього ви зможете, якщо нахилитесь над ним так, щоб він не зміг відхилитися до вас. Якщо дитині важко встати, не відхиляючись назад, підставте своє передпліччя малюкові під руки поперек його грудей, а інше покладіть на його коліна. Натисніть на коліна малюка, а вільною рукою, яка лежить поперек його грудей, допоможіть йому встати. Щоб зробити заняття цікавішим, використовуйте віршик: „Носом вниз

посиди, потім встань та іди!”.

Якщо ви вже виконували вправи, які описуються в параграфах ЗМ.А.62 і 63 („сісти з положення стоячи”), розведіть коліна малюка великими пальцями своїх

рук і допоможіть йому поступово опуститися навпочіпки. Повторіть цю вправу багато разів - до тих пір, поки малюк не почне впевнено підніматися з положення сидячи навпочіпки і повертатися в це положення знову.

Кінцевий етап - це об'єднання тих навичок, які ви засвоїли раніше. З положення сидячи навпочіпки нахиліть малюка вперед так, щоб він переніс вагу свого тіла на руки, а потім, коли ручки все ще торкаються підлоги, перенесіть його вагу трохи назад, на ступні, і попросіть піднятися. Малюкові доведеться торкатися руками підлоги до тих пір, доки його ноги не стануть зовсім прямими; потім допоможіть йому випрямитися, погладжуючи його спинку від плечей донизу. Можливо, йому буде легше “повернути” тулуб так, щоб одна рука залишалася на підлозі, а протилежне плече потягнулося назад. Коли малюк прийме досить стійке положення, стоячи на ногах, він може підняти одну руку і відштовхнутися. Спочатку вам треба буде допомагати йому, поклавши свою руку йому на стегно, щоб він не впав уперед, а іншу - на його протилежне плече, щоб допомогти відштовхнутися.

ЗМ.Б.72. ХОДИТЬ САМОСТІЙНО, ВИСОКО ПІДНЯВШИ РУКИ

Задоволення, яке дитина отримує, коли ходить самостійно без зайвої допомоги, не потребує пояснень. Побачити, як малюк ходить - це бажання всіх батьків.

Ваш малюк починає ходити, тримаючи для більшої впевненості руки високо піднятими, і рухатися він буде швидко, оскільки він ще не володіє навичкою контролювати свою рівновагу, яка необхідна для того, щоб рухатися повільно.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка посередині кімнати чи притуліть до стінки, або меблів. Спонукайте його підійти до вас.

Результат позитивний, якщо дитина пройде самостійно 4 чи 5 кроків.

Як учити: між ходінням з підтримкою за одну руку і ходінням без сторонньої допомоги велика різниця. Подолання цієї великої психологічної перешкоди вимагає великої практики та заохочення. Багато дітей фізично здатні ходити, але в них немає впевненості, щоб від вас відірватись. Єдине рішення цієї проблеми - тренування.

Спосіб 1.

Коли маля ходить із задоволенням, тримаючись за одну руку, починайте тримати його за зап'ястя, щоб він більше не хапався за вашу руку. Це буде поступово відучати малюка від відчуття, що він повинен відразу схопитися за щось, перш ніж піти. У міру того, як упевненість малюка буде рости, зменшуйте силу, з якою ви тримаєте його зап'ястя, дайте його ручці при ходінні рухатись, щоб він використовував її як опору. Якщо малюк неохоче відпускає вашу руку, можна дати йому ручку віника чи швабри, а коли він звикне до цього, кусочок шлангу.

Ви будете триматись за один кінець, дитина за другий, і таким чином можна відучити його від безпосередньої підтримки.

Спосіб 2.

Спробуйте зробити так, щоб малюк проходив відстань між двома людьми,

наприклад, між мамою і татом. Станьте на коліна, на невеликій відстатні одне від одного. Поставте малюка спиною до себе, перед своїми колінами. Нехай він спочатку займе стійке положення, потім скажіть йому: „Іди до татка!”. Коли малюк дістанеться до татка, нагородіть його міцними обіймами, потім поверніть кругом, щоб тепер він повертався до мами! Повторюйте це знову і знову, до тих пір, поки дитина не зрозуміє, що не завдасть собі ніякої шкоди.

Поступово її впевненість буде зростати, і вона зробить ці декілька кроків без сторонньої допомоги.

Коли малюк буде досить впевнений у собі, щоб самостійно зробити один чи два кроки, перед ним постане нова проблема - досягти такого контролю над своїм тілом, щоб зробити вісім чи десять кроків і не впасти.

Таким чином, акцент змінюється - спочатку особлива увага приділяється тому, щоб спонукати малюка зробити декілька швидких кроків, потім тому, щоб він зробив самостійно один чи два кроки, потім, щоб він зупинився та зберіг рівновагу перш, ніж знову почне крокувати. Поставте малюка посередині кімнати, попросіть його піти, і тепер введіть слово „повільно”. Після двох чи трьох кроків, легенько торкніться одночасно до грудей та спинки малюка (достатньо торкнутись лише одним пальцем), щоб він зупинився. Дозвольте йому знову відновити рівновагу, а потім зробити ще два чи три кроки. Продовжуйте це робити протягом восьми чи десяти кроків. Коли малюк досягне певної мети, похваліть його: „Молодець, ти йшов повільно”. Надавайте дитині якомога більше можливостей експериментувати із самостійним ходінням. Розставте меблі так, щоб він міг проходити невеликі відстані від одного предмета до іншого. Помістіть малюка на відстані декількох кроків від столу чи ліжка та спонукайте його підійти до цих предметів. Чим більше пройде малюк, тим краще.

Занотуйте, яку частину часу дитина проводить на ногах, і постарайтеся

збільшити цей час. Намагайтеся проводити якомога більше часу з „крокуючими” дітьми такого ж віку, як і ваш малюк. Візьміть до себе в гості на пів дня маленьку дитину, яка вміє ходити, аби вона була взірцем для вашого малюка.

І знову ж, якщо ваш малюк ходить, широко розставивши ноги, використовуйте протягом певного часу пов'язку навколо стегон (як показано в главі ЗМ.А.), щоб змусити його ходити, тримаючи ніжки близько одна від одної.

ЗМ.Б. 75. ХОДИТЬ БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ, РУЧКИ ВІЛЬНІ ТА РОЗСЛАБЛЕНІ

Як тільки малюк навчиться контролювати свою ходу, його ручки розслабляться і не будуть більше перебувати у піднятому положенні, як це було під час засвоєння навички ЗМ.Б.72.

Як оцінити:

Спосіб: поспостерігайте за малюком, коли він ходить.

Результат позитивний, якщо малюк ходить, опустивши ручки вниз. При ходінні він повинен тримати їх вільно.

Як учити: з практикою малюк навчиться контролювати свої рухи.

Заохочуйте його ходити так швидко, як це тільки можливо. Часто буває легше та швидше понести дитину на руках, однак вам слід запланувати наперед, що, наприклад, у ванну, на обід, до машини і т. д. вона буде ходити сама. Надавайте малюкові більше можливостей ходити поза домом. Чим більше він відчує різних поверхонь, тим краще. Познайомте його з нерівними та похилими поверхнями, а також з м'якими поверхнями, як, наприклад, пісок. А як на рахунок того, щоб походити на вашому ліжку? Це ж так весело!

ЗМ.Б.76. ТЯГНЕ ЗА МОТУЗКУ ІГРАШКУ НА КОЛЕСАХ

Це вміння вимагає, “повороту” тулуба, щоб при ходінні дивитись назад, або крокувати задом наперед. І те, й інше потребує добре розвиненого вміння зберігати рівновагу.

Як оцінити:

Матеріали: приваблива іграшка, бажано та, яка створює звуки і яку можна везти за собою.

Спосіб: дайте малюкові мотузку від іграшки та попросіть повезти її або покажіть, як це робиться.

Результат позитивний, якщо малюк провезе іграшку на відстані двох метрів або йдучи при цьому вперед та тягнучи іграшку позаду себе, або ідучи задом наперед і тягнучи іграшку за собою.

Як учити: спочатку вам потрібно знайти іграшку, яка буде найбільш цікавою для вашого малюка, а потім продемонструвати, як з нею гратися. Пам'ятайте, що дитина зацікавиться лише зовнішнім виглядом та звуком, який створює іграшка а не тим, що треба ходити, повертаючись назад або задом наперед, тому ви повинні переконати малюка, що найкращий спосіб змусити іграшку працювати, це ходити разом з нею - а не сидіти і возити перед собою. Отже, дайте малюку в руки мотузку і пройдіть з ним вперед так, щоб він тягнув іграшку за собою. Можливо, дитина буде зрідка зупинятися, щоб подивитись на іграшку, тому нагадуйте їй: „Йди далі!”. Поступово вона зрозуміє, навіщо потрібно брати іграшку на прогулянку. Можливо, у той час, коли ви гуляєте зі справжньою собакою, він може взяти з собою яку- небудь тварину - іграшку, яку можна тягнути за собою.

ЗМ.Б.77. НАХИЛЯЄТЬСЯ ДО ПІДЛОГИ ТА ПОВЕРТАЄТЬСЯ У ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Сенс ходіння буде обмежений до тих пір, поки малюк не навчиться зупинятися, нахилятися, піднімати з підлоги який-небудь предмет і знову випрямлятися без сторонньої допомоги. Якщо малюк не зможе це робити, то, коли у нього щось впаде на підлогу чи коли він побачить на підлозі щось цікаве, йому доведеться сісти для того, щоб підняти чи вивчити цей предмет.

Як оцінити:

Матеріали: цікава іграшка.

Спосіб: коли малюк стоїть посеред кімнати, покладіть перед ним на підлогу іграшку і попросіть підняти її.

Результат позитивний, якщо малюк нагнеться чи сяде навпочіпки, щоб підняти іграшку, і знову випрямиться, щоб її роздивитися.

Як учити: ви можете навчати малюка цьому вмінню, використовуючи способи, описані в розділі ЗМ.Б.71 (встає з підлоги самостійно). Тепер йому потрібно підняти з підлоги яку-небудь вагу, тому коли він буде намагатися встати, центр тяжіння його тіла повинен буде міститися ще далі за стопами. Щоб допомогти дитині, покладіть позаду на її стегна свої руки. Тоді вона зможе впевнено утриматися на п'ятах, коли встає. Спочатку використовуйте дуже легку іграшку, яку малюк зможе втримати в одній руці, щоб другою рукою він міг би спертися на підлогу, коли встає. Іграшка має бути достатньо маленькою, щоб маля могло схопити її однією рукою. Використовуйте таку маленьку легку іграшку до тих пір, поки малюк не навчиться вставати без вашої допомоги. Коли йому вдасться це зробити, введіть у роботу важчу іграшку, але таку, яку він усе ж таки зможе схопити однією рукою. Знову ж таки, нехай малюк досягне самостійності, перш ніж ви дасте йому іншу легку іграшку, але вже таку, яку потрібно схопити двома руками, наприклад, м'яч.

Спочатку, щоб випрямитися без допомоги рук, малюк потребуватиме вашої

допомоги, яка стабілізуватиме його стегна в положенні сидячи навпочіпках перш ніж він устане. Поступово зменшуйте вашу допомогу, поки вона зовсім не буде потрібна.

ЗМ.Б. 78. ВСТАЄ З МАЛЕНЬКОЇ ТАБУРЕТКИ

Ця навичка потребує хорошого вміння керувати корпусом та стегнами, вона подібна до навички, яка була описана в розділі ЗМ.Б.71 (встає з підлоги самостійно).

Як оцінити:

Матеріали: табуретка чи лавочка, яка підходить дитині за зростом. Стопи малюка повинні стояти рівно на землі.

Спосіб: посадіть малюка на табуретку та попросіть його встати. Щоб підбадьорити його, ви можете, не допомагаючи, тримати свої руки витягнутими. Малюк може відштовхнутися своїми руками від табуретки чи від стола, але він не повинен покладатися на вас.

Результат позитивний, якщо малюк зможе встати без сторонньої допомоги.

Як учити: як показано в розділі ЗМ.Б.71, малюк повинен навчитися нахилятися вперед „носом над носочками”. Спочатку дозвольте йому триматися за ваші руки та направте його так, щоб він встав. Зменшіть свою допомогу, коли він зрозуміє, що від нього вимагається.

Маленький стілець та столик є ідеальними для малюка на цьому ступені. Коли малюк закінчить гратися, він може відштовхнутися від столу і встати. Виберіть такий стілець, який би дозволив маляті при вставанні помістити стопи трохи назад, під стілець (ви побачите, що робите так само, коли встаєте з стільця). Сидіння стільця має бути рівним, а не нахиленим назад - нахил назад не найкраще положення для тазу дитини.

ЗМ.Б. 79. БІЖИТЬ (ШВИДКО ЙДЕ), ДИВЛЯЧИСЬ У ПІДЛОГУ

Перша спроба малюка побігти - це, по суті, просте швидке ходіння, при якому його нога весь час знаходиться на землі. Ви помітите, що малюк витрачає багато зусиль, коли пробує бігти. Намагаючись додати собі стійкості, він тримає своє тіло надто прямо. Це вміння потребує від нього повної концентрації - йому потрібні навіть очі. Малюк приковує погляд до підлоги, концентруючись лише на тому, куди він іде!

Як оцінити:

Спосіб: Заохочуйте малюка побігти, організувавши змагання, гру в переслідування чи бігання за м'ячем.

Результат позитивний, якщо малюк намагається бігти, використовуючи швидку ходу. На даному ступені його погляд буде прикований до землі. Якщо дитина біжить вільніше, ніж раніше, ви можете поставити за цей пункт “плюс” і продовжувати навчати його інших навичок бігу.

Як учити: ця навичка буде вдосконалюватися в міру розвитку загальної здатності малюка рухатись. Найкращий спосіб надихнути малюка на біг - залучити інших пограти з ним в рухові ігри й самому взяти в них участь! Подивіться на способи, які описуються далі в розділі ЗМ.Б.94. З їхньою допомогою можна заохочувати малюка до бігу протягом усього часу.

ЗМ.Б.81. ХОДИТЬ, МОЖЕ ПОВЕРНУТИСЯ ТА ВИПАДКОВО ЗУПИНИТИСЯ

Як тільки малюк почне ходити, йому неодмінно треба буде навчитися керувати своєю ходою. Його життя буде в небезпеці, якщо він не зможе зупинитись при зустрічі з перешкодою, чи обігнути гострий кут. Йому необхідно повністю контролювати свою ходу, а не тільки “слідкувати за центром тяжіння”, щоб залишатись у вертикальному положенні.

Як оцінити:

Матеріали: перешкоди, наприклад окремі предмети меблів.

Спосіб: створіть „лабіринт” перешкод, розставивши їх по кімнаті у будь-якому порядку. Покличте малюка, щоб він прийшов до вас із однієї, потім з другої частини кімнати, або пограйте в гру „іди за тим, хто веде”.

Результат позитивний, якщо малюк може обійти перешкоди, не вдарившись у них. Він повинен уміти відразу ж повернутися та зупинитися.

Як учити: уміння, про яке ми говоримо, розвивається одночасно зі здатністю контролювати свою ходу. Якщо малюк відчуває труднощі, виберіть деякі вправи для збереження рівноваги з наведених на початку цієї глави.

ЗМ.Б. 82. ХОДИТЬ З ДОПОМОГОЮ ДОРОСЛОГО ПО ДОШЦІ ШИРИНОЮ 30 СМ, ЯКА ЛЕЖИТЬ НА ПІДЛОЗІ

Ця вправа обмежує область, яка використовується для ходи і, відповідно

вимагає повного розвитку реакцій збереження рівноваги.

Як оцінити:

Матеріали: дошка шириною 30 см і довжиною 3 м, яка лежить на рівній поверхні.

Спосіб: візьміть малюка за руку і, коли він піде по дошці, ідіть поряд з ним.

Результат позитивний, якщо малюк при ходінні ставить стопи на дошку і доходить до кінця дошки.

Як учити: починайте тренуватися на дошці, ширина якої трохи вужча від ширини тієї смуги, яку займає малюк, коли іде своєю нормальною ходою. Цю вправу малюк повинен виконувати босим, тримаючи обидві руки протягнутими вперед. Широко розставте свої ноги, поставивши їх по обидва боки дошки, і йдіть задом наперед. Дошка має бути досить вузькою, щоб, крокуючи, малюк відчував її край та розумів, що впаде, якщо не буде стежити за своєю ходою. Деяких дітей не хвилює думка про падіння, тому що дошка лежить на підлозі і падати далі підлоги, здається, і нікуди. Тому вони не намагаються залишатись на дошці. Якщо це відбувається з вашим малюком, покладіть по цеглині на кожен край дошки, щоб злегка підняти її, і малюк буде більш обережно ставити свої стопи. Добре, якщо у вас є ще одна дошка шириною 38 см, оскільки на ній діти відчувають себе більш впевнено. Як тільки малюк навчиться ставити свої стопи більш впевнено, підтримуйте його лише за одну руку. Постійно кажіть йому: “Ступай обережно!” і підтримуйте то за одну, то за другу руку. Будьте дуже уважні, використовуючи для самостійного ходіння малюка цегляні огорожі по краях саду, бордюри, встановлені навколо невеликих водойм; усе це, безумовно, дуже привабливі для дітей об'єкти.

ЗМ.Б.83. СІДАЄ СПИНОЮ АБО ЗАЛАЗИТЬ БОКОМ НА МАЛЕНЬКИЙ СТІЛЕЦЬ

Це дуже корисна практична навичка, необхідна для самостійної участі в таких заходах, як прийом їжі, і в багатьох інших ситуаціях у дитячих яслях та садках.

Як оцінити:

Матеріали: дитячий стілець без підлокітників.

Спосіб: поставте малюка лицем до стільця або поряд зі стільцем. Попросіть його сісти.

Результат позитивний, якщо дитина сідає на стілець без сторонньої допомоги спиною або залазить на нього боком.

Як учити: поставте стіл поруч зі стільчиком, який ви приготували для вашої дитини. До цього часу малюк має вміти залазити на ті чи інші меблі, щоб сісти поруч із вами. Йому треба буде закинути зігнуте коліно на поверхню, на яку він хоче залізти. Якщо ваш малюк цього не робить, спонукайте його спочатку зробити ці дії таким чином: сидячи на ліжку і поставивши маля обличчям до себе, допоможіть йому зігнути коліно і лягти на ліжко, а потім повернутися, щоб сісти поруч з вами. Часто це є першим способом, за допомогою якого дитина буде вилазити на стілець, але їй варто бути трохи точнішою, коли діло доходить до дитячого стільця, оскільки його поверхня значно менша.

Коли малюк тільки починає вчитися сідати на стілець, вам слід поставити стілець біля стіни, щоб він не впав назад.

Якщо стілець для дитини трохи завеликий, поставте перед нею маленьку лавочку для ніг, потім покажіть, як поставити на неї одну ногу і відштовхнутися для того, щоб сісти на стілець.

Маленький столик, який стоїть у кутку поруч зі стільцем, забезпечить малюкові додаткову підтримку.

Допоможіть маляті навчитися сідати на стілець збоку. Для цього поставте його спиною до бічної сторони стільця. Він покладе одну руку на столик, іншу на стілець. Потім сяде і повернеться на стільчику обличчям уперед.

Малюка можна заохочувати сідати самостійно, де б не виникала така можливість; не садовіть його на стілець самі, щоб зекономити час.

ЗМ.Б.87. НОСИТЬ ВЕЛИКИЙ (ДО 30 СМ В ДІАМЕТРІ) ПРЕДМЕТ

Це ще одна навичка збереження рівноваги, яка вимагає деякого зміщення центру ваги, а саме вага малюка має переноситися трохи назад, щоб забезпечити протидію вазі предмета, який він несе.

Як оцінити:

Матеріали: великий м'яч чи коробка шириною приблизно 30 см.

Спосіб: дайте малюкові предмет і попросіть віднести його іншій людині, яка перебуває на відстані 3 метрів.

Результат позитивний, якщо дитина, не втративши рівноваги, віднесе предмет іншій людині без будь-якої допомоги.

Як учити: починайте тренуватися з м'ячем чи іншим подібним легким предметом, який малюк зможе нести обома ручками. Спонукайте малюка віднести предмет мамі, яка перебуває від нього на відстані кількох кроків, а потім далі, і так до 3 метрів. Не намагайтеся збільшувати вагу предмета до тих пір, доки малюк не пройде впевнено певну відстань, тримаючи предмет обома ручками. Використання обох рук для втримання предмету означає, що ручки малюка не вільні і не можуть використовуватися для збереження рівноваги. Саме тому для того, щоб малюк міг іти впевнено, треба тренуватися на рівній підлозі. Якщо дитина кине м'яч, скажіть: “Підніми його!”, і продовжуйте далі. Тренуйтесь, використовуючи найрізноманіт- ніші предмети, але завжди пояснюйте дитині, що вона має зробити, наприклад: “Віднеси це до мами!”, “Дай це тату!”, “Поклади ведмедика у ліжечко!”

ЗМ.Б.88. ПІД ЧАС ХОДІННЯ ДОЛАЄ ПЕРЕШКОДИ

Ця навичка є дуже важливою для нормального ходіння. Дитині було б не дуже зручно, якби довелося зупинятися, опускатися і переповзати через кожну перешкоду на своєму шляху.

Як оцінити:

Матеріали: перешкоди, такі, як кубики, книжки, мішечки, наповнені крупою.

Спосіб: покладіть перешкоди на підлогу і спонукайте малюка переступити через кожну з них, так щоб дістатися до вас.

Результат позитивний, якщо під час ходіння маля зможе переступити через перешкоди, не втрачаючи при цьому рівноваги.

Як учити: ця навичка є поєднанням багатьох інших навичок, включаючи навички долати сходинки і драбинки, які описані у розділі ЗМ.В. Якщо ви ще не почали вправи, які описані у параграфі В, зробіть це зараз, надаючи водночас дитині можливість тренуватися в доланні перешкод щодня. Треба вміти добре зберігати рівновагу, тому, якщо ваша дитина опускає руки на підлогу, зустрічає на своєму шляху перепони, поверніться до тих розділів ЗМ.А, в яких мова йде про вміння зберігати рівновагу. Крім того, варто переконатися ще раз, що малюк  засвоїв вправи на рівновагу, які наведені на початку розділу ЗМ.Б.

ЗМ.Б.89. ХОДИТЬ МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ЛІНІЯМИ, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ НА ВІДСТАНІ 30 СМ ОДНА ВІД ОДНОЇ

Ці вправи доповнюють параграф ЗМ.Б.82, в якому розповідалося про те, як навчати дитину ходити по дошці з допомогою дорослого. Вправи, наведені в цьому розділі, допоможуть малюкові навчитися контролювати свою ходу, спонукають його ходити по вузькій смузі (що можливо, тільки якщо ноги не розставлені широко) та підготують його до подальших вправ на гімнастичному брусі, які наведені нижче в цьому розділі.

Як оцінити:

Матеріали: крейда чи дві мотузки, довжиною три метри кожна.

Спосіб: намалюйте дві паралельні лінії, довжиною 3 метри, кожна на відстані 30 см одна від одної. Або зробіть таку доріжку, використовуючи дві мотузки. Стоячи між двома лініями, попросіть малюка підійти до вас.

Результат позитивний, якщо дитина пройде відстань 3 метри між лініями.

Як учити: більшість дітей оволодівають цією навичкою, якщо багато тренуються. Можна починати вправи, зменшивши відстань. Таку доріжку, яка описана вище, можна включити в ряд перешкод, тому ходити між двома лініями можна одночасно з переступанням через перешкоди, зупинками та поворотами.

ЗМ.Б.90. ХОДИТЬ ЗАДОМ НАПЕРЕД

Здатність крокувати задом наперед є однією з найважливіших реакцій збереження рівноваги в стоячому положенні. Спочатку, якщо малюк нахилиться назад, він буде сідати на сіднички, а не робити крок назад для відновлення рівноваги. Поки малюк не навчиться робити крок назад, його хода та положення стоячи будуть нестійкими. Це вміння діти часто використовують у грі.

Як оцінити:

Спосіб: поставте малюка посередині кімнати та легенько нахиліть назад. Результат позитивний, якщо малюк робить три кроки назад. Результат буде

також позитивний, якщо ви бачили цей рух під час гри.

Як учити: один зі способів заключається в наступному: станьте спереду малюка і декілька раз легенько штовхніть його в груди чи в плече. Це викличе зміщення центру його тяжіння назад та змусить відступити назад. Продовжуйте стояти точно перед малюком, легенько штовхаючи його, щоб він продовжував відхилятись назад.

Другий спосіб - стати позаду малюка, тримаючи його за плечі. Нахиліть його назад, до себе, і тримайте так, щоб він втратив рівновагу і відчув себе незручно, до тих пір, поки не ступить назад. Можливо, малюк спробує втримати ваші руки на своїх плечах, але це не буде мати значення до тих пір, поки він не ступить назад. Якщо малюк не ступає назад, це відбувається тому, що ви дозволяєте йому надійно опиратися на вас - заберіть свої ноги від спинки малюка і тримайте його тільки руками. Ви побачите, що не зможете йому дати можливості зробити більше трьох чи чотирьох кроків назад, але цього достатньо; зупиніться, нехай малюк відновить рівновагу, і через декілька хвилин спробуйте проробити це ще раз. Як і іншими, цією вправою краще займатись потроху і частіше, ніж приділяти їй відразу ж багато часу. Можна також спробувати використовувати іграшку, яку можна тягти за мотузку. Поставте малюка лицем до іграшки і дайте йому в руки мотузку. Допоможіть йому ступити назад, коли він тягне до себе іграшку.

Це вміння буде використовуватися в розділі ЗМ.Б.93 (штовхає і тягне великі іграшки).

ЗМ.Б.91. НЕ ВТРАЧАЮЧИ РІВНОВАГИ, СІДАЄ НАВПОЧІПКИ, ЩОБ ПОГРАТИСЯ

Положення „сидячи навпочіпки” це те положення, в якому більшість дітей любить гратися. Ця позиція добра тим, що чудово сприяє збереженню рівноваги та підтримує таз у правильному положенні.

Як оцінити:

Спосіб: допоможіть малюкові сісти навпочіпки та спонукайте його погратися в такому положенні.

Результат позитивний, якщо дитина, коли грається, утримується в положенні сидячи навпочіпки.

Як учити: якщо ви відпрацювали всі раніше наведені в цьому розділі вправи, ви вже навчились допомагати вашому малюкові сідати навпочіпки - наприклад, це описується в розділі ЗМ.Б.77 (нахиляється до підлоги і повертається у вихідне положення). Але малюк до цих пір міг використовувати це положення тільки як тимчасове, а не для гри.

Починайте вправи, трохи підтримуючи малюка, коли він сідає навпочіпки, і допомагаючи йому гратися в такому положенні протягом проміжків часу, які постійно збільшуються.

Сядьте на коліна та посадіть між ними навпочіпки малюка, спиною до себе. Не намагайтеся садити його навпочіпки з стоячого положення . Візьміть його ззаду та пригніть його коліна до грудей, перш ніж опустити на підлогу. Міцно притисніться грудьми до плечей малюка, щоб не дати йому відхилитися назад. Якщо маля продовжує наполегливо відхилятись назад, знову підніміть його, тримаючи коліна,

як в положенні сидячи навпочіпки, і опустіть його ще раз. Погойдате так уверх і вниз, поки малюк не розслабиться в положенні сидячи навпочіпки.

Коли малюк навчиться сидіти навпочіпки приблизно п'ять хвилин (поки ви, наприклад, читаєте казку), починайте зменшувати свою допомогу доти, доки він не сидітиме навпочіпки самостійно.

ЗМ.Б. 92. ВСТАЄ З МАЛЕНЬКОГО СТІЛЬЦЯ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ РУКИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ

Це розвиток уміння, описаного в розділі ЗМ.Б.78. При засвоєнні попередніх навичок малюкові, щоб відштовхнутися, дозволялось користуватись руками, а тепер наше завдання навчити його вставати без допомоги рук.

Як оцінити:

Матеріали: стілець, який підходить малюкові за розміром.

Спосіб: посадіть малюка на стілець та попросіть його встати.

Результат позитивний, якщо дитині вдасться встати зі стільця, не відштовхуючись від нього руками. Якщо її добре посадити на стілець, впираючись у його спинку, вона може скористатися руками для того, щоб нахилитися вперед, але не для того, щоб допомогти собі встати.

Як учити: зверніться до параграфа ЗМ.Б.78.

Ви можете відволікти малюка, якщо запропонуєте йому потримати що-небудь, коли він встає чи починає вставати.

ЗМ.Б.93. ШТОВХАЄ І ТЯГНЕ ВЕЛИКУ ІГРАШКУ

Це ігрова навичка, в якій малюк використовує здатність ходити задом наперед та переміщати свій цетр тяжіння.

Як оцінити:

Матеріали: великий предмет, наприклад коробка з улюбленою іграшкою.

Спосіб: задайте малюку траєкторію руху. Нехай це буде пряма лінія чи доріжка довжиною 1,5 метра та кут, який необхідно обійти.

Попросіть малюка провезти даний йому предмет уздовж цієї траєкторії, при необхідності демонструючи та обґрунтовуючи цей рух, наприклад: “Прокатай медведика!”

Результат позитивний, якщо ваша дитина зуміє провезти коробку по заданій траєкторії, штовхаючи та тягнучи її.

Як учити: як тільки маля навчиться ходити задом наперед (ЗМ.Б.90), вам залишиться лише вирішити питання, як знайти для даної вправи спонукальні мотиви. Ми радимо вам знайти великі візки, великі кубики та візочки для ляльок.

Покажіть малюкові, як він може обійти кути, якщо буде по черзі тягнути чи штовхати візок.

Зазерніть наперед до вправ параграфу ЗМ.Б.116, які створені, щоб розвивати це вміння.

ЗМ.Б.94. БІЖИТЬ УПЕРЕД ДУЖЕ НАПРУЖЕНО, СТУПАЮЧИ НА ВСЮ СТОПУ

Як випливає з параграфа ЗМ.Б.79, малюк може бути абсолютно впевненим, що біжить, а насправді він просто дуже швидко іде! Для справжнього бігу вимагається подальший розвиток реакцій збереження рівноваги в положенні стоячи. Спочатку малюк буде бігати напружено, у вертикальному положенні, але поступово, коли він навчиться краще зберігати рівновагу, він звикне до більш розслабленого руху, при якому тулуб злегка нахиляється вперед.

Як оцінити:

Спосіб: спонукайте малюка побігти, спробуйте його наздогнати, або попросіть його наздогнати вас, м'яч чи когось іншого.

Результат позитивний, якщо дитина пробіжить, щонайменше два метри;  допускається напружений біг у вертикальному положенні на цілій стопі, а не на носочках. На даному ступені малюку може бути важко зупинитись чи повернутись.

Як учити: нехай двоє людей біжать з малюком, тримаючи його з кожного боку за руку.

Біжіть не надто швидко, інакше ви зрозумієте, що дитина просто висить на ваших руках. Пробіжіть декілька кроків, дайте малюкові словесну вказівку:

„Побігли!”, і легко потягніть його вперед за ручки, щоб змусити крокувати швидше. Якщо вам здається, що малюк ось-ось упаде, зменшіть темп, поки ноги малюка не доженуть його самого, потім знову збільшіть швидкість. Однак спочатку пробігайте невеликі відстані, потім поступово збільшуйте дистанцію до трьох чи чотирьох метрів, поки маля не буде “триматися на рівні зі своїми ногами”.

Потім опустіть одну руку малюка - нехай тепер лише хтось один тримає його збоку за руку і проробить ті ж вправи, які ви робили, тримаючи за дві руки. Малюка буде легше вивести з рівноваги, якщо тримати його тільки за одну ручку, тому уважно спостерігайте за ним та сповільнюйте темп, не дозволяючи йому повернутись та схопитись за вас вільною рукою. Тримайте малюка по черзі, то за одну, то за другу руку. Як тільки він стане більш впевненим, беріть його за одну руку тільки на старті, а потім нехай біжить сам. Обмежте ваші ігри в “переслідування” певним простором, наприклад, заднім двором, інакше його “втеча” від вас стане проблемою. Для гри в “переслідування” бажано залучити іншого малюка.

Загляньте вперед, у параграф ЗМ.Б.121 (бігає, зупиняється, повертає за ріг, уникає перешкод). Подолання розриву між напруженим бігом у вертикальному положенні і описаним у розділі ЗМ.Б.121 більш розвинутим умінням займає приблизно рік і відбувається дуже поступово. Починайте прямо зараз допомагати дитині розвивати вміння бігати, використовуючи надалі способи, описані в главі ЗМ.Б.121, але, головне, дайте їй можливість багато тренуватися.

ЗМ.Б.95. РОБИТЬ 4 КРОКИ НА БРУСІ

Засвоєння цієї навички - велике задоволення для малюка. Усі діти люблять ходити вздовж водостічного жолобу, ставлячи одну стопу на його дно, а іншу - на його край.

Як оцінити:

Матеріали: брус шириною 4 см, довжиною 1 м або такої ж ширини край водостічного жолобу.

Спосіб: покажіть дитині, а потім попросіть її пройти від одного кінця брусу до іншого, ставлячи на нього лише одну стопу.

Результат позитивний, якщо малюк зуміє зробити щонайменше чотири кроки, наступаючи однією ногою на брус, а другою на землю. Нога, яка перебуває зверху, не повинна ступати на землю всі ці чотири кроки.

Як учити: спочатку малюка слід тримати за руку, але скоро йому сподобається ходити так самостійно. Не забувайте крокувати в обох напрямках.

Тренуйтеся на прогулянці, використовуючи будь-яку можливість.

ЗМ.Б.96. СТОЇТЬ НАВШПИНЬКИ

Якщо малюк стоїть навшпиньки, це означає що він уже вміє керувати своїм тілом, адже саме цього потребують багато навичок загальної моторики, а особливо, легкий біг на пальчиках, ходіння з підскоком. Щоб стояти навшпиньки, малюк повинен перенести свою вагу далеко вперед, на передню частину стопи.

Як оцінити:

Спосіб: продемонструйте дане вміння малюкові і попросіть повторити його.

Ви можете включити це в гру „Роби, як я”.

Результат позитивний, якщо дитина простоїть навшпиньки щонайменше 8 секунд.

Як учити: перед тим, як почати вправу, слід малюка забезпечити підтримкою- взяти його за руки або поставити біля стіни чи стільця, тримаючи свої руки на його стегнах. Коли малюк зрозуміє, що від нього вимагається, можна буде поступово ослабити свою допомогу, займаючись до тих пір, поки він не буде стояти навшпиньки самостійно. Розрахуйте, що спочатку малюк буде стояти недовго.

Ходіння по сходах на пальчиках допоможе дитині зрозуміти, як слід переносити вагу тіла вперед.

Включіть вдома музику, і нехай малюк потанцює під неї, як балерина чи фея, або зробить вигляд, що грає в баскетбол чи в футбол. Така уявна гра дає результат там, де всі інші способи не допомагають!

ЗМ.Б.97. СТОЇТЬ НА ОДНІЙ НОЗІ ПРОТЯГОМ 3 СЕКУНД

Щоб контролювати свою ходу, потрібно вміти зберігати рівновагу на одній нозі протягом трьох секунд. Ця навичка також корисна для одягання та роздягання.

Як оцінити:

Спосіб: попросіть малюка підняти одну ногу та порахуйте до трьох. Повторіть це з другою ногою.

Результат позитивний, якщо дитині вдасться зберегти рівновагу на кожній нозі протягом трьох секунд.

Як учити: для цієї навички потрібне вміння добре керувати стегнами та зберігати рівновагу. Якщо малюкові важко виконати цю вправу, перевірте його вміння, пов'язані зі збереженням рівноваги, описані в главі „Вміння малюка, який ще не ходить” (ЗМ.А), та переконайтеся, що він засвоїв вправи, наведені на початку даної глави, особливо вправи на сходинці.

Співайте пісеньки про те, як стояти на одній нозі (ви завжди може скласти їх самі).

Тренуватися зручно під час одягання - тоді ця навичка має практичне застосування.

ЗМ.Б.98. ХОДИТЬ БЕЗ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ, РОБЛЯЧИ КРОК ТО ОДНІЄЮ, ТО ДРУГОЮ НОГОЮ

ПО ДОШЦІ ШИРИНОЮ 20 СМ, ЯКА ЛЕЖИТЬ НА ПІДЛОЗІ

Це завдання зменшує ширину смуги, по якій ходить малюк, потребуючи при цьому більш високого вміння зберігати рівновагу та кращої координації рухів.

Як оцінити:

Матеріали: дошка шириною 20 см та довжиною 3 м.

Спосіб: покладіть дошку на рівну поверхню. Помістіть малюка на один кінець дошки, а самі станьте на другий, можна тримати його улюблену іграшку. Заохочуйте дитину пройтись по дошці. Якщо малюк виходить за межі дошки,  покажіть йому, що потрібно пройти по дошці, і спонукайте його почати все знову.

Результат позитивний, якщо малюк пройде по всій дошці. Він повинен ставити одну ногу перед іншою (переставляти ноги по черзі), а не тягнути ноги.

Як учити: спочатку дитині знадобиться деяка допомога, щоб пройти по дошці. Зверніться до параграфа ЗМ.Б.82 (ходить по дошці шириною 30 см без сторонньої допомоги), щоб вибрати спосіб, як допомагати малюку. Після того, як він навчиться ходити по дошці з підтримкою за одну руку, допоможіть йому прийняти стійке положення, притримуючи його своєю рукою за плече або тримаючи ззаду за одяг так, щоб він звикав ходити по дошці не тримаючись ні за що руками. Поступово зменшуйте свою підтримку до тих пір, поки маля не навчиться ходити по дошці самостійно.

Спонукайте малюка ходити по дошці самостійно, але в той же час не забувайте, якщо потрібно, допомагати йому йти, ставлячи вперед то одну, то другу ногу. Спочатку він може везти ноги по дошці, не відриваючи їх від поверхні, замість того, щоб по черзі переставляти ноги.

Включіть вашу дошку в смугу перешкод, а гуляючи, старайтесь використовувати для своїх цілей усі придатні спортивні спорудження на дитячому майданчику, паркові лавочки та ін.

ЗМ.Б.116. ХОДИТЬ ПРЯМО, ЗАДОМ НАПЕРЕД ТА БОКОМ, ТЯГНЕ ВЕЛИКУ ІГРАШКУ

Це розвиток навички, яка описана у розділі ЗМ.В.93 (штовхає і тягне велику іграшку). Зараз малюк уже може вільно пересувати великі предмети в усіх напрямках і навіть витягувати з різних кутків.

Як оцінити:

Матеріали: великі картоні коробки з іграшками всередині.

Спосіб: побудуйте смугу перешкод, в якій є принаймі 2 кута і хоча б одне тісне місце чи тунель, через який можна протягти коробку.

Покажіть, як ви їдете на прогулянку по цій смузі з лялькою, яка міститься в коробці.

Результат позитивний, якщо дитина зможе протягти коробку по цій дорозі, долаючи кути і просовуючи через вузькі тунелі без сторонньої допомоги.

Як учити: продовжуючи займатися так, як описано у розділі ЗМ.Б.93, зробіть вашу смугу перешкод більш різноманітною. Використовуйте дитячі майданчики, обладнані тунелями, які зроблені з великіх труб. Тунелі в середині будівлі можна зробити за допомогою меблів.

ЗМ.Б. 117. ПРОХОДИТЬ НАВШПИНЬКИ 3 МЕТРИ

Якщо у ваші плани не входить балетна кар'єра малюка, ви можете засумніватися у важливості цієї навички. Проте хода навшпиньки добре тренує м'язи ніг і вдосконалює вміння зберігати рівновагу.

Як оцінити:

Спосіб: попросіть малюка пройти навшпиньки чи покажіть йому, як це робиться.

Результат позитивний, якщо дитина зможе пройти 3 метри, не торкаючись п'ятами підлоги.

Як учити: Оскільки дитина багато стрибає, то до цього моменту вона має мати досить сильні м'язи ніг, особливо якщо це стосується м'язів литок. Проте для того, щоб пройти навшпиньки, м'язи повинні скорочуватися цілих 10 секунд.

Коли ви займаєтеся з малюком, візьміть його за одну руку та пройдіть з ним декілька кроків, поступово визволяючи свою руку. Спостереження за балетними заняттями надихнуть малюка на наслідування. Використовуйте також пісеньки, щоб змусити його ходити навшпиньки. Вигадайте гру: підкрадайтесь до тата та нападайте на нього!

ЗМ.Б. 118. ХОДИТЬ З ПІДТРИМКОЮ НА БРУСІ, ЯКИЙ ПІДНЯТИЙ НА ВИСОТУ 10 СМ

Для того, щоб засвоїти цю навичку, у малюка має бути нормальна хода. Він не буде ходити по дошці, перевалюючись з боку на бік. Відстань між його стопами при ході буде приблизно дорвнювати ширині його плеч.

Як оцінити:

Матеріали: дошка шириною 10 см і довжиною 3 м, цегла чи бруски, які слід покласти на дошку для того, щоб підняти її.

Спосіб: трохи підніміть дошку, поклавши під неї цеглу чи бруски.

Поставте дитину біля одного кінця дошки і попросіть дійти до іншого або покажіть, як це зробити.

Ви можете іти позаду малюка, тримаючи його за одяг біля плеча, для того, щоб допомогти йому зберегти рівновагу і заспокоїти. Не тримайте малюка за руки.

Результат позитивний, якщо дитина зможе пройти по всій дошці без сторонньої допомоги, крім тієї, яка описана вище. Не вважайте результат позитивним, якщо малюка тримають на дошці ваші руки, а не вміння зберігати рівновагу.

Як учити: навчайте дитину так, як показано у розділі ЗМ.Б.98 (проходить по дошці шириною 20 см).

Успіх досягається не відразу; малюкові треба час для того, щоб бути впевненим на цій вузькій дошці.

Перетворіть ходіння по дошці на гру і одночасно тренуйте інші навички збереження рівноваги ( стояння на одній нозі, ходіння навшпиньки).

ЗМ.Б.119. ХОДИТЬ БЕЗ ПІДТРИМКИ ПО ВУЗЬКІЙ ЛІНІЇ НА ПІДЛОЗІ

Ця навичка не є такою простою (спробуйте самі), але приносить багато задоволення дитині, яка підготовлена до цього. Це вимагає хорошої ходи, при якій ноги не розставляються широко, і добре розвинутих реакцій збереження рівноваги.

Як оцінити:

Спосіб: намалюйте крейдою на землі лінію шириною близько 4 см і довжиною 3 метри.

Покажіть, як треба ходити вздовж лінії, ставлячи одну стопу перед іншою і наступаючи на лінію. Попросіть малюка зробити те саме.

Результат позитивний, якщо малюк без будь-якої допомоги, не втрачаючи рівноваги, зможе пройти вздовж лінії, переставляючи ноги по черзі.

Як учити: цю важку вправу малюк мусить завжди виконувати босоніж, щоб його стопи допомагали йому втримати рівновагу.

Покажіть потрібний рух, зробивши акцент на необхідності ступати з п'ятки на носок при ходінні по лінії.

Спочатку вам доведеться брати малюка за руку і проходити вздовж лінії разом з ним. Починайте виконувати вправу на відстані 1 метр від кінця лінії, так щоб малюк робив 3-4 кроки. Поступово збільшуйте відстань, усе ще тримаючи дитину за руку. Але не намагайтеся збільшувати відстань, доки малюк не пройде короткий шлях, ставлячи ступні одну за одною з п'ятки на носок. Практичні заняття вимагатимуть хорошої координації, тому радимо зробити їх короткими.

Тільки коли малюк зможе пройти 3 метри, не зійшовши з лінії, слід потроху послаблювати свою допомогу. Потім знову поверніться до короткої відстані і не збільшуйте її, доки малюк не навчиться долати її упевнено. Переконайтеся, що з обох боків малюка є вільний простір, щоб у разі потреби малюк міг скористатися руками для збереження рівноваги.

Походи в магазини зараз будуть забирати вдвічі більше часу, тому що малюк буде ходити по кожній лінії, тріщині. Лінії на лінолеумі чи на килимі також підходять

для практики. Можливо, вам сподобається малювати на асфальті слід, щоб малюк йшов за вами по ньому.

ЗМ.Б.120. ПРОТЯГОМ 5 СЕКУНД БАЛАНСУЄ НА ОДНІЙ НОЗІ, НА ЯКІЙ ЛЕГШЕ ЗБЕРІГАТИ РІВНОВАГУ

Це розвиток навички, яка описана в розділі ЗМ.Б.67. (стоїть на одній нозі протягом 3 секунд). На більш ранньому рівні розвитку малюк мав стояти на кожній нозі 3 секунди. Для цієї більш складної навички дитині треба буде продемонструвати свою здатність зберігати рівновагу тільки на тій нозі, на якій її це легше зробити.

Як оцінити:

Спосіб: попросіть малюка стати на одну ногу і порахуйте до 5.

Результат позитивний, якщо дитина зможе простояти на „улюбленій” нозі 5 секунд.

Як учити: продовжуйте виконувати вправи параграфа ЗМ.Б.97 до тих пір, поки малюк не навчиться стояти на одній нозі.

Більшість діток мають сильний бік, на якому їм легше зберігати рівновагу, але і про інший бік не варто забувати.

ЗМ.Б.121. БІГАЄ, ЗУПИНЯЄТЬСЯ, ОБМИНАЄ КУТИ, ДОЛАЄ ПЕРЕШКОДИ

Малюк має вміти керувати своїм бігом - обминати кути, долати перешкоди і зупинятися.

Як ми згадували в розділі ЗМ.Б.94, цими навичками діти оволодівають поступово, довго тренуючись.

Як оцінити:

Матеріали: перешкоди, такі, як стільці, коробки, кілочки в землі.

Спосіб: побудуйте лабіринт з перешкод, який би вимагав від вашого малюка здатності обходити кути та уникати перешкод.

Якщо це можливо, хай інша дитина приєднається до ваших ігор. Поясніть, що в цій грі діти мають бігти по певному маршруту і зупинятися, коли ви крикните: “СТІЙ!”.

Результат позитивний, якщо дитина зможе пробігти по “лабіринту”, обминаючи кути, подолати перешкоди і зупинитися на відстані кількох кроків від вас.

Як учити: як тільки малюк почне бігати, ви переконаєтесь, що він стане сміливішим. Природно, що він кілька разів упаде, коли буде бігти з іншими дітками, але це і є частина навчання, і не варто впадати у відчай через це.

Починайте вчити дитину міняти напрямок бігу, тримаючи її за одну руку. Добіжіть з нею до кінця садка, поверніться, не сповільнюючи бігу, і швиденько поверніться назад. Спочатку змінювати напрямок слід повільно, описуючи дугу. Поступово починайте повертати все більше і більше. Використовуйте стілець чи паличку для того, щоб відмічати те місце, де ви повертаєте назад. Потім поставте

якісь перешкоди посередині шляху і, тримаючи малюка за руку, біжіть з ним до цих перешкод, а потім від них. Коли ви відчуєте, що малюк не потребує більше того, щоб його тримали за руку, спробуйте бігти позаду чи попереду нього, щоб ви його наздоганяли чи він вас.

Коли ви біжите поруч з малюком, допомагайте йому зупинятися, говорячи: “СТІЙ!”. Пізніше, коли він бігатиме сам, пограйте в гру “замри...біжи!”. Він отримає задоволення від гри, якщо по черзі даватиме команди.

ЗМ.Б.122. БІЖИТЬ, ПЕРЕНОСЯЧИ ВАГУ НА НОГУ, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ПОПЕРЕДУ, РОЗМАХУЮЧИ ПРИ ЦЬОМУ ПРОТИЛЕЖНОЮ РУКОЮ

Якщо переглянути кадри фільму, де хтось біжить, можна побачити, що існує така фаза руху, коли жодна нога не торкається землі. Щоб бігти досить вільно, дитині треба вміти добре зберігати рівновагу, переносячи свою вагу трохи вперед і по черзі розмахувати руками.

Малюк може засвоїти цю навичку за той самий час, що й попередню, а може бути, що для того, щоб навчитися добре бігати, розмахуючи руками, йому треба буде більше часу.

Як оцінити:

Спосіб: придумайте гру, в якій малюкові потрібно було б швидко бігати. Оскільки вам необхідно уважно за ним слідкувати, буде краще, якщо разом з ним побіжить хтось інший.

Результат позитивний, якщо дитина пробіжить щонайменше 3, 5 метрів, злегка нахилившись уперед, наступаючи на передню частину стоп (відриваючи п'яти від землі). Вона повинна розмахувати руками, піднімаючи їх по черзі.

Як учити: до цього часу малюк уже повинен навчитися ходити навшпиньках (див. ЗМ.Б.117). Спонукайте його бігти навшпиньки.

Якщо малюк не розмахує руками, покажіть йому, як це робиться, і поясніть, що це допомагає швидко бігти. Надайте малюку можливість спостерігати, як бігають старші діти, і, якщо це можливо, нехай він побіжить разом з ними.

Закріплення та розвиток навичок даної групи.

Ось низка вправ, які будуть корисними у майбутньому для вашого малюка:

• Перекидання. Однак будьте обережними, оскільки деякі діти із синдромом Дауна мають нестійкі шийні хребці.
• Ходіння на п'ятах. Ця навичка необхідна малюкові для вдосконалення ходи. Для того, щоб ходити правильно, потрібно ставити на землю не всю стопу відразу, а переходити з п'яти на носок.
• Ходіння з п'яти на носок.
• Ходіння на п’ятах
• Ходіння на брусі, шириною 10 см, без сторонньої допомоги.
• Ходіння з піднятим вверх підборіддям.
• Штовхання тачки, яку потрібно тримати за ручки на рівні колін, для розвитку контролю за тулубом з допомогою плечей і для загального розвитку.
• Біг навшпиньки з обминанням гострих кутів і по зигзагоподібній лінії.
• Швидкий біг.

« повернутися